207 206 Стаття 47

обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадії судового розгляду справи — не менше трьох діб. Якщо у випадках, передбачених статтею 45 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений, підсуд­ний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постано­вою, а суд — ухвалою самі призначають захисника.

Заміна одного захисника іншим, крім випадків, перед­бачених статтею 61 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвину­ваченого, підсудного.

Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесу­альних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.

(Стаття 46 в редакції Закону № 3780-12 від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1483-Ш (1483-14) від 22.02.2000, в ре­дакції Закону гЬ 2533-Ш (2S33-14) від 21.06.2001 — набуває чинності 3 29.06.2001)

Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захис­ника

Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваче­ним, підсудним чи засудженим, їх законними представ­никами, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі за­просити собі кількох захисників.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка прова­дить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника с обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.

Захисник призначається у випадках:

1. Коли відповідно* до вимог частин першої і другої статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

2. Коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обрано­го захисника.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним про-

Стаття 47

тягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного об­винуваченим чи підсудним,— протягом сімдесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей за­хисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підо­зрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка прова­дить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ух­валою самі призначають захисника.

(Стаття 47 в редакції Законів № 3780-12 від 23.12.93, № 2533-111 (2533-14) від 21.062001 — набуває чинності з 29.06.2001)

Актуальною проблемою залишається проблема забезпечення за­хисту і вільного вибору захисника. Із введенням суду присяжних ця проблема стане ще більш вагомою.

По-перше, слід однозначно передбачити можливість участі за­хисника як на боці обвинуваченого, так і на боці потерпілого.

По-друге, держава повинна забезпечити підготовку необхідного числа фахівців, які змогли б виконувати функції захисту. А потреба в них зростає. Статтею 129 Конституції до основних засад судочин­ства віднесено змагальність сторін та підтримання в суді держав­ного обвинувачення, яке згідно зі ст. 121 Конституції покладається на прокуратуру. Виходячи з того, що підтримання обвиїгувачення в суді стало принциповим положенням, а змагальність можливе лише за рівних умов, слід забезпечити рівні можливості сторін. З цього приводу Постанова Пленуму Верховного Суду України віл 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції Украй»; при здійсненні правосуддя" слушно зазначає, що при відданні особи до суду слід в усіх справах, що надійшли до суду з обвину­вальним висновком, визнавати обов'язковою участь у судовому засіданні прокурора.

Таким чином і участь захисника в судовому розгляді справи стає обов'язковою, за винятком справ приватного обвинувачення та тих, що виникли за наслідками протокольної форми досудової підготов­ки матеріалів.

Вибирати нинішнім обвинувачуваним захисника на поперед­ньому слідстві приходиться здебільшого з осіб адвокатського кор­пусу. Без сумніву він має бути і збільшений за чисельністю і зміцне­ний професійно. Нагадаємо, що в дореволюційній Росії, коли вво­дився інститут адвокатури, їх не випадково називали красиво і пра­вильно — присяжні повірені. Саме так: захисником може буп, лише той, кому підзахисний довіряє як людині, довіряє як фахівцю довіряє як особистості, враховуючи насамперед моральні і про­фесійні якості, а не той, хто має посвідчення, а нерідко "зжився з слідчими, перетворився в кишенькового адвоката", "наловчився за робляти гроші на незнаннях підзахисного, а то і просто беручи пре центи за посередництво в хабарництві".

208

Стаття 47

Стаття 47

209

Отже, захисником має виступати будь-який фахівець у галузі права, якому захист своїх інтересів довірила особа і який не підлягає відводові в визначених законом випадках. Конституційний Суд України в своєму рішенні № 13-рп/ 2000 від 16 листопада 2000 року, скасовуючи положення ч. 1 ст. 44 КПК України, згідно з яким як захисники допускались лише особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, як положення, що не відповідають Конституції України, слушно дав правильні тлума­чення положень Конституції України і роз'яснив, що захисником у кримінальному процесі може бути будь-який фахівець в галузі права, якщо за законом він має право на надання правової допомо­ги особисто чи за дорученням юридичної особи. Тепер ці положен­ня закріплені в КПК України.

