2. Метод колективної генерації ідей

Метод колективної генерації ідей у практиці називають ще методом “мозкового штурму”. Він дає змогу активізувати творчий потенціал експертів у разі пошуку виходу з проблемної ситуації. Використання методу передбачає зіткнення протилежних напрямів думок і рекомендацій учасників “мозкового штурму” щодо вирішення конкретної проблеми: генерацію ідей і наступне їх руйнування (через критику). З огляду на це його ще називають методом деструктивної відносної оцінки.

За методом “мозкового штурму” розробники виконують прогнозування у кілька етапів.

Перший етап – формування групи експертів (10-15-20 осіб), куди запрошують фахівців з високим рівнем загальної ерудиції і розумінням проблеми. В групу генераторів ідеї не запрошують природжених скептиків і критиканів; навпаки, намагаються залучити людей з фантазією; включають також спеціалістів суміжних професій.

Другий етап – складання проблемної записки учасника “мозкового штурму”. Вона складається групою аналізу проблемної ситуації. Записка включає опис методу і проблемної ситуації; аналіз світового досвіду розв'язання аналогічної проблемної ситуації, якщо такі мають місце; систематизацію існуючих шляхів розв'язання проблемної ситуації; опис умов, що забезпечують найбільшу ефективність “мозкового штурму”; авторство результатів; основні правила проведення штурму.

Третій етап – генерація ідей. Вона починається з того, що ведучий розкриває зміст проблемної записки та концентрує увагу учасників на правилах проведення мозкового штурму:

1) висловлювання учасників повинні бути чіткими і стислими;

2) обмежується час одного виступу;

3) кожен з учасників має право виступати багато разів, але не підряд;

4) скептичні зауваження і критика попередніх виступів не допускаються;

5) не дозволяється зачитувати підряд список ідей, який може бути підготовлений учасниками заздалегідь.

Тривалість мозкового штурму рекомендується не менше 20 хвилин і не більше 1 години залежно від активності учасників. Доцільно вести запис висловлюваних ідей на магнітний або цифровий носій, щоб не пропустити жодної ідеї і мати можливість систематизувати їх для наступного етапу.

Характерно, що в процесі генерації до уваги беруть усі ідеї, незалежно від їхньої доцільності.

Четвертий етап – систематизація ідей, висловлених на етапі генерації. Робоча група складає їхній перелік; формулює у загальноприйнятій термінології, об'єднує ідеї, які дублюються і взаємодоповнюють одна одну; визначає ознаки, за якими ідеї можна об'єднати; поєднує їх за визначеними ознаками. Після об'єднання ідей складається їх перелік за об'єднаними групами (від загальних до часткових).

П'ятий етап – руйнування систематизованих ідей з метою оцінити можливості їхньої практичної реалізації. Група аналізу для проведення цієї роботи формує нову експертну групу з висококваліфікованих фахівців у досліджуваній галузі у складі 20-25 осіб, зосереджуючи їхню увагу на критиці. Основне правило етапу руйнування – розглядати кожну із систематизованих ідей тільки з погляду перешкод на шляху до її здійснення. Доцільно, щоб процес критики тривав до 1,5 год.

Шостий етап – оцінка критичних зауважень і складання списку ідей, що можуть бути практично застосовані.

Цей етап здійснює група аналізу проблемної ситуації. Вона повинна скласти перелік всіх критичних зауважень і зведену таблицю систематизованих і деструктивних ідей, порівняти їх.

Нарешті, складається кінцевий список ідей, які не спростовані критичними зауваженнями, а також контрідей. Таким чином, результатом генерації ідей методом “мозкового штурму” є певна система ідей, причому найбільшу цінність мають ідеї, які виникають як результат об'єднання двох і більше ідей, так звані синтезуючі ідеї.

 

Інколи, як різновид, може використовуватися метод “мозкового штурму навпаки”, який багато в чому нагадує звичайний “мозковий штурм”, але при цьому дозволяється висловлювати критичні зауваження. Вірніше, весь метод побудований на тому, щоб всі учасники групи виявили недоліки запропонованих ідей. До проведення таких засідань потрібно ставитися дуже відповідально, щоб учасники дискусії поводилися коректно один до одного. Метод “мозкового штурму навпаки” може дати непогані результати, якщо його задіяти як попередній крок перед використанням інших методів стимулювання творчої активності. Зазвичай в ході “мозкового штурму навпаки” учасники повинні не тільки знайти всі слабкі місця кожної ідеї, але і запропонувати шляхи для усунення недоліків.

Поруч з низкою переваг двом вищезазначеним методам притаманні окремі недоліки, які полягають в тому, що певна частина експертної групи може мати вплив на інших експертів (наприклад, через залучення відомих авторитетних вчених, думка яких вважається загальноприйнятою; через просування особистих інтересів; через надзвичайну активність окремих експертів порівняно з іншими).