2. Вивчення та узагальнення позитивного педагогічного досвіду.

Засобами вивчення педагогічного досвіду слугують: бесіда із працівниками шкіл та учнями, спеціальні тестування, відвідування та аналіз відкритих уроків досвідчених учителів, перегляд відеозаписів уроків з їх наступним аналізом, вивчення робочих документів учителя та учнів, ознайомлення з публікаціями у науково-методичних журналах тощо. Це дає можливість не лише узагальнити оригінальні прийоми, їх поєднання, креативні методики тощо, а і ефективно впровадити їх у практику викладання іноземної мови.

3. Наукове спостереження від епізодичного споглядання відрізняється тим, що має спеціальну мету, визначені об’єкти спостереження і передбачає фіксацію результатів спостереження та їх аналіз. (Наприклад, під час практики в школі). Його застосовують на початку дослідження як самостійний метод і надалі – як допоміжний. Особливо цінними є спостереження, зафіксовані за допомогою технічних засобів. Як зазначають методисти, кваліфікована класифікація спостережень – цінний матеріал для розробки методичних рекомендацій (С.Ю. Ніколаєва та ін.).

4. Пробне навчання – це дослідження, побудоване переважно на ерудиції та педагогічній інтуїції вчителя, який здійснює науковий пошук. Сутність його полягає в тому, що вчитель, спираючись на власний досвід, без глибокого і тривалого вивчення проблеми, здійснює пошук, завдяки якому підтверджується або спростовується висунуте і первинно обґрунтоване припущення, спрямоване на удосконалення окремих аспектів процесу навчання іноземної мови.

5. Методичний експеримент - це комплексний, багатокомпонентний метод перевірки гіпотези, ядро якого становить достатньо точно контрольоване навчання іноземної мови (Штульман Е.Я.).

У методиці навчання іноземних мов види експериментів визначаються за трьома ознаками:

1) за значущістю наукового дослідження – розвідувальний та основний /базовий експеримент;

2) за умовами проведення – природний і лабораторний експеримент;

3) за складністю організації – односерійний та багатосерійний, одно факторний та багатофакторний, прямий і перехресний тощо.

Схема 1.11. Методичний експеримент та його компоненти

Для методики навчання іноземних мов найбільш доцільним є природний експеримент, який реалізується у ході навчального процесу. Традиційно виділяють чотири фази експерименту: організація, реалізація, констатація, інтерпретація.

1. Організація передбачає:

1) визначення завдання;

1) формулювання робочої гіпотези.;

Гіпотеза – це наукове припущення, котре містить нові, ще недоведені наукою твердження, які можуть бути перевірені за допомогою вже відомих або нових, запропонованими дослідником, методів.

3) підготовка експериментального матеріалу;

4) відбір учасників експерименту (формування груп (контрольних і експериментальних). Контрольні групи – це групи, які навчаються за традиційною методикою, а експериментальні групи – це групи,в яких впроваджуються нове (нові методи навчання).

5) вибір методики проведення експерименту: традиційної, перехресної, константної.

За традиційною методикою зі складу учасників експерименту формуються експериментальні та контрольні групи. При застосуванні перехресної методики експериментальні та контрольні групи в ході експерименту міняються місцями. Константна методика дослідження передбачає наявність лише експериментальних груп. До такої методики вдаються тоді, коли перевіряється не окремі ланки навчального процесу, а вся система навчання іноземної мови.

2. Реалізація – це власне проведення експерименту. В ході його реалізації проводяться зрізи (доексперементальні та післяексперементальні).

Зрізи – це організаційно-методичні заходи перевірки рівня навченості на різних етапах експериментального навчання. Зіставляння результатів зрізів дає змогу реально оцінити ступінь ефективності досліджуваної методики. Тому вирішального значення набувають перед експериментальний та підсумковий зрізи. Засобами проведення зрізів слугують спеціально підготовлені тести.

