- •1.Стратегія і стратег. Набір.
- •2. Заг. Стратегії організації
- •3.Заг. Конкурентні стратегії (за Портером).
- •4. Стратегія лідирування за рах. Зниження витрат (цін).
- •5. Стратегія лідирування у диференціації
- •6. Стратегія фокусування
- •7. Продуктові стратегії. (Стратегія концентрації, Стратегія диверсифікації,)
- •8. Стратегія концентраці
- •9. Стратегія диверсифікації.
- •10. Стратегія неспорідненої та конгломератної диверсифікації.
- •11. Стратегія зменшення розмаху диверсифікації
- •12. Стратегія періорієнтації
- •13.Стратегія зменшення
- •14. Функцірнальна стратегія
- •15. Маркетингова стратегія п-ва
- •16. Стратегія розвитку ндпкр
- •17. Виробнича стратегія п-ва
- •18. Фінансові стратегії
- •19. Стратегія упр-я персоналом
- •20. Стратегія матеріально-технічного забезпечення
- •22.Бар'єри стратег. План-я (сп) та способи їх подолання.
- •23. Зміст та структура стратегічного плану (сп)
- •24. Забезп. Виконання страт. Планів, проектів та програм
- •1) 1.Стратегія і стратег. Набір
- •2) 2. Заг. Стратегії організації
24. Забезп. Виконання страт. Планів, проектів та програм
Досвід показує, що упр-ня викон. страт. планів потребує більших витрат зусиль та часу, ніж розробка всієї с-ми страт. планів, проектів програм. Процес викон. страт. планів поч. з розв'язання адміністр. завдання доведення до кожного виконавця - підрозділу, ланки, окремого фахівця тих завдань, які передб. у відп. підрозділах планів.
Причинами зриву викон. планів можуть бути: 1- постійні модифікації (коригув. без необх. обґрунтувань). Альтернативні плани в орг.-ції, як правило, відсутні; 2- зрив строків та послідовності викон. завдань; 3-нереальність плану (за критеріями - час, гроші, відсутність виконавців, змістовні прорахунки); 4-план став непотрібним (із самого початку або внаслідок зміни умов); 5-«нагромадж. дод. завдань»(обсяги їх перевищують можливості орг.-ції); 6-«відхід від цілей» (тактика «поглинула» стратегії); 6-втручання «ззовні» (відміна плану), опір змінам тощо.
Передумови ефект. роботи із забезп. реалізації страт. планів такі: 1)формув. стратегічно орієнтованої орг.-ції, яка спроможна застос. страт. д-сть, опираючись на постійний організац. розвиток; 2)розробка відп. планів та бюджетів для рес. забезп. викон. страт. планів; 3)баланс між поточними та страт. видами д-сті; 4)розробка необх. технологій, операцій та процедур, які полегшують викон. страт. планів, формув. необх. організац. планів, графіків тощо; 5)розробка інформац. та звітних с-м, які доп. налагодж. с-ми ефективного контролю за процесом реалізації стратегії; 6)зв'язок с-ми мотивації та конкретних с-м преміюв. з безпосереднім досягненням стратег. рез.; 7)ств. організац. культури, яка відображає зв'язок між стратегією та успіхом д-сті; 8)орієнтація на аналіз та збереж. позит. досвіду, який з'явився при реалізації СП, проектів та програм.
Загалом, практика стратег. упр-ня виокремлює 8 осн. етапів здійсн. стратегії:
1-доведення завдань до виконавців та контроль розуміння змісту та необх. здійсн. стратег. дій; 2-розробка поточних та операт. планів графіків, забезп. взаємодіъ у межах діючої організац. структури і поступового оформл. нової; 3-забезп. необх. рес. всіх робітників і підрозділів, згідно з розробленими стратегіями; 4-компенсація відхилень від: нормального (встановл.) порядку викон. планів; нормального функціонув. орг.-ції; 5-підтримка та мотивація стратег. д-сті; 6-підтримка керованості процесу стратег. змін;7-викон. стратегій із забезп. соц.-психолог. підтримки стратег. д-сті; 8-налагодж. роботи групи виконавців; 9-контроль, аналіз та оцінка досягнутих рез. при необх. — внесення коректив (звітність, координація, регулювання).