Тема 6. Засоби масової інформації у сучасній школі

питання теми:

1. Реалізація педагогічних ідей "мультимедіа".

2. Комп'ютери як засіб розвитку і виховання.

3. Використання нових технічних засобів.

питання для обговорення:

1. В чому Ви бачите головні функції новітніх технічних засобів навчання? Наведіть приклади.

2. Що позитивного і негативного на Ваш погляд, приносить використання в школі новітніх технічних засобів?

Реалізація педагогічних ідей «мультимедіа»

У 50-х роках почався новий важливий етап впровадження у школі технічних засобів, що були результатом науково-технічної,: а потім технологічної революції. Першими ластівками були магнітофон, телевізор, навчальні машини механічного типу. Магнітофон і телебачення дозволили по-новому організовувати наочне навчання, активізували учнів. Навчальні машини допомагали контролювати ступінь формальних знань. Ці пристрої були порівняно нескладними: учні самі читали програму, фіксували відповіді, маніпулювали з механізмом.

У 60-х роках школи деяких країн світу, насамперед США, використовувати електронне обладнання. Тоді ж фахівці (США) розробили для школи порівняно нескладну комп'ютерну мову.

Прихильники застосування комп'ютерної техніки в освіті спиралися на певні дидактичні ідеї. Серед них згадаємо концепцію програмованого навчання американця Б.Скіннера. Він запропонував підвищувати ефективність навчального процесу за допомогою складання і виконання алгоритмічних програм — розпоряджень послідовності навчання. Електронний пристрій, який настроювався на таку програ­му, змушує учня послідовно виконувати ті чи інші розпорядження. Виконавши їх, тобто засвоївши деякий навчальний матеріал, учень може перейти до чергових тем і питань. При цьому програма ЕОМ складається так, щоб допомагати відшукувати вірні рішення.

Інакше трактував використання ЕОМ інший американський педагог - Г.А.Кроудер. За його думкою, комп'ютер повинен забезпечити не тільки індивідуальний ритм засвоєння навчального матеріалу, але і пропонувати персональні програми навчання.

У світовій педагогіці активно обговорюються перспективи застосування нової техніки в освіті. Прихильники технічного детермінізму сподіваються, що електронне забезпечення допоможе вирішувати проблеми неуспішності, взаємодії учнів та вчителів, індивідуалізації викладання і навчання, економії коштів на школу. З цілеспрямованим і систематичним впровадженням і використанням новітніх технічних засобів багато педагогів пов'язують надії побачити світло наприкінці тунелю — вийти з застою в шкільній справі.

До наповнення школи новітньою технікою підштовхує економічна перспектива. Прогнозується, що у провідних країнах світу до 60-70% населення будуть користуватися електронним обладнанням. Тому школі, необхідно готуватися до такого недалекого майбутнього.

Деякі вчені (Ж.-Ж.Серван Шрайбер - Франція; А. Тоффлер, А. Кинг США та інші) бачать обновлену школу широко оснащеною електронним обладнанням, з багатими банками навчальних програм,

У країнах світу розробляються максимально узагальнені концепції використання новітньої техніки в школі в загальнонаціональному масштабі. Планується організувати систематичну підготовку шкільних викладачів до використання нових технологій. Поступово створюються загальнонаціональні, розгалужені структури ресурсів інформатики, аудіо -, телезасобів для навчальних закладів. Подібні структури повинні активізувати інновації в школі, принаймні, у двох напрямках: створенні якісно нового рівня використання технічних засобів та інтегрованого використання різних видів таких засобів.

У першому випадку це буде означати утворення спеціалізованих установ — банків інформативної документації, аудіо - і відео комп’ютерних центрів, спеціальних класів з новітнім обладнанням. У другому випадку мова йде про створення загальнонаціональних електронних центрів з банками даних, якими можуть оперативно користуватися всі навчальні заклади.

Продовжується політика партнерства шкіл і підприємців при застосуванні новітніх технологій. У провідних країнах світу навчальні заклади використовують на умовах оренди новітні технології підприємств при організації навчального процесу. Офіційна влада прагне ініціювати виробництво електронної навчальної продукції. Так, французьке Міністерство освіти, щоб підтримати виробництво і придбання новітніх навчальних технологій, практикує процедуру «змішаних ліцензій», це означає, що підприємці на порівняно вигідних умовах роблять, а школи придбають навчальні ЕОМ.