3. Констатація передбачає:

1)статистичну обробку результатів зрізів та формулювання висновків.

4. Інтерпретація включає

1) аналіз отриманих кількісних даних, тобто їх якісну оцінку;

2) розробку методичних рекомендацій та упровадження результатів експерименту у практику масового викладання.

Різновидом природного експерименту вважають дослідне навчання.

6. Дослідне навчання як метод наукового пошуку базується на проведені масового навчання за запропонованою дослідником методикою.

Як правило, дослідне навчання проходить у великій кількості шкіл і протягом тривалого часу. Його мета полягає в перевірці попередньо обґрунтованої гіпотези, підтвердженої результатами експерименту (Е.А. Штульман), а також у масовій перевірці ефективності певної дидактичної системи, якості нових програм, підручників тощо (О.Я. Савченко). Дослідна робота багато в чому подібна до експерименту. Так, дослідне навчання, як і експеримент, спрямоване на перевірку гіпотези. Воно здійснюється відповідно до плану. Результати навчання контролюються, фіксуються і підлягають кількісному та якісному аналізу. Дослідна робота відрізняється від експерименту характером покладеної в її основу гіпотези і вимогами до організації навчання та контролю.

Дослідне навчання буває різних видів в залежності від його мети. Частіше воно слугує для перевірки доступності розробленої методики для масової школи. Завдяки цьому методу можна визначити можливість застосування певних теоретичних положень на практиці, тобто дослідна робота вносить певні зміни в методичну систему.

Допоміжні методи дослідження

Основні методи дослідження мають тісний зв’язок з допоміжними методами. Як правило, допоміжні методи дослідження не реалізуються у самостійному вигляді. Вони є важливим доповненням або складовою частиною основних методів.

Метод інтерв’ю передбачає вивчення поглядів тієї чи іншої групи людей (наприклад, учителів гімназій, учнів старших класів тощо). Бесіда проходить відповідно до заздалегідь розробленого плану. Відповіді фіксуються, а потім співставляються та аналізуються.

Анкетування передбачає вивчення поглядів тієї чи іншої групи людей з використанням спеціально розробленої анкети. Методика укладання анкети передбачає такі етапи: визначення мети, формулювання запитань, вибір методики аналізу отриманих відповідей. Бажано, щоб опрацювання результатів анкетування проходило з використанням комп’ютерних програм.

Тестування як допоміжний метод використовується досить широко. Як уже зазначалося, тести є формою проведення до експериментальних та після експериментальних зрізів. За допомогою тестів різних типів у порівняно короткий час можна проконтролювати рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь великої кількості учнів.

Бесіда (експериментатора з учасниками експерименту і вчителями) як допоміжний метод допомагає суттєво доповнити уявлення дослідника про процес дослідження, про його сильні і слабкі сторони. Під час бесіди можливе з’ясування питань, які не передбачені дослідженням, але значно доповнюють загальну картину експерименту.

Хронометрування як метод дослідження передбачає документальну фіксацію (реєстрацію) усього ходу навчального процесу або його частини. У методичному дослідженні, як правило, це магнітофонна або відео фіксація ходу навчального процесу. Завдяки хронометруванню можуть здійснюватися будь-які виміри.

Метод експертів (метод компетентних суддів) використовується в усіх спірних випадках (наприклад, яку програму обрати, за яким підручником навчати тощо). До цього методу звертаються також у разі необхідності оцінити особистісні якості дитини чи визначити її здібності до оволодіння іншомовним мовленням.

Статистичний метод полягає у здійсненні статистичного аналізу даних експерименту, на основі якого можна зробити висновоки про ефективність навчання іноземної мови.

Варто зазначити, що усі методи дослідження, як основні, так і допоміжні, ефективні лише за умови їх комплексного використання. Тому для проведення методичного дослідження доцільно використовувати не один окремо взятий метод, а кілька методів у комплексі.