Допоміжна література

1. Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов. – Киев; Вища школа, 1981.

2. Кринецкий И.И. Основы научных исследований. – Київ: Вища школа, 1981.

3. Беркал Дж. Наука в истории общества. – Москва: Наука, 1966.

4. Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – Москва, 1987.

5. Брайчевский М.Ю. Вступ до історичної науки: Навчальний посібник. – К., 1995.

Теми, що виносяться на самостійне опрацювання

Тема 1. Проблема істинності історичного знання (6 год.).

1. Історичне джерело й історичний факт: проблеми класифікації.

2. Адекватне осмислення спадщини минулого як запорука об’єктивності історичного знання.

3. Складність інтерпретації історичних фактів. Вплив суб’єктивних чинників і особистості дослідника.

4. Критерій практики і специфіка його застосування в історичній науці.

5. Вплив політичних чинників на дослідження історії.

Тема 2. Роль соціально-економічних, національних, релігійних та політичних чинників у історичному процесі (6 год.).

1. Ознайомлення з книгою Р. Шпорлюка “Комунізм і націоналізм”.

2. Аналіз роботи Б. Андерсона “Уявні спільноти”.

3. Вплив марксизму на методологію сучасної історичної науки.

4. Теологічні концепції історії та культури.

5. Концепція сучасної геополітики, викладена в роботі. З. Бжезінського “Велика шахівниця”.

Тема 3. Методи наукового історичного пошуку (6 год.).

1. Наукова методологія історії, запропонована В. Івановим.

2. Класифікація методів, запропонована Г. Бондаренко .

3. Статистико-математичні методи дослідження історії.

4. Ретроспективний та синхронний методи.

5. Порівняльно-історичний та конкретно-образний методи.

Питання до заліку з курсу “Методологія наукових досліджень”

1. Проблема істинності історичного знання.

2. Критерій практики і специфіка його застосування в історичній науці.

3. Статистико-математичні методи дослідження історії.

4. Порівняльно-історичний і синхронний методи.

5. Ретроспективний і конкретно-образний методи.

6. Концепція “священної історії” Аврелія Августина.

7. Історико-символічна екзегетика Руперта фон Дейтця.

8. Історіософські схеми Герхока фон Рейхерсберга і Йоахима Флорського.

9. Вчення Гуго із Сен-Віктора.

10. Історіософські ідеї в культурі Київської Русі.

11. Вибір теми (проблеми) дослідження.

12. Уточнення теми і складання програми дослідження.

13. Системне накопичення дослідних матеріалів і теоретичний аналіз результатів дослідження.

14. Літературне оформлення результатів наукового дослідження.

15. Теорія морфології історії О. Шпенглера.

16. Теорія локальних цивілізацій А.Тойнбі.

17. Методологія концепцій істориків школи “Анналів”.

18. Історичне джерело й історичний факт.

19. Принцип об’єктивності в науці.

20. Складність інтерпретацій історичних фактів.

21. Концепція “ осьового часу” К. Ясперса.

22. Вплив марксизму на методологію сучасної історичної науки.

23. Теологічні концепції історії та культури.

24. Методологія історії, запропонована В.Івановим.

25. Класифікація методів за Г. Бондаренком.

26. Специфіка предмету історичної науки.

27. Історія як процес і як наука.

28. Складові частини теорії історичного пізнання.

29. Суть інтердисциплінарного підходу.

30. Взаємозв’язок історії з іншими суспільними науками.

31. Розвиток історичних знань у добу античності.

32. Розвиток історичних знань у період феодалізму й епоху Відродження.

33. Ідеї раціоналізму у історіографії ХУІІІ ст.

34. Розвиток історичної думки в творчому доробку Гегеля.

35. Марксистська схема розвитку історичного процесу.

36. Історичні закономірності.

37. Відтворення картини минулого в його цілісності, конкретності й неповторності.

38. Методи періодизації, актуалізації й моделювання.

39. Метод типологізації історичних явищ та хронологічний метод.

40. Ретроспективність історичного пізнання.