Новітні технічні засоби перетворюються в обов'язкову умову навчального процесу. Школа придбала в таких засобах могутній прискорювач розвитку. Електронна техніка дозволяє зняти безліч складностей і вирішувати важливі задачі підвищення ефективності навчального процесу.

Комп 'ютери як засіб розвитку і виховання

Серед нових технічних засобів, що використовуються в школі, пріоритетними є комп'ютери і відеосистеми. Кращі навчальні комп'ютерні програми складені з урахуванням того, щоб невірна відповідь була неодмінно скоректована машиною. Таке навчання перетворюється в захоплюючу гру: чим більше вірних відповідей, тим гостріше бажання довідатися нове і вірно відповісти машині. Сучасні ЕОМ дозволяють здійснювати подібне ігрове навчання в персональному ритмі.

Комп'ютерні ігри - принципово новий шлях навчання. На екрані комп'ютера оживають будь-які фантазії школяра, предмети навколишнього світу, цифри і букви. Школьник може керувати виникаючими на дисплеї предметами, тобто відчути їхню реальність. Комп'ютерні ігри дозволяють одержати узагальнене уявлення про подібні ситуації чи предмети і, отже, розвивають узагальнення і класифікацію як найважливіші операції мислення. Таким чином, основна функція комп'ютерних ігор - навчальна. Йде розвиток логічного мислення, оскільки школяр усвідомлює, що предмети на екрані - лише знаки відповідних реальних предметів. Поліпшуються пам'ять і увага дітей. Ігрова мотивація поступово переходить у навчальну мотивацію, коли виникає інтерес до змісту завдання.

Крім загальнорозвивальних комп'ютерних ігор, існують спеціальні ігри для навчання учнів математиці, мові, логіці. Цінність таких ігор полягає в тому, що вони у зрозумілій формі доносять зміст зазначених предметів, що дозволяє легше і швидше опановувати навчальним матеріалом.

При використанні навчальних комп'ютерів визначилося кілька обов'язкових умов: знайомство з інформацією, консультація, введення відповіді, оцінка.

Робота на комп'ютерах і телесистемах дозволяє виконувати, дві фундаментальні освітні функції. По-перше, придбання загальної фахової освіти. По-друге, використання при викладанні різних дисциплін. Якщо говорити про першу функцію, то вона реалізується насамперед при опануванні курсів «інформатика», «електроніка» та ін. придбанні навичок володіння комп'ютерною технікою, оволодінні професійними програмами (механічне виробництво, автоматизовані виробничі системи, аудіовізуальні засоби, механіка і промисловалавтоматика, економіка і керування й ін.).

Друга функція дозволяє активізувати навчальний процес. Вині за рівнем учні можуть виконувати на комп'ютері персональні навчальні завдання. Перспективне застосування новітніх технічних засобів в окремих методиках. На уроках рідної й іноземної мов існує можливість працювати за допомогою «електронного редактора». Допомогою може виявитися ЕОМ, у пам'яті якої закладені відповідні данина заняттях по літературі, історії, географії. Важливим способом наочного навчання виявляється відеотехніка на заняттях з фізики, біології, географії, іноземних мов.

Наведемо як приклад комп'ютерну програму «Я читаю і пишу» (Франція). У ній закладені два типи вправ. Вправа першого типу полягає в тому, що, коли на екрані пропливають слова з ілюстраціями, на етапі запам'ятовування і контролю необхідно за допомогою оптичного олівця відновити слово, що підходить до ілюстрації, яка зали­шилася на дисплеї. Вправа другого типу пропонує натиснути потрібніклавіші, щоб утворити слово, адекватне малюнку на екрані. Програма передбачає поступове ускладнення вправ. Спочатку потрібне слово з'являється на кілька секунд, після чого зникає, залишивши хаотично розкидані букви, з яких воно складається. Учню необхідно відновити це слово. Потім йде більш складна вправа - те ж слово з'являється під малюнком, а потім цілком зникає. Учень повинен знову відновити слово. І нарешті, на екрані залишається тільки малюнок і учню пропонують дібрати до нього потрібне слово.

