3.6.3 Розрахунок кількості керівників, спеціалістів

Кількість спеціалістів (К_КІС) приймаємо у відсотковому співвідношенні від загальної кількості виробничих та допоміжних робітників, К_КІС=(10-13)%.

(3.24)

де Р_о – загальна кількість виробничих робітників;

Р_ДОП – кількість допоміжних робітників.

Всього приймаємо ______ чоловік. (Р_кіс)

Приймаємо наступний склад:

• старший інженер – діагност _____ чол.

• старший майстер – наладчик _____ чол.

• інженер – діагност _____ чол.

• змінні диспетчери _____ чол.

• механік – налагоджувальник _____ чол.

• економіст групи НОТ _____ чол.

3.6.3 Розрахунок кількості некваліфікованих робітників

Кількість некваліфікованих робітників (К_НР) приймаємо у відсотковому співвідношенні від загальної кількості виробничих та допоміжних робітників, К_НР =(1–3)%.

(3.25)

Всього приймаємо ______ чоловік. (Р_НР)

де Р_о – загальна кількість виробничих робітників.

Р_ДОП – кількість допоміжних робітників

Приймаємо: мийник - ____ чол.

прибиральник - ____ чол.

Таблиця 3.7 – Зведена відомість робітників на дільниці

Назва категорії працівників	Кількість робітників	По змінам		Співвідношення з чисельністю
		1	2	виробничих робітників, %	загальної кількості робітників,%
Виробничі робітники				100%
Допоміжні робітники
Керівники, спеціалісти
Некваліфіковані робітники
Всього					100%

3.7 Розрахунок площі дільниці

Виробнича площа дільниці визначається за допомогою даних про кількість виробничого обладнання та робочих місць, питомої площі на одиницю обладнання, машиномісце або на одного виробничого робітника у найбільшу зміну. Одним з розповсюджених методів розрахунку площі дільниць є метод, враховуючий коефіцієнти щільності розташування постів обслуговування.

Питома площа поєднує площу, що займає сам робітник, обладнання та складений виріб, а також проходи та інші технологічні площі.

Таблиця 3.8 – Питома площа на одного виробничого робітника

Назва дільниці	Питома площа, м²
Паливної апаратури	18
Поточного ремонту	25
Склад запасних частин	0,35
Інструментально-розподільча комора	0,35

Площа для між операційного контролю приймається у розмірі 3-5% від площі дільниці.

Робоче місце майстра приймається 6 м².

Ізолятор браку приймаємо (від 1 до 12) м².

Площа інструментально-розподільної комори (ІРК) приймають з розрахунку (від 0,3 до 0,35) м² на одного виробничого робітника.

Площа конторських приміщень приймається з розрахунку 3 м² на одного робітника.

Площа індивідуальних кабінетів приймається ( від 10 до 15) м².

Розрахунок побутових приміщень при проектуванні виробничих дільниць не проводимо.

Визначаємо загальну площу дільниці:

А_з = А_то + А_м + А_с + А_пр + А_па + А_зп + А_ірк + А_д + А_км + А_тб + А_ун, (3.26)

де А_то = _________ м² - площа дільниць технічного обслуговування;

А_м і А_с = 144 м² - площа мийки і сушки;

А_пр = _________ м² - площа дільниці поточного ремонту;

А_па = _________ м² - площа дільниці паливної апаратури;

А_зп = __________ м² - площа складу запасних частин;

А_ірк = _________ м² - площа інструментально-розподільчої комори;

А_д = __________ м²- площа дільниць технічного діагностування;

А_км і А_тб = 15 м² на кожну - кімната старшого майстра-наладчика, кімната технічного бюро;

А_у.н. = _________ м² - пост усунення несправностей;

Загальна площа дорівнює:

А_з = ____________________________________________________ м²

Визначаємо кількість боксів:

N_бокс = А_з/72 (3.27)

N_бокс=

3.11 Обґрунтування розміщення обладнання. Зведена відомість обладнання та інструментів

Технологічне обладнання дільниці технічного обслуговування та ремонту обираємо згідно його призначення та технічним характеристикам. Описати основні групи устаткування підприємства. що розраховується

Таблиця 3.9 – Відомість технологічного обладнання, організаційного і технологічного оснащення

4 Технологічний розділ

4.1Технологія технічного обслуговування та діагностування

Спеціалізовані пости в залежності від змінної програми обслуговування застосовуються як поточні, так і тупикові. Для визначення вибору типу постів в проекті визначити добову програму по технічному обслуговуванню.

При добовій програмі по ТО-1 менше 12 обслуговувань, а для ТО-2 - менше 6 обслуговувань приймається тупиковий метод технічного обслуговування, при більшій добовій програмі - поточний метод.

_(4.1)

Приймаємо _______________________ метод обслуговування.

_{( 4.2)}

Приймаємо _______________________ метод обслуговування.

В пояснювальній записці необхідно дати коротке обґрунтування прийнятого методу організації технологічного процесу технічного обслуговування та діагностування, відмітити його переваги і недоліки, а в графічній частині проекту (на 1-му аркуші) привести схему технологічного процесу.

Розкрити суть організації технічного обслуговування та ремонту на автотранспортних підприємствах прийнятої планово - запобіжної системи технічного обслуговування. При виконані проекту на зонах ТО, ПР і діагностування необхідно показати рух автомобіля по виробничих зонах і робочих постах з моменту прибуття на АТП і до моменту випуску на лінію. Пояснити суть двох методів організації робіт по технічному обслуговуванню автомобілів – метод універсальних постів і метод спеціалізованих постів, який може бути поточним і операційно–постовим.

В залежності від програми робіт автотранспортні підприємства встановлюють різне число виробничих дільниць. При значному об’ємі виробничої програми можливе обслуговування декількох видів агрегатів на одній дільниці. Для даного проекту обґрунтувати схему, що буде застосовуватися для організації технічного обслуговування та поточного ремонту двигунів.