- •3.5. Психологічні методи
- •16.))))) -- Розвиток кримінології в незалежній Україні
- •17.))) Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •7.))) Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •13. )) 3.7. Динаміка злочинності
- •10))) 3.10. Географія злочинності
- •3.12. Види та рівні латентної злочинності
- •3.14. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •18.)))) 4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
- •27..))))) 4.2. Поняття детермінації
- •31…))))____---- Класифікація причин та умов злочинності
- •34.))))) 5.3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •5.4. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •36.)))) 5.7. Риси правової та моральної свідомості особи злочинця
- •5.9. Класифікація злочинців
- •47.)) 6.5. Віктимність та віктимізація
- •48.))) 6.6. Класифікація жертв злочинів
- •6.7. Віктимна поведінка жертви злочину
- •6.11. Поняття віктимологічної профілактики
- •6.12. Поняття суїцидальної поведінки
- •9.12. Міліція як суб'єкт запобігання злочинам
- •9.14. Служба безпеки України як суб'єкт запобігання злочинам
- •10.4. Види кримінологічного прогнозування
- •10.3. Завдання кримінологічного прогнозування
- •10.8. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.11. Етапи кримінологічного планування
27..))))) 4.2. Поняття детермінації
Детермінація - найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами. Відповідно: детермінант - визначальний, зумовлювальний, детермінувати - визначати, зумовлювати, детермінація - процес визначення, зумовлення. Процес детермінації злочинності є складною взаємодією різних форм зв'язків: - функціональних; - статистичних; - зв'язків стану; - причинових тощо. Функціональна залежність показує об'єктивну відповідність, зіставність і зміну двох факторів. Наприклад, збільшення безробіття в регіоні одночасно породжує і зростання кількості крадіжок з метою задоволення необхідних потреб, і зниження купівельного попиту. Звісно, що таке зниження купівельного попиту та зростання крадіжок пов'язані між собою не настільки, що одне з цих явищ породжує інше. Зв'язок тут не причиновий, а функціональний, тому що обидва ці явища походять від безробіття. Статистичний зв'язок полягає в зміні характеру розподілу одного фактора залежно від зміни іншого. Скажімо, збільшення кількості злочинів зі збільшенням кількості населення. Окремий випадок статистичного зв'язку - кореляційна залежність. При цьому за основу береться середнє значення фактора, явища. Якщо виявляється, що розподіл одного явища прямо пропорційний розподілові іншого, кореляція має більш тісний характер, коли ж навпаки, то говорять, що зв'язок між цими двома явищами малоймовірний. Коефіцієнт кореляції має значення від 0 до 1, і чим він ближчий до 1, тим сильніший зв'язок між явищами. Зв'язок станів характеризується тим, що один стан якогось явища в певний момент при конкретних умовах завжди визначає стан цього явища в інший момент. Зв'язок стану визначається як відношення різних станів однієї і тієї ж речі, системи, цілого. У кримінології такий зв'язок можна прослідкувати між станом, структурою та динамікою злочинності. Зміна стану одного з них веде до зміни іншого. Приміром, злочинність, у якій висока питома вага неповнолітніх, за умови низької ефективності боротьби з нею здатна надалі визначати такий стан злочинності, в якій через 5-10 років буде висока питома вага рецидивної, а в останньої - значна питома вага неодноразово засуджених осіб молодого віку.
31…))))____---- Класифікація причин та умов злочинності
У кримінологічній літературі класифікація причин й умов злочинності здійснюється за декількома критеріями: - за природою; - за рівнем функціонування; - за змістом і способом дії; - за джерелами. За природою причини й умови поділяються на: - об'єктивні; - суб'єктивні. Об'єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать: стан екології, економіки, соціальний лад, спадковість, клімат та ін. Що стосується злочинності загалом, як об'єктивні її причини постають конкретні суперечності суспільного буття, економічних і соціальних відносин людей. об'єктивні умови - це недоліки організаційного й технічного порядку, що підтримують, пожвавлюють дію суб'єктивних і об'єктивних причин злочинності. Суб'єктивні фактори охоплюють все особистісне, що залежить від волі людини: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. А. Зелінський вважає, що до суб'єктивної детермінанти поведінки обов'язково належать також не свідомі елементи психіки людини, її психічне здоров'я, а спадкові особливості. До суб'єктивних причин відносяться елементи соціальної психології, що суперечать моралі та проявляються у викривлених потребах, інтересах, установках, меті, які призводять до скоєння злочинів. Суб'єктивні умови - це демографічні та соціально-психологічні особливості населення. За рівнем функціонування виділяють причини й умови: - загальні для всієї злочинності; - особливі для різних видів злочинів (за їх кримінально-правовою характеристикою, за колом осіб, що їх скоїли та ін.); - поодинокі для певних злочинів. За змістом і способом дії: ♦ загальні причини й умови ті, що впливають на всю злочинність, тобто стосуються всіх процедур у злочинності: зростання, скорочення, структурних змін тощо. Вони можуть бути: - економічними; - ідеологічними; - організаційними; - правовими тощо; ♦ особливі криміногенні обставини: - причини та умови конкретних видів злочинів за об'єктом зазіхання можуть об'єднуватись у великі групи - причини й умови корисливих, насильницьких, посадових злочинів тощо; - причини та умови умисних і необережних злочинів; - причини й умови первинної та рецидивної злочинності; - причини й умови злочинності неповнолітніх, що мають специфічний характер, беручи до уваги психофізіологічні особливості цієї категорії злочинців тощо; ♦ причини й умови конкретних поодиноких злочинних дій різноманітні. Лише частина з них може розглядатись як типові й такі, що підлягають певній систематизації. Незважаючи на це, хоч і умовно, вони можуть бути розмежовані на декілька груп: - причини й умови, пов'язані з матеріальним станом і умовами життя осіб, які скоїли злочин; - пов’язані з моральним формуванням особи, з особливостями соматичного та психічного стану; - причини й умови, що випливають з певної життєвої ситуації та поведінки потерпілого. За джерелами причини й умови бувають: - внутрішні - суперечності, що притаманні певному суспільству; - зовнішні - негативний уплив з боку інших. Скажімо, порнографія, наркотики, насильство, що заполонили екрани наших телевізорів і кінотеатрів, які прийшли із Заходу. У кримінологічній літературі застосовують також інші основи для класифікації причин і умов злочинності. Так, деякі кримінологи виділяють головні та другорядні причини (першого та другого порядку), ближні й віддалені, обставини, фактори, детермінанти. На наш погляд, усі ці класифікації мають право на існування, але в їх основі лежать поняття причин і умов" злочинності, та тлумачать їх різні автори по-різному. Завершуючи розгляд цього питання, необхідно зазначити, що теорія про взаємозумовленість і взаємозв'язок явищ у природі та суспільстві дає нам ключ до розуміння того, чому злочинність існує і чим зумовлюється. Перераховані класифікації дають можливість цілеспрямовано вивчити причини й умови злочинності. На їх основі формуються реальні прогнози та ефективні заходи обмеження злочинності й запобігання конкретним злочинам.