Анотація

до робочої програми з курсу

“ Методологія наукових досліджень”

Відповідно до навчального плану історичного факультету курс “Методологія наукових досліджень” читається на 6 курсі (І семестр). Всього на даний спецкурс виділяється 108 години, з них 34 годин—лекцій, 20—практичних занять, 54—індивідуальної роботи.

Програму курсу розроблено кафедрою “Історії та культури України” і затверджено Вченою Радою Переяслав-Хмельницького ДПІ ім.. Г. С. Сковороди ......................2001 року, протокол № .........

Відсутність уміння самостійно здобувати нові знання випускником ВУЗу може призвести до того, що з часом молодий спеціаліст втратить творчу ініціативу і задовольниться роллю посереднього виконавця. Тому процес навчання студентів повинен спиратися на самостійну, близьку до дослідницької діяльності студентів. Для цього студенти мають оволодіти методами наукового пізнання, одержати навички, потрібні для орієнтації у бурхливому потоці наукової інформації.

Загальновідомо, що елементи наукових досліджень мають місце в усіх формах навчального процесу: в лекційних курсах, на семінарських та лабораторних заняттях, при написанні та оформленні рефератів, курсових та дипломних робіт. Заохочення студентів до наукових досліджень, оволодіння ними навичками наукової діяльності повинні розглядатись як важлива умова якісної професійної підготовки педагогічних кадрів для навчально-виховних закладів країни. Адже важко уявити сучасного вчителя без постійного педагогічного пошуку, без намагання вдосконалювати навчально-виховний процес, без спроби реалізувати власний творчий потенціал. Забезпеченню цього повинен сприяти систематизований навчальний курс “Методика науково-дослідної роботи”

Вивчення курсу дасть змогу поглибити професійні знання студентів

Форма контролю—залік.

Завідуючий кафедрою

Історії та культури України,

док. істор. наук, професор В.П.Коцур

Комплексні контрольні роботи з курсу “Методика науково – дослідної роботи”

варіант 1

1. Проблема істинності історичного знання.

2. Критерій практики і специфіка його застосування в історичній науці.

варіант 2

1. Статистико-математичні методи дослідження історії.

2. Порівняльно-історичний і синхронний методи.

варіант 3

1. Ретроспективний і конкретно-образний методи.

2. Концепція “священної історії” Аврелія Августина.

варіант 4

1. Історико-символічна екзегетика Руперта фон Дейтця.

2. Історіософські схеми Герхока фон Рейхерсберга і Йоахима Флорського.

варіант 5

1. Вчення Гуго із Сен-Віктора.

2. Історіософські ідеї в культурі Київської Русі.

варіант 6

1. Вибір теми (проблеми) дослідження.

2. Уточнення теми і складання програми дослідження.

варіант 7

1. Системне накопичення дослідних матеріалів і теоретичний аналіз результатів дослідження.

2. Літературне оформлення результатів наукового дослідження.

варіант 8

1. Теорія морфології історії О. Шпенглера.

2. Теорія локальних цивілізацій А.Тойнбі.

варіант 9

1. Методологія концепцій істориків школи “Анналів”.

2. Історичне джерело й історичний факт.

варіант 10

1. Принцип об’єктивності в науці.

2. Складність інтерпретацій історичних фактів.

варіант 11

1. Концепція “ осьового часу” К. Ясперса.

2. Вплив марксизму на методологію сучасної історичної науки.

варіант 12

1. Теологічні концепції історії та культури.

2. Методологія історії, запропонована В.Івановим.

варіант 13

1. Класифікація методів за Г. Бондаренком.

2. Специфіка предмету історичної науки.

варіант 14

1. Історія як процес і як наука.

2. Складові частини теорії історичного пізнання.

варіант 15

1. Суть інтердисциплінарного підходу.

2. Взаємозв’язок історії з іншими суспільними науками.