Запитання та завдання для самоконтролю

1. Визначте, що таке світогляд. Чи всі люди його мають?

2. Окресліть історичні типи світогляду.

3. Що таке філософський світогляд? Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду?

4. Окресліть коло проблем, що цікавлять філософів.

5. Спробуйте визначити предмет філософії та обґрунтуйте його розуміння.

6. Поясніть причину існування матеріалістичної та ідеалістичної лінії у філософії.

7. У чому відмінність між діалектикою та метафізикою?

8. В чому полягає значення філософії для людини і суспільства, які функції виконує філософія?

9. Чим філософія відрізняється від науки, релігії, мистецтва?

10. Яка структура філософського знання?

11. Чи може філософія змінити світ? Як?

Рекомендована література

1. История философии в кратком изложении. – М.: Мысль, 1991. – 590 с.

2. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию / М. К. Мамардашвили; сост. и авт. предисл. Ю.П. Сенокосов. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

3. Философия и мировоззрение. – М.: Политиздат, 1990.

4. Горак Г.І. Філософія: курс лекцій / Г.І. Горак. – К.: Вілбор, 1997. – 272 с.

5. Бичко А.К. Історія філософії: підруч. / А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.Г. Табачковський. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.

6. Скирбекк Г. История философии: учеб. пособие для вузов / Г. Скирбекк, Н. Гилье; пер. с англ. В.И. Кузнецова. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 800 с.

7. Алексеев П.В. История философии: учеб. / П.В.Алексеев. – М.: Проспект, 2005. – 240 с.

8. Філософія: навч. посібник / В.І. Штанько, О.Й. Круглов, Г. Г. Старікова, О.О. Жидкова. – Х.: ХНУРЕ, 2011. – 340 с.

Тема 2: давньогрецька філософія План семінарського заняття

1. Особливості і умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.

2. Проблема буття в філософії Геракліта, Парменіда та Зенона. Античний атомізм.

3. Софісти і Сократ.

4. Ідеалізм Платона. Вчення про світ, пізнання, душу. Утопічна модель держави.

5. Вчення Аристотеля про матерію і форму, про причини, про категорії.

6. Елліністична філософія: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм.

Методичні рекомендації

Починаючи розглядати особливості та умови виникнення давньогрецької філософії слід виходити з того, що антична філософія має більш ніж тисячолітню історію (з IV ст. до н.е. до IV ст. н.е.). Головним є те, що в стародавній Греції вона набула класичну форму – гармонійного співвідношення, світоглядного та раціонально-системного аспектів філософії, її зв’язок з науками і розвиток усереднині її логічного апарату, дозволив філософії чітко відокремитися від предфілософії. Особливо слід зазначити, що антична філософія – величезна спроба побудувати раціоналізовану картину світу. Основи цього закладені ще в грецькій міфології та предфілософії, де чітко простежується пояснення процесу світобудови від геоцентризму до космоцентризму.

Друге питання присвячено одній з головних проблем, яку розглядали давньогрецькі філософи – проблемі буття. Вона багатогранно подана в ідеях представників Мілетської школи, Геракліта з Ефесу, Парменіда та Зенона Елейського, афінських атомістів. Спробуйте «класифікувати» античні підходи щодо проблеми буття: виділіть серед ранніх грецьких філософів тих, хто пов’язував Універсуму зі стихіями (водою, повітрям, землею, вогнем), та тих, хто йшов іншим шляхом. Порівняйте погляди Геракліта і Парменіда. Яку функцію виконує Логос у вченні Геракліта? Чим відрізняється сутність від існування у вченні Парменіда про Універсум? В чому, на Вашу думку, полягає наукова та філософська значущість апорій Зенона Елейського?

Під час ознайомлення зі школою атомістів зверніть увагу на те, що, згідно з їх підходом, по-перше, частинка, яка далі не розділяється (атом), тобто суто буття, для того, щоб рухатися, потребує небуття –«порожнечі»; по-друге, тут уперше постає питання про причинну зумовленість цього руху. Чим відрізняються погляди з цього питання засновника античного атомізму Демокрита і його продовжувача Епікура (який жив в епоху еллінізму)? Якщо, як вважав Демокрит, існує численна множина атомів, то що можна сказати про Всесвіт?

Готуючись до відповіді на третє питання, слід пам’ятати, що софісти займали особливе «перехідне» положення в античній філософії. Вони активно цікавилися проблемами пізнавальних здібностей людини, питаннями зв’язку мислення і мови, розробляли і широко впроваджували в суспільне життя риторику і евристику. Але тільки Сократ здійснює переворот у предметі філософствування, ставить в центр уваги філософії проблему людини, її природи, суті, призначення. Він мав надзвичайний вплив на античну та світову філософію. Сократ цікавий не тільки своїм вченням, а й способом життя. Спробуйте визначити, у чому етичне значення особистої трагедії Сократа.

Четверте і п’яте питання присвячені філософським поглядам Платона і його учня Аристотеля. Їх можна вивчати у порівнянні одне з одним, що дозволить краще зрозуміти, з одного боку, ідеалізм Платона, з іншого – побачити більш витончений ідеалізм уявлень Аристотеля. Окресліть внесок обох філософів у скарбницю філософської думки та культури в цілому.

Характеризуючи третій (елліністичний) період у розвитку античної філософії в останньому питанні, слід зазначити, що філософів тепер цікавить не стільки питання, що є і як існує світ, скільки питання, як потрібно жити, або уникати лиха, біди і небезпеки, що загрожують звідусіль. Виникають оригінальні, не «коментаторського» тлумачення філософсько-етичні концепції, породжені культурним станом елліністичної епохи, і, насамперед це скептицизм, стоїцизм та етична доктрина матеріаліста – атоміста Епікура.