23. Зміст та структура стратегічного плану (сп)

СП — це інструмент реалізації концепції цілеспрямованої поведінки, що дає змогу пов'язати в єдиний процес дії різних зацікавлених груп та осіб. СП має бути: - інструментом досягнення встановл. цілей, шляхом документ. оформлення та впровадж. в повсякденну д-сть «страт. набору» п-ва; - с-мою взаємопов'яз. заходів по викон. складових «стратег. набору»; - визначеним за термінами, зорієнтованим у майбутнє; - визначеним за витратами; - гнучким, що реагує на зміни в середовищі; - кількісно визначеним, чітким, ясним, легким для сприймання; - легким для пояснення та можливим для виконання.

Методи планування за класифікац. ознаками:

1. Вихідна позиція для розробки плану: - «Можливості» — ресурсний метод; - «Потреби розвитку» — цільовий метод.

2. Принципи визнач. планових показників: - Екстраполяційний; - Інтерполяційний.

3. Спосіб розрах. план. показників: - Статистичний; - Опосередкованих чинників; - Нормативний.

4. Рівень узгодженості рес. та потреб: - Балансовий; - Матричний.

5. Варіантність планів: - Одноваріантні; - Багатоваріантні; - Багатоваріантні з ел. оптимізації.

6. Спосіб викон. розрах. операцій: - Ручний; - Механізований; - Автоматизований.

7. Спосіб представлення планової інформації: - Текстовий; - Табличний; - Графічний; - Логіко-структурний.

СП має складну внутр. структуру, що відображу. багатоцільовий характер д-сті пва і зумовлює необх. формув. с-ми планів, проектів і програм. Для невел. і сер. п-ств може розроблятися єдиний план з відпов. розділами, а для вел. п-ств і складних організац. формувань - об'єднань кількох п-ств типу асоціацій, концернів і консорціумів - кожний розділ може мати вигляд розгорненого плану або програми.

Незважаючи на багато спільних рис (цільова спрямованість, орієнтація на викон. комплексних стратегій, вел. часові х-тики, необх. для їх здійсн., ймовірнісний характер рез., високий рівень витрат на дослідж. та розробку тощо), СП та програми - це не одне й те саме. Передусім, це — орієнтація програм на досягнення «цілей розвитку» (напр., підвищення конкурентоспром. або соц. розвитку колективу), а проектів — на «цілі досягнення (ств.)» (напр., нового продукту, в-цтва, тех. с-ми).

Відмінності СП і програм (проектів):

1.Мета: план - багато цілей; програма - єдина мета.

2. Проблеми, що розв'язуються: план - комплекс проблем, які можна розв'язати в план. періоді (з урахув. обмежень); програма - єдність проблеми, що розв'язується.

3. Термін розробки та викон.: план - згідно з прийнятою с-мою планув. на п-ві (5 років, 2+1+2 роки, 2 + 1 рік, поточні, бюджети тощо); програма – необх. для досягнення мети, етапи виконання визнач. с-мою планув. на п-ві.

4. Структура план. документа: план - єдина для всього об'єкта, для якого розробл. план; програма – визнач. характером проблеми, що розв'язується.

5. Органи упр-ня: план – наявні; програма - наявні або спеціально створені, координаційні.

6. Виконавці: план - згідно зі спеціалізацією окремих підс-м і посадових осіб; програма – у першу чергу, гол. виконавець — ініціатор програми (проекту) із залуч. зацікавлених співвиконавців.

7. Фін. забез­печ.: план - діюча с-ма фінансів п-ва, розподіл наявних фін. рес. між розділами планів, згідно з визнач. пріоритетами; програма - залежно від типу програми (проекту).

8. Рес. забезпеч.: план - діюча с-ма матер.-тех. забезп., розподіл наявних матер.-тех. рес. між розділами планів згідно з визначеними пріоритетами; програма - залежно від типу програми (проекту).

Окремо слід акцентувати увагу на відмінності СП від програм та проектів.

Стратег. програма — це докум., що є економічно та науково обґрунтованою с-мою пов'язаних між собою, і націлених на досяг. заг. мети різноманітних заходів (соц.-екон., науково-тех. та організац.-господ.), узгоджених за термінами та виконавцями (співвиконавцями), а також забезпеч. необх. фін. та матер.-тех. рес. Програма скл. з певних програмних заходів, зміст яких залежить від типу та спрямованості програми на викон. певних стратегій.

