4. Метод “синектика”

“Синектика” у перекладі з грецької означає поєднання різнорідних і цілком невідповідних один одному елементів. Метод “синектика” у прогнозуванні має за мету об'єднати знання та досвід різних індивідів і досягнення різних дисциплін для вирішення певної конкретної проблеми.

Метод “синектика” базується на мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії. Після встановлення і формулювання завдання експерти намагається вияснити, яким чином подібні проблеми вирішуються в інших галузях (наприклад, при вирішенні певної технічної проблеми можна спробувати знайти аналогії в ботаніці, хімії тощо). Саме на основі виявлених аналогій експерти шукають розв’язки конкретної задачі, яка стоїть перед ними.

Синектика відрізняється від “мозкового штурму” перш за все тим, що вона характеризується більш високим рівнем синекторів (членів синектичної групи).

Виходячи із особливостей методу, бажано, щоб члени синектичної групи представляли якомога більше сфер діяльності. Синектор – це людина з широким кругозором, яка має, як правило, дві спеціальності (наприклад, економіст - механік). Людина, яка займається різноманітною діяльністю, краще підготовлена для участі в синектичній групі, ніж спеціаліст, який все життя займається однією сферою діяльності. Члени синектичної групи повинні бути людьми оригінального і незалежного розуму, характеризуватися емоційною зрілістю, здатністю до узагальнення, високим рівнем стимуляції, здатністю ризикувати, обов'язковістю. Група повинна складатися із спеціалістів, що знаходяться у нормальних особистих відносинах, без ворожнечі, неприязні, що нерідко буває при груповій роботі. В процесі роботи кожний член групи повинен сприймати нараду, як змагання і пропонувати задуману ідею у своїй інтерпретації. Незгоди, які виникають під час обговорення, слід, наскільки це можливо, пом'якшувати.

Метод вимагає створення спеціально підготовлених груп у складі 5-7 чоловік. На відміну від “мозкового штурму” група проходить спеціальну підготовку і тому формується на тривалий період.

Процес прийняття рішення в даному методі тривалий. Розпочинається він з засідання експертної групи, яке відбувається у декілька етапів.

На першому етапі формулюється і уточнюється проблема. Особливість полягає в тому, що, як правило, ніхто із учасників групи, крім керівника, не посвячений у конкретні умови задачі, так як вважається, що конкретне формулювання утруднює абстрагування.

На другому етапі розглядається можливість перетворення незнайомої і незвичної проблеми у ряд більш звичних задач. Кожен учасник повинен знайти і сформулювати одну із складових частин проблеми, тобто ціла проблема ділиться на підпроблеми.

На третьому етапі ведеться генерування ідей, тобто відбувається пошук розв’язків аналогічних задач в інших галузях.

На четвертому етапі проводиться критична оцінка ідей різними експертами.

Засідання експертної групи, яке триває, як правило, декілька годин, складає незначну частину загального часу вирішення поставленої задачі. Решту часу експерти вивчають і обмірковують отримані результати, консультуються з спеціалістами, експериментують і т.д.

Метод “синектика” показав себе як надзвичайно ефективний для підготовки рішень з особливо важливих проблем, про що свідчить використання його відомими американськими фірмами, зокрема, “Дженерал Електрик”, ІБМ, “Зінгер” та ін.