11. Законодавчий процес та його стадії

Процес створення, прийняття, зміни та скасування законів називають законодавчим процесом, який складається в Україні з наступних стадій:

1) законодавча ініціатива — внесення офіційної пропозиції про прийняття, зміну чи скасування закону до ВР України. Таке право має вузьке коло осіб: народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України;

2) розробка законопроекту. Вона може бути доручена парламентським комітетам, тимчасовій спеціальній комісії, міністерствам, колективам учених-фахівців. Найчастіше перша і друга стадії законодавчого процесу збігаються, і тоді на розгляд ВР України вноситься готовий законопроект;

3) попереднє обговорення законопроекту. Прийнятий до розгляду законопроект обговорюється в комітетах ВР. При цьому для підготовки висновків визначається головний комітет, якому інші подають свої результати обговорення законопроекту;

4) обговорення законопроекту на пленарних засіданнях ВР України (читання законопроекту). У 1-му читанні обговорюються основні положення законопроекту. У 2-му читанні відбувається постатейне обговорення законопроекту. Після обговорення кожна стаття законопроекту ставиться на постатейне голосування. Третє читання законопроекту є необов'язковим (факультативним) і проводиться лише тоді, коли необхідні редакційні виправлення і узгодження законопроекту з іншими нормативно-правовими актами;

5) прийняття закону (у результаті 2 чи 3 читання). Прийняття закону здійснюється голосуванням. За загальним правилом, закон має одержати схвалення простої більшості членів парламенту (тобто 50 відсотків +1 голос). Окремі закони мають бути схвалені конституційною більшістю – 2/3 голосів парламентаріїв (або кваліфікована більшість). Прийнятий закон підписується Головою ВР України і направляється Президенту;

6) підписання закону Президентом України. На протязі 15 днів після отримання закону Президент України підписує його та офіційно оприлюднює або повертає закон на повторний розгляд зі своїми мотивованими зауваженнями (відкладне вето). Якщо закон у незміненому вигляді повторно приймається кваліфікованою більшістю голосів (не менш як 2/3 депутатів), то Президент зобов'язаний підписати його і передати для оприлюднення до офіційних засобів масової інформації;

7) оприлюднення закону. Текст закону публікується в офіційних друкованих виданнях: газетах ”Голос України”, ”Урядовий кур'єр”, журналах ”Офіційний вісник України”, ”Відомості Верховної Ради України”. Значення цієї стадії полягає в тому, що неоприлюднені та не доведені до відома людей закони не застосовуються;

8) набрання законом чинності. Відповідно до Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не зазначено самим законом, але не раніше дня опублікування.

12. Правовий статус Президента України

Правовий статус Президента визначається розділом V Конституції України (ст.102-112).

Президент України відповідно до ст.102 Конституції є главою держави, виступає від імені держави, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України виконує інтегруючу функцію, тобто забезпечує баланс і взаємодію між органами державної влади.

Президент обирається громадянами строком на 5 років. Повноваження Президента починаються з моменту складання ним присяги на урочистому засіданні ВР. Повноваження Президента України згідно ст.108 Конституції припиняються достроково в разі: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; усунення з поста в порядку імпічменту; смерті.

Повноваження Президента України визначені у ст. 106 Конституції і до основних з них належать наступні:

1) у сфері забезпечення державного суверенітету України – є Верховним Головнокомандуючим ЗС України, очолює РНБО України, вносить у ВР України подання про оголошення стану війни і приймає рішення про використання ЗС України в разі збройної агресії проти України;

2)у сфері зовнішньої політики – представляє державу в міжнародних відносинах;

3) у сфері внутрішньої політики – призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; підписує закони, прийняті ВР України; має право вето щодо прийнятих ВР законів з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради;

4) щодо формування складу органів державної влади – призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України; за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження; за згодою ВР призначає Генерального прокурора України та звільняє його з посади; призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради Голову Антимонопольного комітету, Голову Фонду держмайна, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення; призначає третину складу Конституційного Суду; здійснює перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років;

5) у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина – приймає рішення про надання громадянства України і припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування;

6) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги й інші вищі спеціальні звання і класні чини; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки і нагороджує ними.

Рішення, прийняті Президентом України, оформлюються підзаконними актами (указами і розпорядженнями).