11.2. Збалансована система показників (Ваlanced Sсоrecard- вsс)

Однією з умов досягнення високого рівня ефективності бізнесу є збалансованість управління, зосередження уваги одночасно на різних напрямах діяльності. На практиці при використанні традиційних методів фінансово-економічного аналізу досить часто надмірна увага фокусується на монетарних (грошових) показниках.

Р.С. Каплан і Д.П. Нортон. у 1990 р. досліджували системи вимірювання результатів господарської діяльності 12 великих компаній, а результати проведених досліджень призвели до форму­лювання концепції збалансованої системи показників (ВSС) у 1992 році (рис.7.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 11.2 –  Типова структура збалансованої системи показників (ВSС)

 

Протягом десяти років з моменту публікації першої статті Каплана і Нортона, присвяченої ВSС, з'являлися численні модифікації базової моделі. Наприклад, Лоуренс С. Мейзел кілька місяців пізніше виклав свою концепцію побудови ВSС. Головна заслуга Лоуренса Мейзела полягає у тому, що він вперше продемонстрував гнучкість ВSС, у відсутності якої такчасто звинувачують цю концепцію її опоненти.

ВSС являє собою сукупність чотирьох груп показників, які пов’язані між собою та зі стратегічними цілями підприємства і дозволяють комплексно оцінити ефективність його стратегії. ВSС призначена дати відповіді на чотири найважливіших для підприємства запитання:

1) як підприємство оцінюють клієнти (аспект клієнта);

2) які бізнес-процеси можуть забезпечити підприємству виключні конкурентні переваги (внутрішньогосподарський аспект);

3)  яким чином можна досягнути подальшого поліпшення становища підприємства (аспект інновацій і навчання);

4)  як оцінюють підприємство акціонери (фінансовий аспект).

Відповіді на ці питання залежать від постановки цілей, які "виводяться" зі стратегії підприємства, а потім "переводяться" у показники системи управління. Так званий "баланс" у концепції ВSС має багатоплановий характер, охоплюючи зв'язки між монетарними і немонетарними величинами вимірювання, стратегічним і оперативним рівнями управління, минулими і майбутніми резуль­татами, а також внутрішніми і зовнішніми аспектами діяльності підприємства. Також у моделі ВSС слід розрізняти показники, які вимірюють досягнуті результати, і показники, які відображають процеси, що забезпечують досягнення цих результатів. Приклад побудови збалансованої системи показників наведено у табл. 11.1.

 

Таблиця 11.1 – Збалансована система показників компанії «Український папір»

 

Показники	Мінімальне значення	Максимальне значенні	Фактичне значення	Нормалізована оцінка ( мах 10б)	Вага	Нормалізо-вана зважена оцінка
Разом по перспективі "Фінанси"
Разом по перспективі "Клієнт"
Разом по перспективі "Внутрішні бізнес-процеси"
Разом по перспективі "Розвиток і навчання"

 

Нормалізована оцінка розраховується за формулою:

,

де О_Н – нормалізована оцінка

Х_ФАКТ, X_MIN, X_MAX  - відповідно фактичне, мінімальне та максимальне значення показника.

У тих випадках, коли більше значення показника негативно характеризує підприємство, наприклад, частка бракованої продукції, час простоїв, коефіцієнт плинності кадрів, частка втрачених клієнтів, норма відходів, нормалізована оцінка визначається за дещо зміненою формулою:

Нормалізована зважена оцінка розраховується шляхом множення нормалізованої оцінки на вагу:

,

де В – вага.

Підсумкова оцінка за групою дорівнює сумі нормалізованих зважених оцінок показників, включених доданої групи.

Порівнюючи оцінки, розраховані за кожною з перспектив, можна побачити слабкі місця у реалізації стратегії компанії, що ілюструє лише статичну сторони ВSС. Інша сторона аналізу за допомогою цієї моделі – вивчення динаміки зміни щорічних (щоквартальних, щомісячних) значень показників, включених до її складу. Тільки таким чином можна побачити зміни і зрушення, що відбулися внаслідок відповідних дій управлінського персоналу і працівників.

Основна сфера впровадження ВSС - це, переважно, великі міжнародні диверсифіковані компанії, такі як Моbil, АТ&Т, Моtоrоlа. Згідно даних на початок 2000-го року, концепцію ВSС була запроваджено у 300 різних компаніях світу. Почали запроваджувати ВSС російські, українські та білоруські підприємства. Все частіше відомі спеціалісти висловлюються на користь застосування ідеї ВSС на підприємствах середнього і малого бізнесу, а також у неприбуткових організаціях і державних установах (модель ВSС використовується федеральним урядом США, низкою вищих навчальних закладів, лікарень та інших установ).

Модель ВSС може використовуватися як інструмент комплексної оцінки ефективності бізнесу лише тоді, коли показники у кожній з перспектив узгоджені з системою цінностей і стратегією підприємства, а також пов’язані між собою зв’язками «причина-результат».