1.3 Контрольні питання до теми 1
Що називається дійсною сонячною добою, середньою сонячною добою, рівнянням часу?
У чому полягає система поясного часу?
Як перейти від декретного часу до місцевого середнього сонячного часу даного пункту?
З якою метою на території низки країн введено літній і зимовий час?
Звіт за темою 1 повинен містити: розв’язання задач (письмово) і відповіді на контрольні питання (письмово або усно за розсудом викладача). Номера задач вказуються викладачем.
Тема 2 основні метеорологічні величини
Метеорологічні величини – кількісні характеристики фізичного стану атмосфери. До основних метеорологічних величин належать температура, атмосферний тиск, вологість повітря.
2.1 Температура повітря
2.1.1 Загальні поняття
На метеорологічній станції температура повітря визначається 8 разів на добу в терміни 00, 03, 06, 09, 12, 15, 18, 21 год. за Всесвітнім часом. Температура вимірюється на рівні 2 м над поверхнею землі у спеціальній психрометричній будці.
Психрометрична установка, що знаходиться у психрометричній будці, складається з чотирьох термометрів: сухого, вологого (змоченого), максимального, мінімального та гігрометра. Сухий та змочений термометри знаходяться у вертикальному стані, а максимальний та мінімальний - у горизонтальному. Температура по всіх термометрах визначається з точністю до 0,1 °С.
Сухий термометр є ртутним і показує температуру повітря у момент спостереження, мінімальний (спиртовий) дає змогу визначити як мінімальну температуру за проміжок часу між двома послідовними спостереженнями (відлік по штифту), так і температуру повітря у момент спостереження (відлік по спирту). Точність спиртових термометрів значно нижча, ніж ртутних термометрів, тому вони потребують визначення поправки. Це робиться шляхом порівняння виправлених температур повітря по сухому термометру та спирту мінімального.
По максимальному (ртутному) термометру визначається максимальна температура між термінами спостереження.
До показань термометрів обов'язково вносяться поправки за допомогою сертифікатів, які мають усі термометри. Результати спостережень записують у спеціальний журнал спостережень - книжку КМ-1.
При спостереженні використовується Міжнародна практична температурна шкала 1968 року. Одиниця вимірювання в ній – градус Цельсія (°С). У минулому, а у деяких країнах і зараз, використовуються також температурні шкали Реомюра (°R), Фаренгейта (°F), Ренкіна (°Re) та інші. У теоретичних розрахунках температуру виражають у градусах термодинамічної температурної шкали Кельвіна (°К).
Формули переходу між шкалами Цельсія (t°С), Фаренгейта (t °F), Кельвіна Т К, Реомюра (t °R) і Ренкіна (t °Re) наводяться нижче:
, (2.1)
, (2.2)
,
(2.3)
,
(2.4)
, (2.5)
, (2.6)
, (2.7)
, (2.8)
2.1.2 Завдання 2.1
Перерахуйте температуру у шкали °С, °F, °Re, °R, К. Вихідні данні для розрахунків прийняти за таблицею 2.1. Варіанти обрати за списком в журналі.
Таблиця 2.1 Вихідні данні для завдання 2.1
№ |
Температура |
№ |
Температура |
№ |
Температура |
1 |
12,4 °С |
11 |
50,8 °F |
21 |
80,5 °F |
2 |
18,7 °С |
12 |
343,0 К |
22 |
42,3 °Re |
3 |
34,2 °Re |
13 |
–8,5 °С |
23 |
24,5 °С |
4 |
68,4 °F |
14 |
–12,7 °F |
24 |
283,3 К |
5 |
–32,0 °F |
15 |
–48,0 °F |
25 |
345,0 К |
Продовження таблиці 2.1
№ |
Температура |
№ |
Температура |
№ |
Температура |
6 |
30,4 °С |
16 |
–48,0 °С |
26 |
–100,0 °F |
7 |
87,0 °F |
17 |
24,8 °R |
27 |
–100,0 °Re |
8 |
19,4 °R |
18 |
42,4 °Re |
28 |
–100,0 °R |
9 |
80,0 °R |
19 |
232,0 К |
29 |
–32,0 °F |
10 |
20,2 °С |
20 |
34,3 ° Re |
30 |
–4,5 °С |