Використання нових технічних засобів

Захід і Японія посідають провідні позиції у використанні електронного й іншого сучасного шкільного обладнання. Першими вступили на шлях освоєння новітньої шкільної техніки США. «Комп'ютерне» покоління учнів з'явилося в Америці на початку 60-х років. Це було пов'язано з інтересом до відеоігор, що відкрили нові можливості самостійно ставити і вирішувати пізнавальні задачі. У 50-х роках по­чалося оснащення навчальних закладів новітньою технікою.

У деяких школах-пілотах з'явилися навчальні центри, обладнані такою технікою. Наприклад, у школі-пілоті Луїсвілля (штат Техас) у навчальному центрі спорудили купол із зображенням зоряного неба, посередині центра розташували пульт — «космічну станцію» для вчителя, по периферії - персональні комп'ютери для учнів.

У 70-х роках в одному з проектів «Школа майбутнього» було створено цілісне комп'ютерне програмне забезпечення для загальноосвітніх навчальних закладів («Проект Ей-Сі-І»). Планувалося, що випускник початкової школи опанує клавіатурою комп'ютера, зможе використовувати його в процесі навчання, учень молодшої середньої школи одержить підготовку, достатню для роботи з прикладними програмами, буде використовувати текстовий процесор при вивчені всіх розділів навчальної програми, учень старшої середньої школи навчиться працювати з електронними таблицями, системами телекомунікаційна рубежі 80-90-х років комп'ютеризація американської школи мала глобальний характер. У 1988 р. 95% закладів використовували ЕОМ. Багато школярів виконують домашні завдання на власних комп'ютерах. Учні 10-12-літнього віку впевнено користуються комп'ютерами. У початковій школі навчання комп'ютерній грамоті проводиться з 1-го класу. Діти спочатку просто грають, потім виконують прості вправи і програми.

У Великобританії практично всі навчальні заклади обладнані ЕОМ. Вже в середині 80-х років середні школи і 10% початкових навчальних закладів використовували не тільки телеприймачі але і системи відеозапису. Спеціальний комітет Комп'ютерного національного товариства і група комп'ютерної освіти вивчають можливості навчальних комп'ютерів і популяризують застосування новітньої навчальної техніки. Фахівці цих центрів створюють навчальні програм для ЕОМ. Визнано, що суть проблеми не стільки у відсутності програм, скільки в тім, що найчастіше вони виявляються копіями навчальних посібників. Починаються зусилля зі створення програм, які мотивують творчу думку учнів. Скажімо, одна з комп'ютерних програм з математики для початкової школи припускає виконання учнем обов'язків програміста. Наприклад, йому пропонується питання: «Які розходження між цифрами "дев'ять" і "чотири"?» Учень має можливість різноманітної відповіді: «Дев'ять більше чотирьох», «Чотири менше дев'яти», «Дев'ять складається з п'яти плюс чотири» і т.д.

У Німеччині також зростає інтерес до комп'ютерного навчання. Програми-редактори застосовують, наприклад, при вправах з німецької та іноземної мов.

У Франції впровадження нових технологій у школу є важливим напрямком державної політики. Нова техніка знаходиться у всіх структурах і рівнях освіти. У 70-х роках був створений національний банк комп'ютерного навчання, де можна одержати консультацію, навчальну документацію. Досліджувалися можливості застосування ЕОМ у початковій школі на уроках математики (експеримент під керівництвом С. Папера). Пріоритетну увагу було надано в середній школі. У 58 ліцеях були застосовані різні нові технічні засоби на уроках історії, географії, іноземної мови, фізики. Викладачі ліцеїв пройшли підготовку для оволодіння новою технікою. Учасники експерименту склали методичні розробки, які стали основою для створення фонду в Національному центрі педагогічної документації.