Проте в кримінальному процесі обвинувачуваний не завжди має можливість реалізувати своє право на юридичну допомогу захис­ника, в зв'язку з відсутністю коштів. За цих умов відмова від захис­ника стала поширеним явищем. Слідчим практично неможливо забез­печити участь захисника в справі за призначенням, оскільки відсутня зацікавленість у здійсненні ефективного захисту малозабезпечених обвинувачуваних діючими "адвокатами з посвідченнями".

Тим паче, що обов'язок забезпечити адвоката за призначенням держава покладає на різні діючі на началах самоврядування об'єднання адвокатів, якими вона не керує і на яких не має адміністративного впливу.

Осмислення відповідних норм чинного кримінально-процесу­ального законодавства про участь захисника як на попередньому розслідуванні, так і в подальших стадіях кримінального процесу приводить до такого висновку

• У законі доцільно дати визначення, що захисником є учасник процесу, який, використовуючи свої спеціальні знання в галузі права, виконує функцію захисту обвинуваченого (підо­зрюваного, підсудного, засудженого) чи потерпілого

• У законі слід визначити: захисником обвинуваченого в кримінальному процесі на будь-якій із його стадій може бути будь-яка особа, яка має вищу юридичну освіту, а також усі близькі родичі чи члени сім'ї обвинувачуваного, які не пра­цюють у правоохоронних органах чи органах законодавчої і виконавчої влади, не визнані неосудними і не мають суди­мості.

• Створити державну служби захисту — так звану муніципаль­ну адвокатуру, яка б фінансувалась з місцевих бюджетів і ви­конувала б функцію надання юридичної допомоги малозабез­печеним громадянам.

• Надати слідчому право на відсторонення захисника від участі в справі, якщо він явно не виконує своїх обов'язків чи зло-■вживає своїми правами, запропонувавши обвинуваченому зробити вибір іншої кандидатури.

Додаток №1

ДОГОВІР

про надання послуг захисника

в кримінальному процесі

м. Дніпропетровськ " " 2001 року

Ми, , що

проживає у м. по вул. ,

буд. , кв. (надалі "Клієнт), і юрист — кандидат юридичних

наук , що мешкає в м. Дніпро­ петровську по пр. Гагаріна, 26 (надалі "Адвокат"), уклали угоду про таке:

Ст. 1. Предмет договору Відповідно до даної угоди, укладеної згідно зі ст. 47 КПК України, Адвокат бере на себе зобов'язання щодо виконання функції захисника в кримінальному процесі та надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого в кримінальній справі , який на даний час зви­ нувачується по ст. Кримінального кодексу

України, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату винагороду за надання юридичних послуг захисника.

Ст. 2. Обов'язки Адвоката

Адвокат, користуючись статусом захисника в кримінальному процесі і дотримуючись діючого законодавства, здійснює захист обвинувачено­ го , використовуючи всі надані йому

кримінально-процесуальним законом права та засоби захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують обвинуваченого і підсудного або пом'якшують чи виключають його відповідальність, і надавати йому необхідну юридичну допомогу.

Адвокат гарантує, що буде виходити з принципу презумпції не­винуватості обвинуваченого; всі свої знання, досвід* та дії буде спря­мовувати на виправдання обвинуваченого (підсудного) та захист його прав і законних інтересів, не буде чинити ніяких дій на шкоду обви­нуваченому.

Ст. 3. Обов'язки Клієнта

Клієнт зобов'язаний надати всю необхідну для захисту відому йому інформацію по справі, представити необхідні для захисту документи, речі та інші матеріали, які є в його розпорядженні, здійснити оплату юридичних послуг Адвоката згідно з угодою.

Клієнт погоджується з тим, що позиція захисника в справі визна­чається лише самим Адвокатом залежно від обставин справи, з ура­хуванням думки підзахисного та відповідно до вимог норм права і правил адвокатської етики. Клієнт не вправі вимагати від Адвоката способів і методів захисту, які заборонені законом, не відповідають вимогам адвокатської етики, можуть завдати шкоди інтересам підза­хисного.