Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, —

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб, —

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Безпосереднім об'єктом злочину є установлений порядок водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що забезпечує безпеку їх руху для людей, майна та боєготовності військ (Закон України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р.; ст. 162 «Стройового статуту Збройних Сил України»; «Правила дорожнього руху», затверджені постано­вою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 р. № 1306; «Положення про про­ведення технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорт та при­чепів у Збройних Силах України», затверджене наказом Міністра оборони України від 2 грудня 1996 р. № 378; «Положення про органи безпеки до­рожнього руху Міністерства оборони України», затверджене наказом Міністра оборони України від 1 листопада 1999 р. № 330; «Положення про службу безпеки дорожнього руху Держкомкордону України», затверджене наказом Голови Держкомкордону від 24 квітня 1998 р. № 169; постанова Верховного Суду України «Про практику застосування судами України за­конодавства у справах про транспортні злочини»від 24 грудня 1982 р.)

Бойова машина — це гусенична або колісна самохідна машина, на якій установлено озброєння, призначене для ведення бою, забезпечення бойових дій та управління військами (танки, бронетранспортери, самохідні арти­лерійські та ракетні установки тощо).

Спеціальна машина — це машина з установленим спеціальним обладнанням, призначеним для управління військами і зброєю, бойового і технічного забезпечення, тилового забезпечення і обслуговування (самохідна інженерна техніка та техніка зв'язку, санітарний транспорт, пере­сувні майстерні, лабораторії, бульдозери тощо).

Транспортна машина — це машина, призначена для перевезень особово­го складу, зброї, військової техніки, інших матеріальних засобів, а також ма­шини, які використовуються для повсякденного господарського, культурно-побутового та іншого обслуговування військових частин.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у недодержанні військовослуж­бовцями при керуванні бойовою, спеціальною чи транспортною машиною установлених правил їх водіння чи експлуатації, шкідливих наслідках та причинному зв'язку. Ці правила встановлені не тільки «Правилами дорож­нього руху» та військовими статутами, а й спеціальними нормативними актами, які діють у Збройних Силах України та інших військових фор­муваннях. Викладене обумовлене тим, що водіння та експлуатація таких машин у військах може здійснюватися в особливих умовах, у тому числі в різних умовах місцевості — в умовах бездоріжжя, у лісі, пустелі, де не діють «Правила дорожнього руху», при різних гідрометеорологічних умовах. Тому диспозиція статті є бланкетною. Порушення правил водіння або ек­сплуатації таких машин може бути скоєне як дією, так і бездіяльністю.

Водіння — це процес безпосереднього керування рухомою машиною, яке починається рухом ходової частини машини (коліс, гусениць) та закінчується припиненням руху. З початку і до кінця руху водій зобов'яза­ний додержуватися встановлених правил водіння.

Під експлуатацією слід розуміти використання таких машин за призначенням та проведення їх технічного обслуговування, виконання технічних норм і правил, які забезпечують нормальну роботу агрегатів, сис­тем і механізмів, а також виконання вимог безпеки у будь-яких умовах.

Прикладом порушення правил водіння може бути виїзд водія такої машини на зустрічну смугу руху та зіткнення з іншим автомобілем; пору­шення правил руху заднім ходом, внаслідок чого водій скоїв наїзд на військовослужбовця, який став позаду машини; невжиття заходів щодо зу­пинення машини, внаслідок чого пішохід, який перебігав дорогу, був збитий тощо.

Прикладом порушення правил експлуатації автомобіля є передача керма іншій особі, яка не мала права на управління машиною, випуск у рейс технічно несправної машини тощо.

Обов'язковою умовою настання відповідальності за порушення правил водіння чи експлуатації таких машин є настання суспільне небезпечних наслідків (заподіяння потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або загибель потерпілого).

3. Кваліфікуюча ознака злочину передбачена в ч. 2 цієї статті — загибель кількох (тобто двох та більше) осіб.

Визначення середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень подане у коментарі до статей 121 і 122 КК.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини. При цьому винний не передбачає настання суспільне небез­печних наслідків, хоч повинен був і міг їх передбачити (злочинна недбалість), або передбачає настання суспільне небезпечних наслідків, лег­коважно розраховуючи на їх відвернення (злочинна самовпевненість). Якщо під час розслідування справи буде встановлено, що заподіяння потерпілому смерті або тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень охоплювалося умислом винної особи, то такі дії слід розглядати як умисний злочин проти життя та здоров'я.

