Тема 4 Зведення і групування статистичних даних
На І етапі статистичного спостереження одержують значну кількість початкової інформації, яку фактично неможливо проаналізувати, тому І етап – зведення і групування статистичних даних.
Зведення – це наукова обробка, систематизація первинних даних з метою одержання узагальнюючих характеристик про досліджувані явища по ряду суттєвих ознак.
Вирізняють прості і складні зведення.
В простих є тільки один узагальнюючий підсумок, а в складних зведеннях є деякі елементи групування, тобто проміжні підсумки, проте зведення не дозволяє зробити поглиблений аналіз фактів, тому на рівні із зведенням в економ. дослідж. широко використовується групування.
Групування – це розподіл сукупності одиниць спостереження на однорідні групи по суттєвим, важливим для них ознакам.
Ознаки, які приймають різні кількісні значення наз. кількісними; а ознаки, які приймають якісні значення наз. якісними (атрибутивними).
Отже розрізняють групування по якісним і кількісним ознакам. В залежності від задач, які потрібно вирішувати, розрізняють типологічні, структурні і факторні групування.
Типологічні передбачають розподіл сукупності на класи або соціально-економічні групи.
Структурні дозволяють надати характеристику структурі явища, що вивчається, тобто співвідношення окремих складових частин в цілому.
Факторні дозволяють вивчити причинно-наслідкові зв'язки між факторами і результативним показником.
Основою групування є ряд розподілу, тобто упорядкований розподіл одиниць сукупності на певні варюючі групи.
Ряд розподілу складається з двух елементів: варіантів (Х) і частот (f). Часто на рівні з частотами використовують частки f1 – це питома вага кожної частоти в загальній сумі частот:
Варіанта – це окреме значення групувальної ознаки, а частота показує скільки разів повторюються окремі значення варіантів.
Приклад групування
|
Стаж роботи Х |
Число робітників f |
Частота f1 |
|
До 4 4-7 7-10 10-13 13 і більше |
4 7 5 4 3 |
17,4 30,4 21,7 17,4 13,1 |
|
Разом |
23 |
100 |
Ряди розподілу одиниць сукупності по ознакам, які мають кількісний вираз називаються варіаційними рядами розподілу.
Варіаційні ряди розподілу в залежності від способу побудови бувають дискретні і інтервальні.
Дискретні ряди – це такі ряди, де значення варіанти дано в окремих числах.
Інтервальні ряди – це ряди, де значення варіант дані у вигляді інтервалів.
Інтервал – це проміжок між двома значеннями кількісної ознаки, в межах якого всі значення ознаки відносяться до однієї тієї ж групи.
Розрізняють такі інтервали: відкриті і закриті, рівні і нерівні, зростаючі і спадаючі.
Для побудови інтервального ряду розподілу потрібно перш за все визначити величину інтервалу і кількість груп. Для цього використовуються наступні формули:
,
де і – величина інтервалу;
Хmax і Xmin – відповідно максимальне і мінімальне значення показників сукупності даних;
К – кількість груп
п – кількість одиниць сукупності.
В деяких випадках побудоване групування по деяким причинам не задовільняє аналітиків і можуть виникнути випадки необхідності розширити або знизити величину інтервалу.
На підприємствах інколи приходиться звести два або більше групувань в одне. В таких випадках проводять повторне групування.