10.4. Види кримінологічного прогнозування

   Існують три основних види кримінологічного прогнозування:    - прогнозування розвитку науки кримінології;    - прогнозування злочинності;    - індивідуальний прогноз.    Прогнозування розвитку науки кримінології передбачає прогнозування кримінологічних досліджень і визначення перспективи розвитку конкретних напрямків науки кримінології.    Прогнозування злочинності передбачає відповіді на запитання:    - якими із заданою ймовірністю на відповідний термін будуть основні показники злочинності (рівень, структура, характер, динаміка);    - яка ймовірність змін у злочинності загалом та її певних категорій;    - які чинники та з якою інтенсивністю впливатимуть на злочинність;    - які категорії осіб можуть поповнити коло злочинців;    - які засоби найбільш придатні для боротьби зі злочинністю?    Самостійним видом прогнозу є прогнозування індивідуальної злочинної поведінки, під яким розуміють визначення ймовірності вчинення злочину в майбутньому конкретною особою. Індивідуальне прогнозування виходить із психології особи та її попередньої діяльності. Крім того, на індивіда як члена визначеної групи поширюються певною мірою і статистичні закономірності цієї групи.    Прогнозування злочинності ґрунтується на статистичних закономірностях масового соціального явища та може здійснюватися на кількох рівнях:    - злочинності загалом;    - певної категорії злочинності (рецидивної, насильницької, неповнолітніх та ін.);    - конкретних видів злочинів (убивство, вимагання, бандитизм тощо).    - у межах різних соціальних груп (що сформовані за певними ознаками, такими як: сімейний стан, вік, професія, освіта).

10.3. Завдання кримінологічного прогнозування

   У процесі кримінологічного прогнозування виконуються такі завдання:    - з'ясування показників, які характеризують розвиток або зміну злочинності в ретроспективі, виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, встановлення способів їх зміни в необхідному напрямку;    - з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів;    - розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів;    - встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому та виявлення обставин, які сприяють таким змінам.    До кримінологічного прогнозування висуваються певні вимоги:    - неупередженості прогнозування - полягає в тому, що прогноз злочинності не повинен залежати від особистих або групових інтересів і видавати бажане за істину;    - обґрунтованості прогнозування - полягає в тому, що останнє повинно ґрунтуватися на аналізі криміногенних факторів у їхній динаміці;    - надійності - полягає в тому, що високий ступінь прогнозу має здійснюватися з високим ступенем достовірності.    Надійність як результат неупередженості й обґрунтованості проявляється у високому ступені його достовірності. Від достовірності (надійності) прогнозу залежить його практична цінність.