- •Міністерство освіти і науки України Переяслав-Хмельницький державний педагогічний Університет імені Григорія Сковороди
- •Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.
- •Тематика лекційних занять. Тема 1. Багатозначність терміну “історія”. Специфіка предмета історичної науки. ( 2 години)
- •Тема 2. Складові частини теорії історичного пізнання. (2 години)
- •Тема 3. Взаємозв’язки історії з іншими науками. (4 години)
- •Тема 4. Нагромадження історичних знань у докласовому рабовласницькому суспільствах. (2 години)
- •Тема 5. Розвиток історичних знань у період феодалізму та в епоху Відродження. (2 години)
- •Тема 6. Розвиток історичного методу в епоху просвітництва. (4 години)
- •Тема 7. “Романтичний” напрямок в історії та його головні особливості. ( 2 години)
- •Тема 8. Становлення історії як науки в умовах утвердження капіталізму. (2 години)
- •Тема 9. Марксистська схема розвитку історичного процесу. ( 2 години)
- •Тема 10. Методологія школи “Анналів”. (2 години)
- •Тема 11. Взаємозв’язок і взаємозалежність історичних явищ. (2 години)
- •Тема 12. Ретроспективність історичного пізнання. (2 години)
- •Тема 13. Динамізм в історичному пізнанні. (2 години)
- •Тема 14. Методи, які застосовуються в сучасній історичній науці. ( 4 години)
- •Додаткова література
- •Тематика практичних занять
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Теми, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Тема 1. Проблема істинності історичного знання (6 год.).
- •Тема 2. Роль соціально-економічних, національних, релігійних та політичних чинників у історичному процесі (6 год.).
- •Тема 3. Методи наукового історичного пошуку (6 год.).
- •Питання до заліку з курсу “Методологія наукових досліджень”
- •Анотація
- •Комплексні контрольні роботи з курсу “Методика науково – дослідної роботи”
Тема 12. Ретроспективність історичного пізнання. (2 години)
Проблема інтерпретації історичного факту. Процес відображення дійсності в історичному пізнанні. Характер зв’язку об’єкта і суб’єкта, що пізнає, в історичній науці. Опосередкованість історичного досвіду. Історичне джерело. Проблема істинності історичного знання. Критерій об`єктивності і специфіка його застосування в історичній науці. Шляхи історичного дослідження: від конкретних фактів до розкриття суті суспільного явища.
Тема 13. Динамізм в історичному пізнанні. (2 години)
Відтворення картини минулого в його цілісності, конкретності й неповторності. Соціальні функції історичної науки. Суспільно-освітня роль науки історії. Роль історичного досвіду у вивченні сучасності. Історія і наукове передбачення (прогностична функція). Зв’язок історичної науки з практикою державотворення. Роль історії в демократизації й гуманізації суспільства. Морально-виховна роль історії як наукової дисципліни.
Тема 14. Методи, які застосовуються в сучасній історичній науці. ( 4 години)
Метод типологізації історичних явищ. Хронологічний метод. Методи періодизації та моделювання. Порівняльно-історичний та синхронний методи. Ретроспективний метод і метод актуалізації. Метод конкретно-соціальних досліджень. Ститистично-математичні методи дослідження в історії.
Основна література до курсу “Методологія наукових досліджень”
Андерсон Б. Уявні спільноти. – Київ: Основи, 2001.
Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.
Бжезинський З. Велика шахівниця. – Львів: Лілея, 1998.
Блок М. Апология истории. – М., 1985.
Бойченко І. Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії. // Філософські студії КДУ. – Вип. 1. – К., 1995.
Бондаренко Г.В. Історичне пізнання: питання теорії і практики. – Луцьк, 1998.
Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки: Навчальний посібник. – Київ, 1995.
Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая деятельность. // Философия и методология истории. – М., 1977.
Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: Факт, идея, теория. – Москва: Высшая школа, 1973.
Вопрсы меодологии истории исторической науки. – Москва: Политиздат, 1997.
Горский В.В. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХІ- начала ХІІ веков. – К., 1988.
Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». – М., 1993.
Дмитренко П.В., Сидоренко В. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1997.
Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – Москва: Наука, 1974.
Жак Ле Гофф. Цивилизация Средневекового Запада. – М., 1988.
Жуков Е.М. Очерк методологии истории. – Москва: Высшая школа, 1987.
Иванов В.В. Методология исторической науки. – Москва, 1985.
Коноплёв И.А. «Два града» Блаженного Августина (онтологические основания философии истории). // Человек. – 1998. _ № 2.
Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.
Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. – К., 1977.
Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. – Київ, 1983.
Методология истории: Учебное пособие для студентов вузов./ Нечухрин А.Н., Сидорцов В.Н. – Минск, 1996.
Мильков В.В. Осмысление истории в Древней Руси. – М., 1997.
Могильницкий Б.Г. Введение в методологию истории: Учебное пособие для вузов. – Москва: Высшая школа, 1989.
Пріцак О. Арнольд Джозеф Тойнбі та його твір. //Тойнбі А. Дж. Дослідження історії. – Т.2. – К., 1995.
Репина Л.П. Диалоги со временем: историки в меняющемся мире. – Москва: Политаздат, 1996.
Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – Киев, 1984.
Свасьян К.А. Освальд Шпенглер и его реквием по Западу. // Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.
Словарь исторический: В 2 т. – Москва: Остожье, 1998.
Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
Таран Л.В. Французька історіографія (70-ті роки ХІХ – 80-ті роках ХХ ст).. – К., 1991.
Тельвак В. Історіографія та методологія історії. – Дрогобич, 1999.
Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства. – К.: Вища школа, 1993.
Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.
Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.
Цивилиография: наука о цивилизации. – Москва, 1996.
Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.