- •Міністерство освіти і науки України Переяслав-Хмельницький державний педагогічний Університет імені Григорія Сковороди
- •Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.
- •Тематика лекційних занять. Тема 1. Багатозначність терміну “історія”. Специфіка предмета історичної науки. ( 2 години)
- •Тема 2. Складові частини теорії історичного пізнання. (2 години)
- •Тема 3. Взаємозв’язки історії з іншими науками. (4 години)
- •Тема 4. Нагромадження історичних знань у докласовому рабовласницькому суспільствах. (2 години)
- •Тема 5. Розвиток історичних знань у період феодалізму та в епоху Відродження. (2 години)
- •Тема 6. Розвиток історичного методу в епоху просвітництва. (4 години)
- •Тема 7. “Романтичний” напрямок в історії та його головні особливості. ( 2 години)
- •Тема 8. Становлення історії як науки в умовах утвердження капіталізму. (2 години)
- •Тема 9. Марксистська схема розвитку історичного процесу. ( 2 години)
- •Тема 10. Методологія школи “Анналів”. (2 години)
- •Тема 11. Взаємозв’язок і взаємозалежність історичних явищ. (2 години)
- •Тема 12. Ретроспективність історичного пізнання. (2 години)
- •Тема 13. Динамізм в історичному пізнанні. (2 години)
- •Тема 14. Методи, які застосовуються в сучасній історичній науці. ( 4 години)
- •Додаткова література
- •Тематика практичних занять
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Теми, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Тема 1. Проблема істинності історичного знання (6 год.).
- •Тема 2. Роль соціально-економічних, національних, релігійних та політичних чинників у історичному процесі (6 год.).
- •Тема 3. Методи наукового історичного пошуку (6 год.).
- •Питання до заліку з курсу “Методологія наукових досліджень”
- •Анотація
- •Комплексні контрольні роботи з курсу “Методика науково – дослідної роботи”
Тематика лекційних занять. Тема 1. Багатозначність терміну “історія”. Специфіка предмета історичної науки. ( 2 години)
Поняття об’єкта і предмету історичної науки. Вивчення різноманітності форм руху суспільства та аналізу складних шляхів, які проходить людство в своєму розвитку. Систематизація об’єктивних знань у історичній науці та теоретичне узагальнення емпіричного матеріалу. Проблема проникнення в суть соціокультурного процесу. Перетворення історії у справжню науку. Вивчення органічного зв’язку між поколіннями та епохами.
Тема 2. Складові частини теорії історичного пізнання. (2 години)
Методика і техніка історичного пізнання. Наукове знання і важливість розробки проблем методології історії. Досягнення і завдання української історичної науки у вивченні питань методології історії. Етапи розвитку української історичної науки. Розвиток української історичної науки в радянський період: досягнення і недоліки. Прилучення до світового науково-історичного дискурсу.
Тема 3. Взаємозв’язки історії з іншими науками. (4 години)
- Інтердисциплінарний підхід та радикальна плюралізація полей дослідження. Крах раціоналізму в сучасній науковій парадигмі. Екстраполяція методів одних дисциплін на інші. Міждисциплінарний синтез та урізноманітненення дослідницьких стратегій. Історія в колі інших суспільствознавчих дисциплін. Зв’язок історії з науками гуманітарного напрямку. Використання нових технічних досягнень в науковому пошуці історика.
Тема 4. Нагромадження історичних знань у докласовому рабовласницькому суспільствах. (2 години)
Розвиток історичних уявлень у Стародавньому Китаї. Історична думка в античній Греції та Римі. Історичні рефлексії та верифікація Геродота. Історичний метод античності. “Прагматична” історія Фукідіда, вивчення сфери політики та війни. Раціональна реконструкція минулого, пояснення подій згідно вимог логіки. Універсально-історична концепція Полібія і початок традиції нового типу історіографії. Історія “варварських” і “цивілізованих” народів, поєднана у єдину схему. Ієрархія часів у концепції Полібія, вчення про “природні цикли”.
Тема 5. Розвиток історичних знань у період феодалізму та в епоху Відродження. (2 години)
Теологія історії раннього християнства. Досягнення середньовічної науки у рівні філософської та історичної рефлексії. Вчення Аврелія Августина про “священну історію” та історію “профанну”. Розкриття причин та значення подій історії світської у Августина. Уявлення про лінійність руху історичного процесу. Розгортання історії “зі Сходу на Захід” (від Вавілону до Риму). Космологічна періодизація історії. Теологія історії ХІІ-ХІІІ століть: Руперт фон Дейтц, Герхок фон Рейхерсберг, Гуго із Сен-Віктора. Ідея прогресу в історії у вченні Йоахима Флорського. Ідея наступності історичних епох.
Тема 6. Розвиток історичного методу в епоху просвітництва. (4 години)
Виникнення нового типу історизму. Відкриття історичної ретроспективи й глибини історичного часу. Історіософські інтенції А. Тюрго та Ж. Кондорсе. Натуралістичне розуміння історії в раціоналістичному світоуявленні. “Природний закон” історії Ш. Монтеск`є. Універсально-історична концепція Вольтера. Уявлення про базисні закони суспільного розвитку як про природні закони. Дослідження причин походження держави. Захист релігійної толерантності як основи суспільної гармонії.