1.3 Вибір місця розташування виробничої потужності та її інфраструктури

Потреба вибору і придбання земельної ділянки під виробничу потужність і її інфраструктуру виникає у разі новобудови. Під час реконструкції такої потреби найчастіше не існує. Основними критеріями для визначення місця є наявність сировинної та ресурсної бази, близькість центрів споживання і наявність інфраструктури.

Після визначення географічного пункту розташування виробничої потуж­ності здійснюється вибір земельної ділянки. При цьому враховують на альтер­нативній основі витрати на транспортування сировини, вироблюваної продук­ції, на виробництво і збут у різних місцях розташування комплексу з погляду їх мінімізації.

1.4 Вибір технології виробничої потужності

Вибір технології виробництва проектної продукції по­винен відповідати сучасним вимогам науково-технічного прогресу з ураху­ванням зниження енерго- і матеріаломісткості випуску одиниці продукції і підвищення її економічної ефективності порівняно з наявними аналогами.

При виборі технології виробництва слід керуватися такими основними критеріями:

У проекті подають і аналізують різні типи технологій та основні фактори, що впливають на вибір технологій.

1.5 Розробка заходів здійснення проекту

Розробка і здійснення проекту вимагає від команди від­повідних спеціальних знань і досвіду, а організації, що забезпечують весь про­цес створення проектної потужності, повинні мати ліцензії на право ведення відповідних видів робіт. Проектну документацію розробляють на підставі від­повідної нормативно-правової бази, що регламентує весь процес проектування, будівництва та експлуатації виробничої потужності, всіх її об'єктів і споруд.

Схема заходів розробки проектно-кошторисної документації і

будівництва об'єктів та споруд виробничого призначення

2. КОМЕРЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Основними питаннями цього розділу є:

- мета і завдання комерційного аналізу;

- маркетингова стратегія;

- маркетингове планування.

2.1 Мета і завдання комерційного аналізу

Традиційно пропозиції інвестиційного проекту оціню­ють з технічної, технологічної, економічної, фінансової та інших перспектив його реалізації. При цьому прогнозуванню прибутків від реалізації проектної продукції відводиться першорядна роль.

Метою комерційного (маркетингового) аналізу є обґрунтування комер­ційної спроможності інвестиційного проекту, оцінка можливостей реалізації про-

ектної продукції на обраному ринку та отримання такого доходу, що дозволив би покрити витрати на створення проекту і задовольнити інтереси інвесторів.

Успіх або провал проекту залежить від наявності споживачів. Тому перш за все потрібно вивчити і проаналізувати попит та ринкове середовище, визначити і розробити стратегію поведінки підприємства (проекту) в цілому за наступною принциповою схемою

2.2 Маркетингова стратегія

Маркетингова стратегія узгоджується з інтересами споживачів продукції (послуг), можливостей внутрішніх ресурсів з ураху­ванням ризиків для досягнення визначеної мети та формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, і власних потреб. Вона може бути насту­пальною, пасивно захисною або компромісною. Загалом стратегію приймають, виходячи з таких чотирьох альтернатив.

1. Стратегія лідера, або диференціації. Вона полягає у наданні продуктові особливих якостей, відмінних від якостей конкурентних товарів, послуг, що й забезпечує йому (продукту) підвищений попит на ринку.

Технічного лідерства можна досягти завдяки запатентованим винаходам, технологічним ноу-хау, збуту продукції в комплексі з послугами, яких неї надають конкурентні фірми.

2.Стратегія низьких витрат. У цьому разі політика компанії полягає в досягненні конкурентних переваг шляхом здешевлення виробництва і збуту продукції. Результатом такої стратегії може бути збільшення ринкової частки. За недостатності ресурсів така стратегія може бути ризикованою, тому що може призвести до зменшення числа споживачів продукту і цінової війни зі конкурентами.

3. Стратегія спеціалізації, або концентрації на потребах односег-1 ментного ринку чи конкурентної групи покупців. її мета - краще задоволення потреб обраного сегмента ринку, ніж це можуть конкуренти. Наприклад, орієнтація на найбільш платоспроможних споживачів на ринку будівельних послуг (престижні квартири, котеджі, інші роботи). Така стратегія дозволяє досягти високої частки ринку в окресленому сегменті, проте завжди приводить до малої частки ринку в цілому.

4. Стратегія диверсифікації. Вона спрямована на випуск нових видів продукції, не пов'язаних з виробництвом основної продукції підприємства. Ця стратегія поширена серед великих компаній, оскільки маркетинг різних продуктів одночасно на кількох ринках знижує вірогідність великих невдач.

Під удосконаленням ринку мається на увазі вивчення ринку, на якому працює підприємство, розробку планів виробництва і реалізації продукції, що має сприяти підвищенню ефективності і зниженню її собівартості. Така стратегія передбачає поліпшення діяльності самого підприємства.