8. Шевченкове. Національний заповідник «батьківщина тараса шевченка»

До початку ХІХ ст. носило назву Керелівка, до 1929 р. — Кирилівка. Село розташоване на Придніпрянській височині Звенигородського району, на вододілі рік Вільшанки та Гнилого Тікичу.

Перша згадка про Кирилівку зустрічається в 1618 р. На початку ХVІІІ ст. Кирилівка була власністю польських магнатів Яблоновських. Деякий час селом володіли польські князі Любомирські. Потім Кирилівку купив князь Потьомкін. Після возз’єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Російської імперії Кирилівка увійшла до володінь В.В. Енгельгарда. 1855 р. маєток був проданий Е. Фліорковському.

У Кирилівці пройшли дитячі роки Тараса Шевченка. До цього часу збереглася дякова хата, де він навчався. На місці хати батьків Шевченка встановлено обеліск, у садибі Шевченків влаштовано літературно-меморіальний музей його імені.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «БАТЬКІВЩИНА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

Створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1992 р. на базі нерухомих пам’яток культурної спадщини і природи низки сіл Звенигородського району Черкаської області, пов’язаних з дитинством, життям і творчістю Тараса Шевченка, з метою збереження Шевченківських меморіальних місць.

Указом Президента України від 26.01.2006 р. за № 74/2006 заповіднику надано статус національного з подальшою назвою — Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”. Загальна площа заповідника 27,3 га.

До складу заповідника входить 43 об’єкти культурної спадщини, що мають історичну, наукову та культурну цінність і розташовані на території сіл Шевченкове (колишня Кирилівка), Моринці, Будища.

В складі заповідника діє Літературно-меморіальний музей, експозиційні матеріали якого пов’язані з життям і творчістю Т.Г. Шевченка.

9. Липівський орнітолоічний заказник

Липівський орнітологічний заказник був створений у 1974 р. з метою охорони місця відтворення корисної водоплавної дичини. Він займає площу 4 500 га акваторії Кременчуцького водосховища у трикутнику с. Кедина Гора — с. Чапаєвка — ст. Панське (Золотоніський район Черкаської області).

Має статус заказника загальнодержавного значення. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500. Установа у віданні якої знаходиться заказник − мисливське господарство «Вільхівська дача».

Являє собою головним чином мілководні ділянки водоймища із заростями очерету вздовж берега та острівців. З метою покращення кормової бази водоплавних птахів був інтродукований далекосхідний рис. Із зменьшенням рівня води у водосховищі наприкінці осені тут оголюються великі піщані плеса, між якими залишаються протоки.

Із рослин, занесених до Червоної книги України зустрічаються сальвінія плаваюча, водяний горіх.

Найбільше значення заказник має для збережння водно-болотних птахів. Восени у заказнику збирається до 17 тис. птахів, які зупиняються тут для годування. Домінуючим є крижень, високої чисельності також досягають лиска, чернь чубата, лебідь-шипун. Відмічені зустрічі з 8 видами птахів, що занесені до Червоної книги України: лебідь малий, гоголь, крех середній, скопа, лунь польовий, орлан-білохвіст, сапсан та сорокопут сірий. Загалом у заказнику протягом року зустрічається понад 100 видів птахів.

Досить багата іхтіофауна. Існують великі запаси ляща, плітки та інших промислових видів риб. Заказник відіграє велике значення для збереження риб як місце їхнього нересту.

У заказнику заборонене полювання, риболовля, збір рослин та інші види господарської діяльності.