Тема 6 Графічне зображення статистичних показників

Статистичний графік – це специфічний спосіб зображення і узагальнення даних про соціально-економічне явище за допомогою образів, рисунків, схематичних і географічних карт тощо і пояснювальних записів до них

Наявність ЕОМ дозволяє значно розширити можливості статистичних зображень.

Основні вимоги до графіків:

1. графіки повинні точно відображати зміст і логічну природу досліджуваних явищ;

2. графік повинен бути наглядним, легко читатися, привертати і утримувати увагу і по можливості бути художньо оформленим.

Основні елементи графіка: поле графіка, графічні образи, масштабні орієнтири та експлікація графіка.

Поле графіка – це простір, на якому розташовуються геометричні та інші знаки, тобто графічне зображення.

Графічний образ – це сукупність різноманітних геометричних та графічних знаків, за допомогою яких відображують статистичні величини.

Масштабні орієнтири – це масштаб, масштабні шкали і масштабні знаки, які використовуються для визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків.

Найважливішим елементом графіку є шкала. На шкалу наноситься масштаб – умовна міра переводу числової інформації в графічну.

Шкали графіків: прямолінійні і криволінійні.

Прямолінійні – це лінія, розбита на певні частини.

Криволінійні – це коло, яке розбито на градуси.

Експлікація графіка – це пояснення, що розкривають його зміст і основні елементи: заголовок (назва) графіка, одиниці виміру, умовні позначення.

Графіки використовують для наступних цілей:

1. для хар-ки розвитку явища в динаміці;

2. для хар-ки розвитку явища в просторі;

3. для встановлення рівня виконання плану;

4. для хар-ки структури явища, тобто оцінки кожної структури в загальній сукупності;

5. для вивчення залежності і мінливості явищ;

6. для економіко-географічної хар-ки явищ.

Тема 7 Середні величини і показники варіації

1. Суть і види середньої величини

2. Мода і медіана

3. Показники варіації

1.Суть і види середньої величини

Середня величина – величина, яка найбільш типово або узагальнююче характеризує суспільні явища за одною кількісною ознакою.

За допомогою середньої можна здійснити порівняльний аналіз кількох сукупностей, дати харктеристику закономірностям розвитку соціально-економічних явищ та процесів.

Середня величина гасить різні відхилення, тому вона в найбільшій мірі відображає певні тенденції, закономірності розвитку явища. Але в зв'язку з тим, що середня величина гасить певні відхилення, вона, таким чином, не дає можливості оцінити різні можливості, різні кількісні ознаки певних явищ – в цьому її значний недолік.

Розраховуючи середні, потрібно мати на увазі, що вони дають узагальнюючу характеристику явищ лише по одній ознаці. Кожне ж явище характеризується значною кількістю ознак. Тому з метою дослідження суспільних явищ рекомендується обчислювати не одну ізольовану середню, а систему середніх, що дозволяє оцінити явище з різних сторін.

Для поглиблення вивчення суспільних явищ, спочатку треба перевести групування їх за певною ознакою, розрахувати середнє для кожного групування, а потім – загальносереднє.

В статистиці використовується значна кількість видів середніх, головними з яких є – середньоарифметична, середньогармонійна, середньогеометрична.

Види середньої величини і формули для їх розрахунку наведені у табл. 7.1.

Прості	Види	Зважені
	арифметична
	гармонійна
	квадратична
	геометрична

Середня гармонійна застосовується в тих випадках, коли відомі не варіанти, а їх обернені числа.

Кожна середня є по суті відношенням, в чисельнику якого завжди обсяг ознак, а в знаменнику – кількість одиниць сукупності.

Правила вибору середньої:

Якщо є ряд даних з двох взаємопов'язаних показників, і по одному з них потрібно розрахувати середню величину, то можливі такі варіанти:

1. якщо є дві сукупності чисел, які пов'язані між собою і по одній із них потрібно визначити середнє, при цьому відомий знаменник, але невідомий чисельник, який може бути визначений як сума добутків заданих величин, то середня в такому випадку визначається як середня зважена арифметична.

2. якщо в логічній формулі відомий чисельник, але невідомий знаменник, який можна визначити шляхом ділення однієї заданої величини на іншу, то середня в такому випадку визначається як середня зважена гармонійна;

3. якщо в логічній формулі відомий і чисельник, і знаменник, то середня в такому випадку визначається шляхом ділення однієї величини, що відображає загальний обсяг ознак, на іншу величину, що відображає сукупність одиниць ряду.

Перед вибором формули для обчислення середньої потрібно спочатку визначити, які показники потрібні для обчислення певної середньої, тобто уявити собі необхідну логічну формулу.

На підставі даних розглянемо принципи вибору виду середньої для обчислення середньої заробітної плати по підприємству при наявності різних комбінацій даних.

Таблиця 7.2

Номер бригади	Середня заробітна плата, (Хі)	Фонд оплати праці, Fi	Чисельність робітників, чол., fi
1	2	3	4
1	190	5700	30
2	205	3690	18
3	212	2120	10
Разом	198,4	11510	58

Варіант 1. Відомі дані граф 3 і 4.

Варіант 2. Відомі дані граф 2 і 3 – середня гармонійна зважена:

Варіант 3. Відомі дані граф 2 і 4 – середня арифметична зважена: