Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

1. Викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем —

караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —

караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо во­ни заподіяли істотну шкоду, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Предмет злочину — комп'ютерна інформація введена (закладена) в електронно-обчислювальні машини (комп'ютери), їх системи чи мережі, а також носії такої інформації (див. коментар до ст. 361 КК).

2. Об'єктивна сторона злочину припускає активні протиправні дії, що полягають у викраденні, привласненні, вимаганні комп'ютерної інформації чи її носіїв, а також у заволодінні нею шляхом шахрайства або зловживан­ня службовим становищем. У результаті здійснення зазначених дій комп'ютерна інформація вибуває із правомірного володіння власника чи іншої особи і надходить у володіння винної особи та може бути нею вико­ристана на власний розсуд.

Об'єктивні ознаки викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації, заволодіння нею шляхом шахрайства слід розуміти так само, як і в злочинах проти власності (див. коментар до статей 185, 186, 189, 190, 191 КК).

Для наявності об'єктивної сторони потрібно встановити не тільки здійснення особою одного з діянь, зазначених у ч. 1 ст. 362 КК, а й настан­ня суспільне небезпечних наслідків — комп'ютерна інформація власника чи особи, що нею володіє, внаслідок протиправних дій переходить у володіння винної особи. Вимагання комп'ютерної інформації вважається закінченим з моменту вимоги передачі комп'ютерної інформації чи передачі права на таку інформацію, поєднаної з погрозою (ст. 189 КК).

3. Суб'єктивна сторона злочину — вина у формі прямого умислу. Мотив для кваліфікації значення не має.

4. Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. У випадку ж заволодіння комп'ютерною інформацією шляхом зловживання службовим становищем чи шляхом привласнення — суб'єкт злочину спеціальний — службова особа чи особа, якій інформація була довірена чи перебувала в її віданні.

5. Якщо при викраденні комп'ютерної інформації до потерпілого було за­стосоване насильство і завдано, наприклад, тілесних ушкоджень, все вчине­не слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ст. 362 КК і відповідною статтею, що передбачає злочин проти життя чи здоров'я. Викрадення, при­власнення, вимагання комп'ютера, який містить інформацію, або носіїв комп'ютерної інформації, що становлять значну матеріальну цінність, внаслідок чого потерпілому заподіяно істотну майнову шкоду, або заволо­діння такими предметами шляхом шахрайства, зловживання службовим ста­новищем, а також розбій з метою заволодіння зазначеними предметами по­винне кваліфікуватися також за сукупністю злочинів: за ст. 362 КК і відповідними статтями глави про злочини проти власності.

У частині 2 ст. 362 КК передбачена відповідальність за ті ж дії, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, або такі, що завдали істот­ної шкоди (див. коментар до ст. 361 КК).

Стаття 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем

1. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчис­лювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж особою, яка відповідає за їх експлуатацію, якщо це спричинило викрадення, перекру­чення чи знищення комп'ютерної інформації, засобів її захисту, або незаконне копіювання комп'ютерної інформації, або істотне порушення робо­ти таких машин, їх систем чи комп'ютерних мереж, —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними робота­ми на строк до двох років.

2. Те саме діяння, якщо воно заподіяло істотну шкоду, — карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмежен­ням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. Предмет злочину — автоматизовані електронно-обчислювальні маши­ни (комп'ютери), їх системи або комп'ютерні мережі (див. коментар до ст. 361 КК).

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж. Правила експлуатації ЕОМ — це будь-які технічні правила, що регламентують порядок використання таких машин, збережен­ня комп'ютерної інформації, а також забезпечення засобів захисту автомати­зованих електронно-обчислювальних машин. Порушення правил може вира­жатися як в активних діях, коли особа вчинює дії всупереч розпоряджен­ням, закріпленим у правилах, так і у формі бездіяльності — невиконання обов'язків з належного використання (обслуговування) ЕОМ.

Об'єктивна сторона злочину передбачає не тільки вчинення діяння (по­рушення правил експлуатації ЕОМ), а й настання суспільне небезпечних наслідків у виді: викрадення, перекручення, знищення комп'ютерної інфор­мації або засобів її захисту, незаконного копіювання комп'ютерної інформації, істотного порушення роботи ЕОМ, їх систем чи мереж (див. коментар до статей 361, 362 КК).

Незаконне копіювання комп'ютерної інформації виявляється у виготов­ленні і привласненні копії («дубліката») носія інформації (дискети, вінчес­тера тощо). Причому виготовлення копії завжди має бути незаконним: осо­ба не мала ні дійсного, ні передбачуваного права на такі дії, вони були вчи­нені без дозволу власника інформації або з порушенням установленого по­рядку. Істотне порушення роботи електронно-обчислювальних машин вияв­ляється у виході з ладу електронної інформаційної системи або мережі, що негативно вплинуло на діяльність організації, установи, підприємства внаслідок втрати комп'ютерної інформації та призупинення функціонуван­ня комп'ютерних мереж тощо. Істотне порушення ЕОМ — поняття оціноч­не й у кожному конкретному випадку підлягає уточненню і конкретизації.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених наслідків.

3. Суб'єктивна сторона злочину. Щодо порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх сис­тем або комп'ютерних мереж можлива будь-яка форма вини, як умисел, так і необережність; що ж до суспільне небезпечних наслідків — можлива тільки необережна форма вини.

4. Суб'єкт злочину — спеціальний — особа, відповідальна за експлуатацію автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем або комп'ютерних мереж (інженери, наукові співробітники, працівники обслуго­вуючого персоналу та ін.). На дану особу повинні бути покладені обов'язки щодо правильного використання (експлуатації), обслуговування відповідно до технічних норм ЕОМ, підтримка їх у робочому стані, відновлення і за­безпечення захисту інформації тощо.

Якщо зазначені у ст. 363 КК дії вчинені посадовою особою, то за наяв­ності в її діях ознак посадових злочинів, передбачених статтями 365 або 366 КК, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів.

5. У частині 2 ст. 363 КК передбачена відповідальність за ті ж дії, що за­подіяли істотну шкоду. Йдеться про те, що внаслідок порушення правил ек­сплуатації ЕОМ не тільки настають суспільне небезпечні наслідки, зазначені у ч. 1 ст. 363 КК, у тому числі істотне порушення роботи ЕОМ, а їх влас­никові заподіюється істотна шкода — матеріальна, майнова, організаційна тощо. Істотна шкода — поняття оціночне.