5. Карантинні і ветеринарно-санітарні заходи

5.1. При в'їзді на неблагополучну ферму вивішують сповісний знак "КАРАНТИН! В'ЇЗД ЗАБОРОНЕНО", будують санпропускник, дезбар'єр, установлюють охоронно-карантинний пост, на якому забезпечують цілодобове чергування.

5.2. Забороняється:

- провозити /проганяти/ тварин через карантиновану тери­торію, вводити на територію або виводити з неї сприйнятливих до бруцельозу тварин, крім вивозу на санітарну бойню м'ясокомбінату;

- перегруповувати тварин без відома головного лікаря гос­подарства;

- заготовляти на карантинній території грубі корми для вивозу їх у інші господарства;

- проводити ярмарки, аукціони, виставки тварин, включаючи хутрових звірів, собак, птицю:

- проводити зоотехнічну роботу по відтворник) худоби;

- використовувати хворих /позитивно реагуючих/ або підоз­рюваних у зараженні тварин і їх приплоду для відтворення стада;

- продавати для населення тварин з неблагополучної ферми для вирощування і відгодівлі;

- подальше використання з неблагополучних щодо бруцельозу ферм прифермських коней, собак.

5.3. Тварин усіх видів, позитивно реагуючих при дослід­женні на бруцельоз, або у яких виник аборт чи інші клінічні ознаки захворювання, негайно ізолюють і здають на санітарну бойню незалежно від віку. вагових кондицій, вагітності. Кате­горично забороняється організація ферм-ізоляторів чи пунктів концентрації хворих на бруцельоз тварин.

5.4. Вводити тварин на оздоровлену територію ферм дозво­ляється тільки з дозволу головного лікаря ветеринарної медици­ни району не раніше, як через 6 місяців після виводу неблаго­получного поголів'я і проведення всіх передбачених планом оз­доровчих заходів.

5.5. Худобу, яку закуплено населенням з неблагополучних на бруцельоз господарств упродовж 6 місяців до встановлення діагнозу і карантину, негайно здають на забій незалежно від вагових кондицій.

5.6. Забороняється випасання або перегін неблагополучного на бруцельоз поголів'я.

5.7. Пасовища, на яких знаходилося неблагополучне поголів'я худоби, або зібране з таких угідь сіно, дозволяється ви­користовувати не раніше, як через 3 місяці для поголів'я тва­рин цого ж господарства.

5.8. Забороняється доїння овець і кіз. обробка незнезаражених смушкових шкірок, а також заготівля бринзи, тушок, сичу­гів на неблагополучних щодо бруцельозу фермах.

Смушкові шкірки після зняття з тушки дезінфікують і кон­сервують згідно з "Інструкцією по дезінфекції сировини тварин­ного походження і підприємств по його заготівлі, зберіганню і обробці", а тушки здають на завод по виробництву м'ясокісткового борошна або спалюють.

5.9. Стрижку овець чи кіз проводять після вилучення з отари позитивно реагуючих на бруцельоз тварин з додержанням стригалями правил особистої гігієни. Приміщення, площадки та стригальний інструмент, спецодяг персоналу після закінчення стрижки очищають і дезінфікують. Стригалі після роботи кожного дня проходять обов'язкову санітарну обробку.

5.10. Шерсть з неблагополучних на бруцельоз отар знезаражують у господарстві бромистим метилом під плівкою згідно з "Інструкцією по дезінфекції шерсті, неблагополучної щодо бру­цельозу, ящуру бромистим метилом". Після обробки шерсть виво­зять на промислову переробку без обмежень.

5.11. Забій хворих на бруцельоз тварин у господарстві за­бороняється. Неблагополучне поголів'я перевозять на м'ясокомбінат на автомашинах з водонепроникним кузовом у погоджені строки згідно з графіком під наглядом спеціаліста ветеринарної медицини.

5.12. Від хворих на бруцельоз тварин забороняється вико­ристання м'яса і м'ясних продуктів у незнезараженому вигляді для годівлі звірів або птиці.

5.13. Абортовані плоди та посліди своєчасно збирають, за­сипають хлорним вапном і захоронюють на скотомогильнику або спалюють. Трупи дозволяється вивозити у вологонепроникливій тарі на утильзавод.

5.14. Корів з клінічними ознаками бруцельозу /аборти .ен­дометрити та інше/ доїти забороняється.

5.15. Молоко з неблагополучної ферми щодо бруцельозу ве­ликої рогатої худоби знезаражується у господарстві до повного ліквідування хвороби і зняття карантину.

5.15.1. Молоко від позитивно реагуючих при дослідженні на бруцельоз корів знезаражують кип'ятінням протягом 30 хвилин і використовують для годівлі тварин в межах господарства.

5.15.2. Молоко /вершки/ від нереагуючих тварин неблагопо­лучного гурта знезаражують у господарстві шляхом пастеризації при 70^о С протягом 30 хвилин або при 85-90°С протягом 20 се­кунд, або кип'ятінням. При використанні пастеризатора інфра­червоного електронагріву - при 77.5+0,5^о.С без витримування.

5.15.3. Молоко /вершки/ від корів ферми /гурту/ неблагополучної одночасно по бруцельозу і туберкульозу знезаражують як встановлено при туберкульозі.

5.15.4. Використання незнезараженого молока від неблаго­получного поголів'я для годівлі тварин забороняється.

5.15.5. Молочні відвійки /у тому числі і з молокозаводу/ при використанні для годівлі тварин необхідно знезаражувати як зазначено у пункті 5.15.2.

5.15.6. Пахту і молочні відвійки, одержані при виготов­ленні топленого масла, використовують для годівлі тварин тіль­ки в межах неблагополучної ферми.

5.15.7. Районні лабораторії ветеринарної медицини повинні здійснювати контроль за якістю знезараження молока і молочних відвійок не менше одного разу у декаду.

5.16. Для дезінфекції приміщень застосовують: 20% розчин свіжогашеного вапна або освітлений розчин хлорного вапна не менше як з 2% активного хлору, препарат ДП-2 гарячий 2% роз­чин їдкого лугу, гарячий 5% розчин кальцинованої соди, 2% роз­чин формаліну, 3% розчин каустичної содопоташної суміші, роз­чин нейтрального гіпохлориду кальцію або тексаніту з З% актив­ного хлору.

Для аерозольної дезінфекції герметичне зачинених примі­щень у відсутності тварин застосовують 40% водний розчин фор­мальдегіду, а для дезінфекції боксів, станків - препарат глак.

Поверхню грунту вигульних дворів обробляють 3% розчином формальдегіду або дустом тиазону.

Перевірку якості дезінфекції приміщень проводять згідно з методикою бактеріологічного контролю.

5.17. Гній, підстилку і рештки кормів, що залишилися від годівлі тварин на неблагополучних фермах, знищують або знезаражують біологічним, хімічними чи фізичними методами, як заз­начено у "Рекомендаціях по знезараженню гною в господарствах, неблагополучних щодо бруцельозу і туберкульозу. Господарське використання гною дозволяється не раніше як через 24 місяці після біотермічного знезараження.