У 80-х роках керівники французької системи освіти оголосили курс на загальне комп'ютерне навчання, упровадження новітніх технологій як спосіб викладання і шлях формування загальної культури. Була визначена програма оснащення середніх шкіл 100 тис. електронних пристроїв. Програму замінив більш великий план «Інформатика для всіх» (1985), що передбачав постачання комп'ютерів в усі навчальні заклади, п'ятиденні комп'ютерні курси для викладачів, підготовку комп'ютерних навчальних програм в університетських центрах. У плані «Інформатика для всіх» минулого реалізовані проекти «Відеоплан» і «Взаємодіючі зображення», згідно яким передбачалося забезпечити заклади відеомагнітофонами і відеокамерами, а також установити в деяких середніх навчальних закладах телетермінали.

До початку 90-х років у навчальних закладах Франції встановлено близько 1 млн. одиниць електронного обладнання. У школах

працюють близько 1 тис. операторів ЕОМ. Більшість середніх шкіл має у своєму розпорядженні новітню телеапаратуру. Сотні навчальних закладів одержали у своє розпорядження параболічні телеантени, модеми, відеокамери, лазерні пристрої, іншу новітню техніку.

У Японії всі навчальні заклади оснащені комп'ютерною технікою. Понад 90% середніх шкіл мають спеціально обладнані класів де учнів чекають персональні комп'ютери. Оснащення школи комп'ютерною технікою відбувається дуже швидко. Японських школярів починають учити користуватися комп'ютерами в четвертому класі, тобто в десятилітньому віці. Як затверджує, наприклад, Юдзо Мера директор однієї з перших початкових шкіл, де було запропоновано викладання інформатики, учні не виявляють і тіні боязкості при звертанні з комп'ютерами, з якими почувають себе так само вільно, як з фломастерами та фарбами. Технічні новинки - електронні калькуля­тори, словники тощо істотно збагатили арсенал навчальних засобів.

У Росії школи також оснащуються новітньою технікою. Однак темпи помітно нижче, ніж на Заході й у Японії. Так, до 1991 р. кабінети інформатики й обчислювальної техніки були створені тільки; в 14% середніх шкіл колишнього СРСР.

Вростання новітньої техніки в традиційні форми і методи навчання дає надії на підвищення продуктивності праці учасникам процесу навчання. Новітні технічні засоби несуть у школу живлющий струмінь. З'являється можливість істотно скорегувати класно-урочну систему, відмовившись, наприклад, частково від домашніх завдань і використовуючи вільний час, для різноманітної творчої діяльності учнів. Нові технології збільшують мотивацію навчання, дозволяють по-іншому проводити індивідуальні заняття, керувати навчальним процесом. Використання в школі нової техніки викликало чимало труднощів і проблем. Недостатньо кваліфікованих педагогів, що володіють новою технікою. Немає ясного розуміння, які педагогічні можливості плодів технологічної революції. Залишається відкритим питання про пріоритетність новітньої техніки при вирішенні проблем підвищення якості освіти. Більшість педагогів не мають визначених відповідей з цих проблем.

Висловлюються сумніви в однозначно позитивному ефекті застосування в школі новітньої техніки. Японський педагог С. Судзукі вказує в цьому зв'язку, що, з одного боку, ЕОМ допомагають розвивати інтелект школяра, але, з інший, - не дають гарантій міцного закріплення знань. Французький педагог Л. Легран також не поспішає з висновками. Розглядаючи феномен мотивації учня при роботі з комп'ютером, він пропонує уточнити, чи є виникаюча при цьому гра навчальною. Не закрита проблема дотримання гігієни й охорони здоро­в'я школярів при роботі на телекомп'ютерних пристроях. Заняття на таких пристроях завдають шкоди здоров'ю дітей. Повсюдно в школя­рів спостерігаються неврози, погіршується зір.

Принципово нові технічні засоби, що застосовуються в школі, викликають необхідність випереджальних педагогічних досліджень, що дозволять виявити позитивні і негативні наслідки їхнього застосування в навчально-виховному процесі. Залучення школи в технологічну революцію вимагає своєчасної і повноцінної підготовки вчителів, тісного співробітництва вчених, учителів, фахівців в області новітніх технологій.

Зміст

Вступ.

1. Шкільні системи на сучасному етапі 4

2. Еволюція програм 29

3. Диференціація навчання 43

4. Практика шкільного виховання 61

5. Виховуюче навчання 73

6. Засоби масової інформації в сучасній школі 81

47