- •1 Моделі однолінійних систем масового обслуговування
- •1.1 Основні поняття і визначення. Дисципліна обслуговування.
- •1.2 Марківські процеси і ланцюги та їх властивості
- •1.2.1 Поняття марківського процесу і ланцюга
- •1.2.2 Дискретний ланцюг Маркова
- •2. Математична модель процесів народження і загибелі
- •2.1 Рівняння Колмогорова-Чепмена та рівняння Колмогорова
- •2.2 Ергодичні ймовірності процесів народження і загибелі
- •3 Математична модель системи мо з кінцевим числом станів
- •3.1 Зворотні та прямі рівняння Колмогорова
- •3.2 Математичні моделі консервативних систем мо
- •3.3 Обчислення інтенсивностей переходів марківських процесів
- •3.4 Система із n приладів і r із них можуть відновлюватись
- •2. Які величини є елементами інфінітезимальної матриці?
- •4 Моделі багатолінійних систем масового обслуговування
- •4.1 Основні типи систем масового обслуговування
- •4.2 Символіка систем мо
- •4.2 Математичні моделі основних типів систем мо
- •4.3 Багатолінійна система м/м/n/n з обмеженою чергою і обмеженим часом очікування
- •4.4 Обчислення ергодичних розподілів системи мо типу m/m/n/n
- •4.4.1 Багатоканальна система з обмеженою чергою (m/m/n/n)
- •4.4.2 Багатоканальна система з нескінченою чергою і обмеженим часом очікування (m/m/n)
- •4.4.3 Система мо з очікуванням і необмеженою чергою (m/m/n; )
- •5 Оптимальні потоки у мережах
- •5.1 Поняття про мережу і основні визначення
- •5.2 Задача про максимальний потік у мережі
- •5.3 Теореми про оптимальні потоки у мережах
- •5.4 Метод розстановки поміток для знаходження максимального потоку
- •5.5 Модифікований метод розстановки поміток для знаходження максимального потоку
- •5.6 Алгоритм Форда-Фалкерсона знаходження максимального потоку
- •6 Багатополюсні максимальні потоки
- •6.1 Умова реалізації
- •6.2 Аналіз мережі
- •7 Найкоротші ланцюги і потоки мінімальної вартості
- •7.1 Найкоротші ланцюги
- •7.2 Багатополюсні найкоротші ланцюги
- •7.3 Багатополюсні ланцюги максимальної пропускної здатності
- •7.4 Потоки мінімальної вартості
5 Оптимальні потоки у мережах
5.1 Поняття про мережу і основні визначення
Мережа складається із множин вершин і дуг (ребер), які з’єднують ці вузли. Якщо дуга має певну орієнтацію, то вона називається орієнтованоною або направленою. У тому випадку, коли орієнтація дуги не задана, то вона носить назву неорієнтованої. Неорієнтовану дугу називають ребром. На рис. 5.1 показана мережа із чотирьох вузлів і шести орієнтованих дуг.
Символом будемо позначати - тий вузол, а - дугу, яка веде із вузла до . Якщо вузли мережі з’єднують ребра, то їх можна позначати як символом , так і символом .
Рисунок 5.1 – Мережа з орієнтованими дугами
Мережа називається зв’язаною, якщо при будь-якому розбитті множини вузлів на дві підмножини і знайдеться дуга або така, що і . Іншими словами, мережа буде зв’язаною, якщо є шлях між двома будь-якими вершинами. Будемо вважати, що між двома вузлами і є не більше однієї орієнтованої і однієї неорієнтованої дуги або лише одна неорієнтована дуга (ребро). Не будемо розглядати мережі з петлями.
Послідовність дуг і вузлів мережі , , , , , …, , , , яка починається у вузлі і закінчується вузлом називається ланцюгом або орієнтованим ланцюгом. Якщо , то така послідовність вузлів і вершин називається орієнтованим циклом. Ланцюг називається простим, якщо він не вміщує циклів.
Приклад 5.1
● На рис 5.1 послідовність , , , , є ланцюгом; ланцюгом є також послідовність , , , , .
● Послідовність , , , (рис. 5.1) буде циклом.
У мережах розрізняють ланцюг і шлях. На відміну від ланцюга шляхом мережі можна рухатись і у напрямку, який протилежний орієнтації дуг. Для неорієнтованих мереж поняття ланцюга і шляху співпадають.
Приклад 5.2
● На рис 5.1 послідовність , , , , є шляхом.
Кожній дузі можна поставити у відповідність деяке додатне число , яке означає пропускну здатність дуги (ребра). У мережі виділяють два особливих вузла. Один із них називається джерелом (source) і позначається ; другий називається стоком (flow) і позначається .
5.2 Задача про максимальний потік у мережі
Перш ніж сформулювати задачу про максимальний потік у мережі введемо спочатку поняття потоку у мережі. Потоком у мережі із джерела до стоку називається множина невід’ємних чисел (кожне із яких поставлено у відповідність деякій дузі мережі) за умови, що ці числа задовольняють наступним лінійним обмеженням:
(5.1)
,
для всіх , . (5.2)
В обмеженнях (5.1) перша сума береться по дугам, які ведуть в , а друга – по вузлам, які виходять із .
Невід’ємне число , яке фігурує в (5.1) називається величиною потоку. Число називається потоком по дузі .
Обмеження (5.1) виражає той факт, що у кожний вузол (крім джерела і стоку) приходить скільки потоку скільки із нього виходить (умова збереження) (рис. 5.2) Обмеження (5.2) означає, що потік по дузі обмежений пропускною здатністю дуги .
Рисунок 5.2 – Умова збереження потоків у вузлі
Тоді задача пошуку оптимальних потоків у мережі зводиться до максимізації цільової функції
(5.3)
при виконанні обмежень (5.1), (5.2).