22.Бар'єри стратег. План-я (сп) та способи їх подолання.

Існує багато об'єкт. і суб'єкт. факторів, які не дають змоги широко застос. с-му СП, досягати високого ступеня обґрунтованості планів та забезпечувати необх.  рівень їхнього викон-я. Ці фактори можна згрупувати так: 1−нерозвиненість теорет. і методол. засад розробки взаємопов'язаної с-ми планів;  2−неспроможність вир.-управл. с-ми сприймати вимоги зовн. та внутр. середовища та адекватно реагувати на них, застосовуючи с-му СУ; 3−низька кваліфікація керівників і персоналу план. служб, які не знають суч. методів план-я або не вміють їх застос.

Хар-ка бар'єрів СП: 1− Негативний досвід. У посткомуніст. країнах накопичено негат. досвід директивного планув-я, яке було проявом переважно командно-адміністр., а не ек. методу керівництва. Відмова від застарілих прийомів і методів план-я взагалі призвела до припинення план-я на рівні п-ва, крім деяких операт. планів для виробн. підрозділів та короткостр. планів для окремих управл. рішень. 2−Нерозвиненість теорії та методів планув-я у вітч. умовах. Св. досвід не дає відповідей на всі питання, потребує адаптації досвіду до укр. умов.  3−Складність, невизначеність середовища. Нестаб. та невизначеність процесів, що відб. в ек-ці Укр., ускладнює процес СП. 4−Небажання встановлювати цілі та оприлюднювати стратегії, з таких причин: *складність процесу цілевстановл-я та цілереалізації; *небажання брати на себе відпов-сть за наслідки досягнення чи недосягнення мети;  *відсутність знань і здібностей для встановл-я цілей, а також відсутність у с-мі мотивації засад, які б сприяли усуненню цих недоліків; *свідома відмова від стратег. визначеності в д-сті, яка пояснюється перевагами «ручного управління», що є практично синонімом безконтрольної д-сті. 5−Опір змінам. У процесі перетворень, які має здійсн. кожна орг-ція, посилюється роль соц.-психологічної складової процесу управл-я, яка проявляється у спробі персоналу запобігти змінам і надалі викор. звичні хар-ки с-ми. Розр. особистий, груповий опір та опір орг-цій. Чим більше змін має відбутися, тим більшого опору змінам слід очікувати. Управл-я опором - це процес забезп. розвитку планув-я та с-ми загалом. 6−Обмеження (матеріальні, часові). Крім реальних обмежень, навіть усвідомлення їх існування відіграє роль бар'єра в процесі планув-я, оск. для більшості керівників планув-я є синонімом «зайвої роботи», оск. визнається неможливим розробити якісний план через велику к-сть «непереборних» обмежень.

 До заг. обмежень можна віднести: *урядові заходи щодо рег-я окремих галузей, видів д-сті тощо: екологічні норми та обмеженість певних видів ресурсів, у т. ч. людських певного рівня кваліфікації; *високий рівень конкур. в галузі або на певній території; *нерозвиненість методів сучасного планув-я та нестача інфо. тощо. Час і гроші - це осн. обмеження в планах, однак ці параметри разом з метою є критеріями, що здебільшого визначають і якість планів. До деякої міри вони є взаємодопов. чинниками: *можна зекономити час, сплативши гроші за інфо. про ринок замість того, щоб проводити маркетингові дослідж. самостійно; *можна зекономити гроші, якщо за рахунок кращої орг-ції робіт зменшити час на виконання роботи (напр., завдяки кооперуванню). У заг. вигляді план є інструментом, за доп. якого впорядковується у часі перелік робіт з певними витратами, які необх. виконати для досягнення цілей. Бар'єр полягає в тому, що дуже важко пов'язати послідовність робіт, виконавців і співвиконавців, пам'ятаючи про необхідність економії часу та витрат.

Подолання бар'єрів: 1−Початок процесу подолання бар'єрів «згори». Кожен керівник має усвідомити важливість планув-я й планового розвитку керованої ним с-ми. Тому управлінці мають вивчати методи формулювання місії, формув-я стратегій, розробки планів і програм. 2−Визнання існування обмежень. Визнання того, що планув-я не є універсальним засобом негайного розв'язання проблем п-ва, сприяє розробці с-ми планів та програм.Плани мають містити перелік заходів щодо пом'якшення або уникнення обмежень. 3−Встановл-я ефективних зв 'язків (із зовн.середовищем та всередині орг-ції). Проблеми розробки та виконання планів можна розв'язати лише за доп. добре налагоджених комунікац. зв'язків між підсистемами п-ва, іншими орг-ціями, які встановл., розвиваються та посилюються (або скорочуються й розриваються) в процесі розробки планів, особливо довгострокових. 4−Участь усіх підсистем п-ва у плануванні. Дійові та обґрунтовані плани треба розробляти за участю всіх зацікавлених підсистем усередині п-ва та інших орг-цій, які надають необх. інфо., беруть участь в узгодженні інтересів, висувають пропозиції щодо змісту планів і механізмів їхнього виконання. При розробці планів, доцільно залучати якомога більшу к-сть фахівців — представників різних зацікавлених сторін. 5−Контроль, аналіз та вдосконалення планув-я. Динамічне середовище створює умови, за яких коригування планів є необхідним. На етапі розробки планів треба передбачити процедури внесення змін (за яких умов, хто, в який термін і в якому порядку має право внести зміни). 6−Розробка альтернативних планів та порядку їх застос. Гнучкість того чи іншого плану також має певні межі. Відхилення від прогнозованих подій можуть бути досить значними.