3.4 Визначення річної трудомісткості технічних дій поточного ремонту автомобілів зони пр

Поточний ремонт автомобілів, що виконується в умовах автотранспортних підприємств, поділяється на постові і цехові роботи у відповідності до «Методика розробки та типові норми часу на ремонт автомобілів» (Науково-дослідний центр нормативів праці. К. 2001).

Постові роботи передбачають заміну несправних агрегатів, вузлів і деталей, що потребують ремонту, а також виконання регулювальних робіт безпосередньо на автомобілях. Постові роботи здійснюють, як правило, на дільницях, обладнаних оглядовими канавами.

До цехових робіт належать ремонт агрегатів, вузлів і виготовлення деталей, які проводять на таких дільницях: ремонту агрегатів і двигунів, електротехнічні, ремонту паливної апаратури, слюсарно-механічній, мідницький, жерстяницький, ковальсько-ресорній, шиномонтажній, столярно-кузовній, оббивній і малярній.

Виходячи з річної трудомісткості ремонтних робіт, провести розподіл трудомісткості технічних дій поточного ремонту автомобілів зони ПР.

Таблиця 3.6 - трудомісткість технічних дій поточного ремонту автомобіля _________ (додаток 1)

Види робот	Розподіл трудомісткості, люд.-год
	%	річна програма	на 1 автомобіль
1	2	3	4
Постові роботи (усунення несправностей):
Діагностичні
Регулювальні
Монтажно-демонтажні
Зварювально-жерстяні
Малярні
Дільничні роботи:
Розбирально-складальні
Ремонт двигуна і його систем, випробування і регулювання
Слюсарно-механічні
Електротехнічні
Ремонт приборів системи живлення
Шиномонтажні
Ковальсько-ресорні
Мідницькі
Зварювальні
Жерстяні
Дерево оброблювальні
Оббивні
Всього	100	Т’ПР (ф. 3.9)

Визначення трудомісткості на поточний ремонт

Т_пр = Т^_пр – Т_ун – Т_па , (3.18)

де Т^_пр – загальна річна програма, люд.-год (формула 3.9);

Т_пр, Т_ун, Т_па – трудомісткість робіт відповідно поточного ремонту, усунення несправностей, паливної апаратури.

Розподіл трудомісткості:

- на поточний ремонт Т_пр = _________, люд.–год

- роботи з усунення несправностей Т_ун = ________, люд.–год

- ремонт приборів системи живлення Т_па = ________, люд.–год

3.5 Визначення кількості постів або машиномісць для ТО та діагностування

3.5.1 Визначаємо кількість робочих місць

(3.22)

де Т_то-х – трудомісткість ремонтно-обслуговуючих дій (ТО, Д, УН) (ТО, Д - таблиця 3.5; УН – таблиця 3.6);

Т_ун – роботи з усунення несправностей (див. формулу (3.11));

Т_Д-1, та Т_Д-2 – річні трудомісткості діагностування;

у = кількість робочих змін, приймаємо 2 зміни;

Фд = ефективний річний фонд часу для обладнання, 2050 год;

Кв = 0,97 — коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо Ср _ТО-1 = ________

Приймаємо Ср _ТО-2 = ________

Приймаємо Ср _{усун.неспр.} = ____

Приймаємо Ср _Д-1 = _________

Приймаємо Ср _Д-2 = _________

3.5.2 Розрахунок кількості постів або машиномісць

(3.19)

де С_РТО-х – кількість робочих місць;

ч=2 чол. – середня кількість робочих, одночасно працюючих на одному пості;

Кв = 0,97 - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо С_{П то-1} = ________

Приймаємо С_{П то-2} = ________

Приймаємо С_{П усун.неспр.} = ____

Приймаємо С_{П д-1} = _________

Приймаємо С_{П д-2} = _________

3.5.3 Розрахунок кількості робочих місць на поточний ремонт

(3.20)

де Т_пр – трудомісткість робіт поточного ремонту (див. формулу 3.18);

у = кількість робочих змін, приймаємо 2 зміни;

Ф_д = ефективний річний фонд часу для обладнання, 2050 год;

К_в = 0,97 - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо Ср_пр. = _____

3.5.4 Розрахунок кількості робочих місць на дільниці ремонту паливної апаратури

(3.21)

де Т_па – трудомісткість робіт з ремонту приладів системи живлення, люд-год (див. табл. 3.6);

у = кількість робочих змін, приймаємо 2 зміни;

Ф_д = ефективний річний фонд часу для обладнання, 2050 год;

К_в = 0,97 - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо Ср_ПА. = ____

3.6 Розрахунок кількості робітників

3.6.1 Розрахунок кількості виробничих робітників

(3.22)

де Ф_ео = 1840 год – ефективний річний фонд часу одного робітника;

К_в = 1,1 – коефіцієнт перевиконання норм часу;

Т_ТО-х - трудомісткість ТО-1, ТО-2 (див. табл.3.5);

Т_ун – роботи з усунення несправностей (див. табл. 3.6);

Т_па – ремонт приборів системи живлення (див. табл. 3.6);

Т_Д-1, та Т_Д-2 – річні трудомісткості діагностування;

Т_пр – трудомісткість робіт поточного ремонту.

Ро_ТО-1 =

Приймаємо ___ чол.

Ро_ТО-2 =

Приймаємо ___чол.

Ро_{усун. неспр.} =

Приймаємо ___ чол.

Приймаємо ___ чол.

Приймаємо ___ чол.

Приймаємо ___ чол.

Приймаємо ___ чол.

Загальна кількість виробничих робітників Р_о = _____ чол.

3.6.2 Розрахунок кількості допоміжних робітників

Кількість допоміжних робітників (К_ДОП) приймаємо у відсотковому співвідношенні від загальної кількості виробничих робітників К_ДОП = (25–30)%.

, (3.23)

де Р_о – загальна кількість виробничих робітників.

Р_ДОП =

Всього приймаємо ______ чоловік.

Приймаємо наступний професіональний склад:

• слюсар – ремонтник - _____ чол.

• електрик - _____ чол.

Не зайняті обслуговуванням обладнання:

• комплектувальник - _____ чол.

• контролер - _____ чол.

• комірник - ____ чол.

3.6.3 Розрахунок кількості керівників, спеціалістів

Кількість спеціалістів (К_КІС) приймаємо у відсотковому співвідношенні від загальної кількості виробничих та допоміжних робітників, К_КІС=(10-13)%.

(3.24)

де Р_о – загальна кількість виробничих робітників;

Р_ДОП – кількість допоміжних робітників.

Всього приймаємо ______ чоловік. (Р_кіс)

Приймаємо наступний склад:

• старший інженер – діагност _____ чол.

• старший майстер – наладчик _____ чол.

• інженер – діагност _____ чол.

• змінні диспетчери _____ чол.

• механік – налагоджувальник _____ чол.

• економіст групи НОТ _____ чол.