Проект — одноразова сук. цілей, стратег. задач та дій, що має системні х-тики відносно взаємозв'язку рес., послідовності викон. робіт і залуч. спеціалістів певного профілю.

Страт. програма будь-якого змісту реаліз. через с-му стратег., поточних та операт. планів.

Поточні плани скл. з метою конкретизації, доповнення та коригування СП з урахув. конкретної ситуації, що склалася на початок план. періоду. Цей тип планів передб. визнач. проміжних цілей та завдань, а також заходів щодо їхнього досягнення, тобто є інструментом реалізації стратег. настанов. На цій підставі можна ствердж., що мають існувати ретельно опрацьовані поточні, операт.-тактичні плани та бюджети, без яких неможливий розвиток п-ва.

Календ. плани в-цтва скл. на основі відомостей про наявність замовлень, забезпеч. їх матер. рес., ступінь завантаж. виробн. потужностей і їхнього викор. з урахув. обумовлених термінів викон. кожного замовлення. У календ. планах в-цтва передб. витрати на реконструкцію наявних потужностей, заміну устаткув., викон. окремих робіт по спорудженню нових п-ств, тобто зв'язок з планами наук.-тех. та організац. розвитку.

Операт. плани реаліз. через с-му бюджетів або фін. планів, які скл. звичайно терміном на один рік або на коротший термін по кожному окремому підрозділу, а потім вже об'єднуються в єдиний бюджет або фін. план фірми, п-ва.

Бюджет - документ, в якому на певний період встановл. види д-сті та необх. для них кошти в кількісному вираженні (найчастіше за доп. фін. показників). За доп. цього визнач. відповід. менеджерів за викон. тих чи ін. робіт, тобто контроль.

У заг. вигляді процес бюджетув. скл. з таких етапів: 1) заг. цілі (в т. ч. обсяги продажу); 2) підготовка відділами та підрозділами операт. кошторисів; 3) аналіз, перевірка кошторисів, розподіл рес., опрацюв. пропозицій у відділах; 4) підготовка заг. бюджетів з постатейним урахув. рес. і викор. фондів. Можливості викон. певного обсягу робіт, передб. СП, визнач. наявними рес. (чи тими, які може залучити п-во в план. періоді), а також кошторисами витрат, необх. для викон. цих робіт.

С-му планів п-ва доповнюють одноразові, постійно діючі організац. плани, технолог. схеми прийняття рішень.

Одноразові плани розробл. для здійсн. певного заходу, дії або пункту (розділу) плану. Вони можуть існувати також у вигляді планових завдань програм або проектів для виконавців і співвиконавців. Для забезп. їх викон. необх. розробл. обґрунтовані одноразові плани, що є етапами на шляху досяг. цілей.

Постійно діючі плани розробл. для таких типів д-сті, які повторюються за певні відрізки часу. До таких типів планів можна віднести план проведення засідань правління, представл. звітної документації, поновлення інформац. бази тощо.

Технолог. схеми прийняття та узгодження рішень — це постійно діючі плани, згідно з якими визнач. осн. вимоги, етапи та процедури прийняття та викон. типових рішень для наявної орг.-ції.

Планові показники. Зміст планів інтерпретується в с-мах відп. абсолют. і відносних показників. Зв'язок між окремими планами, а також між планами та проектами здійсн. через певні показники. Розрах. планових та факт. показників дає кількісне визнач. планів, ств. умови для орг.-ції ефект. контролю за д-стю як окремих ланок п-ва, так і всього п-ва. Осн. показники окремих розділів СП такі:

1)план маркетингу — обсяги і приріст продажу, частка ринку та її зміни, витрати й ефективність роботи служби маркетингу, ціни та їхня динаміка тощо; 2)план з в-цтва — обсяг продукції у натур. показниках: с/в, рівень витрат на в-цтво, ефективність в-цтва, рівень викор. виробн. потужностей, рівень якості (зокрема, сертифікації), техніко-організац. рівень в-цтва тощо; 3)фін. план — прибутковість, рентабельність, авансовий капітал в обороті, структура капіталу, коеф. ліквід., фін. стійкості тощо; 4)план по персоналу— чисельність, структура, плинність кадрів, рівень кваліфік. тощо; 5) план з НДПКР — наук.-тех. рівень розробок, витрати, дослідж. та розробки, рівень наук.-тех. потенціалу тощо.