5. Суб'єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець, що без­посередньо керує рухом такої машини, а також військовослужбовець, у обов'язки якого входить забезпечення безпеки руху (командир відповідного підрозділу, начальник контрольно-технічного пункту тощо), чи інший військо­вослужбовець, відповідальний за експлуатацію. Для притягнення військово­службовця до відповідальності за цією статтею не має значення, чи був право­порушник штатним водієм такої машини і чи вміє він водити машину.

Не підлягає кримінальній відповідальності військовослужбовець, який вчиться водінню на учбовій машині під наглядом інструктора. У цьому ви­падку обов'язок щодо забезпечення безпеки руху покладена на інструктора, який і буде відповідати за порушення правил водіння.

Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них

Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушен­ня правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

1. Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений у Збройних Силах України порядок проведення польотів та підготовки до них. Це передбаче­но у Керівництві по проведенню польотів 1988 р. (КПП-88), Керівництві по проведенню польотів 1993 р. (КПП-93), Організації по проведенню польотів 1993 р. (ОПП-93), Інструкції по використанню повітряного простору, інших відомчих інструкціях та наказах Командуючого ВПС України та подібних актах нормативного характеру.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується дією чи бездіяльністю, які порушують правила безпеки польотів або підготовки до них, суспільне не­безпечними наслідками у вигляді катастрофи чи іншого тяжкого наслідку та причинним зв'язком між допущеним порушенням і наслідками, що настали. Склад цього злочину утворюють тільки порушення тих правил, які безпосе­редньо пов'язані з безпекою польотів (правила керування літальним апаратом у повітрі або при русі злітно-посадочною смугою при злітанні або посадці до зупинки двигуна) та передпольотною підготовкою. Не утворюють складу зло­чину порушення правил зберігання і збереження літальних апаратів при знаходженні їх на аеродромі, в аеропортах, під час буксирування.

При розслідуванні справи повинно бути точно встановлено, які саме правила порушені і яким нормативним актом вони передбачені.

3. Катастрофа — це льотна подія, яка потягла за собою загибель людей зі складу екіпажу чи пасажирів при одночасному руйнуванні чи пошкод­женні літального апарату, а також пропажа безвісти літака з людьми, які на ньому знаходилися (Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999 р.).

Інші тяжкі наслідки — це нещасні випадки з людьми, які не належать до складу екіпажу чи пасажирів, спричинення тілесних ушкоджень особам, які знаходилися на борту літального апарата; пошкодження літака, що не піддається відновленню; заподіяння великої матеріальної шкоди державним підприємствам, установам і громадянам при падінні або змушеній посадці літака; зрив виконання бойового завдання тощо.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.

Якщо умислом винного охоплювалося спричинення наслідків, то дії мо­жуть бути при відповідних умовах кваліфіковані як диверсія, умисне вбив­ство при обтяжуючих обставинах чи умисне знищення або пошкодження військового майна тощо.

5. Суб'єктами злочину є військовослужбовці, які управляють літальними апаратами в польоті; наземні посадові особи, які керують польотом; особи, які виконують обов'язки по підготовці літака до польоту; посадові особи служби забезпечення.

Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

1. Об'єктом цього злочину є встановлений порядок водіння військових кораблів. Правила водіння військових кораблів сформульовані у «Корабель­ному статуті Військово-Морського Флоту СРСР», «Правилах для запобі­гання зіткненню суден у морі» та інших нормативних актах. Правила кораб­леводіння передбачають обов'язкові вказівки, додержання яких забезпечує точне і безпечне водіння (плавання) кораблів оптимально вибраними кур­сами, визначення їх місця в морі (океані), маневрування та ін. Правила во­діння поширюються на всі види військових плаваючих засобів, а також на гідроаероплани, що маневрують на воді.

2. Об'єктивна сторона злочину — це порушення встановлених правил кораблеводіння, настання наслідків (загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки), які перебувають у причинному зв'язку з порушенням зазначених правил.

Загибель людей — смерть хоча б одного члена екіпажу чи іншої особи. Загибель корабля — повне його зруйнування чи затоплення. Заподіяння кораблю серйозних ушкоджень — завдання кораблю поломок, які потребу­ють капітального ремонту або великих матеріальних витрат на його віднов­лення. Інші наслідки — спричинення тяжких або середньої тяжкості тілес­них ушкоджень особам, які знаходилися на борту, зрив виконання важливо-| го військового завдання, загибель цінного вантажу, посадка судна на міли-? ну, загибель чи серйозне пошкодження іншого корабля тощо.

3. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.

4. Суб'єктом злочину є військовий моряк, на якого покладені обов'язки щодо водіння корабля (командир корабля, катера, шлюпки, помічник командира, штурман, вахтовий офіцер, командир з'єднання кораблів, якщо він у встановленому порядку вступив у безпосереднє керування кораблем).

Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання