- •“Затверджено “
- •Тема: “Особливості ушкоджень кісток, суглобів у дітей. Типові переломи кісток верхньої та нижньої кінцівок”.
- •IV. Методика та зміст:
- •V. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки (вихідний рівень знань):
- •VI. Запитання для самопідготовки студентів:
- •VII. Змістова частина теми:
- •VIII. План, організація, структура заняття.
- •Ситуаційні задачі.
VIII. План, організація, структура заняття.
№ |
Основні стани заняття та їх зміст |
Матеріал, методичне забезпечення. |
Час |
І. |
Підготовчий етап: а) організація заняття, постановка навчальних цілей, мотивація, б) перевірка виконання домашнього завдання, контроль вихідного рівня знань. |
Заняття проводиться в тематичній навчальній кімнаті з використанням рентгенограм, таблиць, макетів Використання типових завдань І рівня. |
10 хв.
35 хв. |
ІІ. |
Основний етап – самостійна підготовка студентів. а) відпрацювати методику обстеження хворих з пошкодженнями верхньої та нижньої кінцівок, б) дослідити історію хвороби та об’єктивно оглянути хворих з переломами та вивихами верхньої та нижньої кінцівок, що знаходиться в травматологічному відділенні.
|
Тематичні хворі |
4 год |
ІІІ. |
Оволодіти переліченими в меті заняття навичками. |
|
|
IV. |
Освоїти методику простої репозиції уламків, вправлення вивихів, імобілізація гіпсовою пов’язкою, накожне та скелетне витяжіння. |
|
10 хв. |
Заключний етап.
Рішення тестів, ситуаційних задач ІІІ-IV рівня та запитання для контролю засвоєння теми:
а) анатомо-фізіологічні особливості росту кісток та нервової системи у дітей;
б) класифікація травматичних пошкоджень у дітей;
в) строки окостеніння кісток у дітей;
г) типові види пошкоджень у дітей;
д) особливості пошкоджень кісток та суглобів у дітей;
е) основні клінічні симптоми пошкоджень;
ж) методика дослідження потерпілого, додаткові методи;
з) основні принципи лікування переломів у дітей;
і) методи консервативного лікування діафізарних переломів плеча, передпліччя, стегна гомілки;
і) особливості клініки та лікуванням переломів метаепіфізарної зони кісток верхньої та нижньої кінцівок;
й) особливості лікування травматичних вивихів, переломовивихів, підвивихів променевої кістки у дітей;
к) показання до оперативних втручань, їх особливості при лікуванні переломів кістки верхньої та нижньої кінцівок;
л) назвіть можливі ускладнення в до- та післяопераційному періоді при переломах кісток верхньої та нижньої кінцівок;
м) підбиття підсумків і завдання на наступне заняття.
Основні етапи орієнтованої діяльності студента при виконанні самостійної роботи на занятті, викладені у вище перелічених розділах.
ІХ. Завдання додому на час курації.
Заповнити схеми (1, 2).
Схема І. Розпізнавання конкретного захворювання (переломи плеча, передпліччя, кістки стегна, вивихи в плечовому, ліктьовому, кульшовому суглобах).
Етапи діагностики |
Ознаки захворювання за підручником |
Ознаки захворювання конкретного хворого |
1. Скарги 2. Анамнез 3. Клініка 4. Додаткові методи дослідження. |
Студент висловлює, аналізує та вибирає необхідні дані з джерел літератури. |
Під час курації студент вибирає дані з історії хвороби та порівнює їх з описаними в літературі |
Схема ІІ. Лікування хворого.
Принципи лікування |
Дані літератури |
Лікування конкретного хворого |
1. Симптоматичне 2. Етіологічне 3. Хірургічне 4. Патогенетичне. 5. Лікування препаратами 6. Дієта 7. Фізіотерапевтичне 8. Інші методи |
Студент аналізує існуючі методи лікування (переломів та вивихів верхньої та нижньої кінцівок), описані в літературі. |
Студент обирає найбільш доцільний метод лікування конкретного хворого. |
Рекомендована література:
Основна:
1. Ю.Ф. Исаков. С.Л. Долецкий. Детская хирургия. – М.: Медицина, 1983. – С. 73-156.
2. Ю.Ф. Исаков. Хирургические болезни у детей. – М.: Медицина 1998. – С. 409-533.
Додаткова:
1. Г.А. Баиров. Травматология детского возраста. – М., 1976. – С. 3-15, 58-80, 188-250, 341-366.
2. Н.А. Корж. Повреждение костей и суставов у детей. – Харьков, 1994. – С. 3-17, 43-260.
3. Г.С. Юмашев. Травматология и ортопедия. – М., 1983, – С. 265-309.
4. А.П. Олекса. Травматология. – Львов, 1998. – С. 3-12, 110-160.