12.Елементи методу бо.

Взагалі метод-це спосіб дослідження явищ, в результаті яких встановлюється його істина.Застосування методів в бухобліку дозволяє йому виконувати свої функції і завдання.В обліку використовуються загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та синтемний підходи, метод індукції та дедукції.

Крім загальноприйнятих застосовуються такі:

1)хронологічного і системного спостереження;

2)вимірювання господарських засобів і процесів;

3)реєстрація і класифікація даних з метою їх систематизації;

4)узагальнення інформації і складання звітності.

Запроваджуються такі методи за допомогою наступних елементів методу:1)документування, 2)інвентаризація, 3)оцінка, 4)калькулювання, 5)бух. рахунки, 6)подвійний запис, 7)бух. баланс, 8)бух. звітність.

Методу спостереження відповідають елементи документування і інвентаризації.Вимірювання здійснюється шляхом оцінки і калькуляції.. Реєстрація здійснюється на рахунках бухобліку завдяки подвійному запису. Узагальнення інформації відбувається завдяки бух балансу і бух звітності.

Документування-спосіб первинного спостереження і відображення господ. операцій в первинних документах.Інвентаризація-елемент методу, який дозволяє підтвердити достовірність бух обліку шляхом описування перерахунку, виміру, зважування і оцінки засобів в натурі за місяцями їх збереження і зіставлення їх з даними бух обліку. Оцінка-спосіб грошового вимірювання обєктів бухобліку.За допомогою оцінки натуральні та трудові вимірники переводяться в грошовий.В Україні оцінка обєктів переважно грунтується на показнику фактичних витрат, на створення чи придбання активу.Калькуляція-елемент методу, який допомагає обчислювати собівартість виготовленої продукції або виконання робіт чи надання послуг.суть методу полягає в правильному визначенні витрат на вир-во, їх розподілу між окремими видами продукції та в обліку кількості отриманої готової продукції.Собівартість одиниці визначається діленням витрат на вир-во на кількість продукції.Бух. рахунок-є способом групування господарських операцій за економічно-однорідними ознаками з метою систематичного контролю за станом та змінами засобів підприємства та джерел їх утворення.Бух.баланс-спосіб екон. групування і узагальненого відображення в грошовій оцінці стану госп. засобів на певну дату з однієї сторони за їх складом та розміщенням, а з іншої за джерелами їх утворення.Завжди передбачає рівність суми засобів сумі джерел їх утворення.Суть подвійного запису полягає в тому, що кожну госп. операцію в одній і тій же сумі записуємо двіччі-за дебетом одного рахунку і за кредитом іншого.Фінансова звітність-метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкрвих показників за звітний період.Показники виступають як взаємоповязані між формами звітності і подають інформацію за період, а не на конкретну дату.

13.Вимірники в бо.

Облікові вимірники застосовуються для оцінювання ефективності господарських операцій за кількісними та вартісними критеріями. Натуральні вимірники застосовуються для отримання інформації про господарські засоби та процеси в натуральному вираженні. Трудові вимірники використовуються для визначення кількості витраченої праці в одиницях робочого часу. Грошові вимірники застосовуються для узагальнення відображення наявності та руху господарських засобів підприємства, джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірі. Проте натуральні вимірники можна застосовувати для обліку тільки однорідних об’єктів. Вони не дають узагальненого уявлення про господарську діяльність підприємства в цілому, оскільки не можливо за допомогою натуральних вимірників відобразити сукупність госп. засобів підприємства або випуск всієї різноманітної продукції. На відміну від натуральних, трудові дають можливість певною мірою узагальнювати й порівнювати між собою різнорідні величини ( наприклад, при визначенні показників нормування часу на вир-во продукції ).Проте в умовах існування товарного-грошових відносин трудові вимірники не можуть бути узагальнюючим показником. Грошовий вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, визначенні фінансових результатів і рентабельності діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами. Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв’зку забезпечує повне і різнобічне відображення облікованих об’єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і народного господарства в цілому.