- •1. Чигирин. Національний історико-культурний заповідник «чигирин»
- •2. Кам’янка. Державний історико-культурний заповідник у м. Кам’янка
- •3. Канів. Шевченківський національний заповідник
- •4. Корсунь-шевченківський. Корсунь-шевченківський державний історико-культурний заповідник
- •5. Трахтемирів. Державний історико-культурний заповідник «трахтемирів»
- •6. Державний історико — культурний заповідник «трипільська культура»
- •7. Умань. Державний історико-архітектурний заповідник «стара умань»
- •8. Шевченкове. Національний заповідник «батьківщина тараса шевченка»
- •9. Липівський орнітолоічний заказник
- •10. Русько-полянський ботанічний заказник
- •11. Сулинський ландшафтний заказник
- •12. Національний дендрологічний парк «софіївка»
- •Список використаної літератури
6. Державний історико — культурний заповідник «трипільська культура»
Створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за № 284 від 13.03.2002 р. з метою збереження і раціонального використання пам’яток землеробської трипільської культури. До складу заповідника нині входить 11 поселень трипільської культури, що розташовані на території трьох районів області, а саме: Тальянки, Майданецьке, Веселий Кут, Глибочок, Піщана, Онопріївка — Тальнівський район; Косенівка, Доброводи, Аполянка — Уманський район; Вільховець, Чичиркозівка — Звенигородський район.
Загальна площа заповідника — 2045 га. У селі Легедзине створено музей поселень трипільської культури. Нині заповідник перебуває на стадії становлення. В перспективі розвитку заповідника заплановано створення об’єктів музейнотуристичного призначення, серед яких музей трипільської культури у м. Тальне. В місці проведення розкопок біля с. Тальянки планується створення критого павільйону над групою розкопаних та реконструйованих трипільських жител.
7. Умань. Державний історико-архітектурний заповідник «стара умань»
УМАНЬ. Місто — районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу).
З 1569 р. Уманщина перебувала у складі Польщі. В 1609 р. в сеймовому акті «пустинь, іменована Уманью», була пожалувана у вотчинне володіння брацлавському та вінницькому старості Валенсію Олексію Калиновському. Вперше як містечко згадується в офіційних документах від 1616 р. В 1629 р. в Умані вже була дерев’яна фортеця з ровами і валами. Містечко належало до Брацлавського воєводства.
У 1648 р. місто стало адміністративним центром Уманського козацького полку. З 1648 по 1667 рр., Умань входила до складу козацько-гетьманської держави.
За Андрусівським перемир’ям місто знов увійшло до складу Речі Посполитої. Після руйнування міста у 1674 р. військами Дорошенка разом з турками і татарами Умань приходить в занепад, який продовжується до 1726 року, коли місто з околицями переходить у володіння Франциска Потоцького. В 1760 р. місту було надане Магдебурзьке право.
В 1793 р. Умань увійшла до складу Російської імперії і в 1795 р. стає повітовим містом Вознесенської губернії Російської імперії, а в 1797 р. входить до складу Київської губернії.
ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «СТАРА УМАНЬ»
Створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за № 833 від 31.08.2005 р. на виконання Розпорядження Президента України від 18.04.2005 р. за № 969/2005-рп.
На території заповідника знаходиться понад 150 пам’яток археології, архітектури, містобудування та культури. До пам’яток археології відносяться залишки поселень пізнього палеоліту, трипільської культури, доби пізньої бронзи, черняхівської культури та періоду Київської Русі; архітектури та містобудування — будівлі початку XIX ст. — готелі “Брістоль”, “Європа”, “Лондон”, “Гранд-отель”, міська управа, чоловіча та жіноча гімназії, комерційний банк, римо-католицький костел та торгові ряди (ратуша). За твердженням дослідників, автором трьох пам’яток архітектури (готель “Лондон”, вище міське народне училище, чоловіча гімназія) є відомий архітектор В. Городецький.
У 2006 р. фахівцями НДІТІАМ розроблений Генеральний план розвитку заповідника.