Теми рефератів, доповідей, виступів

1. Проблема буття у філософії Давнього Сходу.

2. Проблема буття у давньогрецькій філософії.

3. Неоплатонізм як вчення про ієрархію буття.

4. Проблема буття та його пізнання у релігійній філософії.

5. Проблема буття у контексті синергетики.

6. Проблема буття і чинник техніки.

7. Буття у сучасній науковій картині світу.

8. Проблема буття і віртуальна реальність.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Коли і чому у філософії з’явилась проблема буття?

2. Які філософські концепції буття вам відомі?

3. У чому полягає життєвий та філософський сенс проблеми буття?

4. В чому особливість системно-структурної організації буття?

5. Що таке редукціонізм?

6. Розкрийте філософський зміст понять «матерія», «простір», «час», «рух».

7. В чому особливості сучасної філософської концепції розвитку?

8. Що таке коеволюція природи і суспільства та чим вона зумовлена?

Рекомендована література

1. Данильян О.Г. Основи філософії: навч. посібник / О. Г. Данильян, В.М. Тараненко; МОН України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Право, 2003. – 352 с.

2. Бичко А.К. Історія філософії: підручник / А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.Г. Табачковський. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.

3. Філософія: навч. посіб. / В.І. Штанько, О.Й. Круглов, Г. Г. Старікова, О.О. Жидкова. – Х.: ХНУРЕ, 2011. – 340 с.

4. Голубинцев В.О. Философия для технических вузов: учеб. / В. О. Голубинцев, А.А. Данцев, В. С. Любченко; под ред. В.В. Ильина. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 512 с. – (Учебники для технических вузов).

5. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 576 с.

6. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. – М.: Наука, 1988. – 520 с.

7. Князева Е.Н. Основания синергетики. Человек, конструирующий себя и свое будущее / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов. – 3-е изд. – М.: КомКнига, 2010. – 232 с.

8. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера / Н.Н. Моисеев. – М.: Мол. гвардия, 1990. – 351 с.

9. Пригожин И. От существующего к возникающему. Время и сложность в физических науках: пер. с англ. / И. Пригожин. – 3-е изд. – М., 2006. – 296 с. – (Синергетика: от прошлого к будущему).

Тема 7: проблема пізнання та філософія науки План семінарського заняття

1. Філософський сенс процесу пізнання. Можливості та межі пізнання.

2. Джерела пізнання. Сенсуалізм та раціоналізм. Об’єкт і суб’єкт пізнання.

3. Проблема істини в пізнанні.

4. Форми і методи наукового пізнання.

5. Неопозитивізм та проблеми наукового пізнання. Принцип верифікації та фальсифікації. Пошуки універсальної мови науки.

6. Постпозитивістські концепції розвитку науки.

Методичні рекомендації

Під час підготовки до відповіді на перше питання, спробуйте простежити і розвиток ідей про пізнання, і прогрес у пізнавальному процесі у цілому. Зверніть увагу на співіснування у сучасній гносеології різних концепцій пізнання: рефлективних (пізнання як відображення буття), конструктивістських (пізнання як конструювання предмета пізнання), інтерпретавістських (пізнання як розуміння, тлумачення буття) та прагматистських (пізнання як вирішення проблем).

Друге питання спрямовано на визначення філософських аспектів та структури пізнавального процесу, з’ясування змісту гносеологічних категорій «об’єкт» і «суб’єкт» Необхідність поглибленого ознайомлення з проблемами гносеології випливає з того, що пізнавальна складова відношення “людина – світ” є такою, від якої залежать і онтологічна, і аксіологічна (ціннісно-оцінювальна) і практична складові.

Третє питання присвячено вченням про істину, які певним чином корелюють з концепціями пізнання, пропонуючи ті чи інші критерії істини. У чому полягає проблема критеріїв істини? Чому є сенс (або: чи є він взагалі) прагнути до всезагальних та незмінних критеріїв істини, тобто як можливо (або чому неможливо) визначити “що є істиною” поза будь-яких обставин? Спираючись на принцип соціокультурної зумовленості пізнання, покажіть відмінності “істинного знання” у класичній та некласичній науці, обґрунтуйте специфіку істини у філософському пізнанні, поясніть своє розуміння тлумачення істини як процесу.

В ході вивчення четвертого питання перш за все потрібно засвоїти, що наукове пізнання прагне до систематизації способів одержання цих знань, тобто методів. Наукове пізнання спирається на три групи методів: спеціальні, що застосовуються в окремих наукових дисциплінах; загальнонаукові, що застосовуються як на рівні емпіричного, так і на рівні теоретичного наукового пізнання; філософські – метафізичний, діалектичний. Далі важливо визначити сутність та значення: 1) методів емпіричного наукового пізнання – спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент; 2) методів, що використовуються і в емпіричному і в теоретичному науковому пізнанні – абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, моделювання, аналогія; 3) методів, що використовуються в теоретичному науковому пізнанні – логічний та історичний, сходження від абстрактного до конкретного. ідеалізація, формалізація, систематизація.

Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20–30-і роки ХХ ст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму – неопозитивізму. При відповіді на п’яте питання, необхідно розкрити зміст неопозитивізму та його різновидів (логічного позитивізму та лінгвістичної філософії); принципів верифікації та фальсифкації як критеріїв науковості (або критеріїв істинності чи хибності).

Відповідь на останнє питання почніть з чинників кризи аналітичної філософії в ХХ столітті та виникнення постпозитивістьської філософії. У чому полягає суттєва відмінність постпозитивізму? Розкрийте зміст двох основних напрямків постпозитивістських концепцій розвитку науки – реконструкція розвитку наукового знання за допомогою нормативних принципів логічного характеру (К. Поппер, І. Лакатос, та ін.), і соціально-психологічна реконст-рукція розвитку наукового знання і науки (Т. Кун, С. Тулін та ін.).