8075

Рис. 4. Розвиток і будова суглоба:

а - зрощення; б - утворення суглобової порожнини; в - простий суглоб; г - складний суглоб;

1 – хрящові закладки кісток; 1′ - кістка; 2 – мезенхіма; 3 –

суглобова порожнина; 4 – синовіальний шар капсули; 5 –

волокнистий шар капсули; 6 – окістя; 7 - суглобовий хрящ; 8 – прокладка (хрящова)

21

4.Епіфізи двох основних кісток суглоба утримуються зв’язками та капсулою, утворених сполучною тканиною.

5.Капсула суглоба має двошарову будову: зовнішній шар – фіброзний (міцний) і внутрішній – синовіальний, що виробляє внутрішньосуглобову рідину – синовію (змащує епіфізи кісток, зменшуючи тертя їх між собою).

3. У період ембріогенезу (внутрішньоутробного розвитку) хрящові закладки кісток з’єднуються між собою синдесмозом, який замінюється на синхондроз. В подальшому в місцях утворення суглобів в хрящовому прошарку між епіфізами кісток утворюється щілина, яка поступово збільшується до периферії, утворюючи суглобову порожнину. Епіфізи кісток покриваються гіаліновим хрящем. Окістя, яке переходить з одної кістки на другу утворює капсулу суглоба з двошаровою будовою. Якщо в хрящовому прошарку утворюється не одна, а дві щілини, то хрящовий прошарок в суглобі стає диском або меніском (в скронево-нижньощелеповому, колінному суглобах).

4. В суглобі можливі рухи в трьох різних осях:

Одна ось: згинання (flexio) - рух, за якого суглобовий кут зменшується і розгинання (extensio) - суглобовий кут збільшується.

Друга ось: відведення (abductio) - рух назовні від серединної площини (латерально) і приведення (adductio) - рух у напрямку до серединної площини (медіально).

Третя ось: супінація (supinatio) - обертання назовні і пронація (pronatio) - обертання досередини.

Типи суглобів за рухом:

-одновісні – рухи можливі тільки навколо однієї осі – згинання і розгинання (ліктьовий, колінний, атлантоосьовий суглоби, суглоби пальців (рис.5));

-двовісні – можливі рухи навколо двох осей – згинання і розгинання, а також відведення і приведення (атлантопотиличний, плечовий, нижньощелеповий суглоби);

22

Рис.5. Суглоби грудної кінцівки:

а — плечовий суглоб коня (дорсокраніальна поверхня); б

— ліктьовий суглоб великої рогатої худоби з

медіальної поверхні; в — зап'ястковий суглоб великої рогатої худоби з краніальної поверхні; г — суглоби пальців великої рогатої худоби з латеральної поверхні;

1 — капсула суглоба; 2 — потовщення капсули; З — коротка медіальна зв'язка; 3' — медіальні зв'язки; 4 — міжкісткові зв'язки; 5 — міжрядова зв'язка; 6 — медіальна довга зв'язка; 7 — довга латеральна зв'язка; 8 — латеральні зв'язки; 9 — сухожилки м'язів - розгиначів пальців; 10 — дорсальна зв'язка; 11 — зв'язки сезамоподібних кісток; 12 —пальмарна зв'язка; 13 — третій міжкістковий м'яз

23

-багатовісні – рухи можливі навколо трьох осей – згинання

ірозгинання, відведення і приведення, а також обертання – про нація і супінація (кульшовий суглоб).

5. Типи суглобів за формою (рис.6):

-блокоподібні або циліндричні – при цьому суглобова поверхня однієї кістки має форму блока, а іншої – відповідне їм заглиблення; таку форму мають одновісні суглоби;

-еліпсоподібні – суглобова поверхня однієї кістки має форму еліпса, іншої – відповідної заглибини (форма двовісних суглобів);

-кулясті – суглобова поверхня однієї кістки має форму сегмента кулі, а іншої – відповідної чаші (форма багатовісних суглобів);

-плоскі – суглоби, утворені кістками з плоскими суглобовими поверхнями; в них можливі ковзаючі рухи (крижово-клубовий суглоб, суглоби між ребровими хрящами і ребровими вирізками груднини, зап`ястково-п`ястковий суглоб).

Типи суглобів за будовою:

-прості суглоби – утворені епіфізами тільки двох кісток (плечовий, атланто-потиличний, вінцевий);

-складні суглоби – у формуванні беруть участь більш ніж дві кістки або між кістками є прошарки – диски, меніски, внутрішні зв’язки (скронево-нижньощелеповий, колінний, ліктьовий суглоби).

Контрольні запитання

1.Типи сполучення кісток скелета, зрощення кісток (навести приклади).

2.Анатомо-гістологічна будова суглоба.

3.Типи суглобів за будовою (навести приклади).

4.Ембріогенез суглоба ( простого і складного).

5.Типи суглобів за рухом (навести приклади).

6.Характеристика тугих суглобів.

24

Рис. 6. Схема будови суглобів за формою їхніх

суглобових поверхонь:

1, 2– кулясті; 3, 4, 6– блокоподібні; 5– сідлоподібний; 7–

циліндричний (колесоподібний) суглоб; 8– обертовий суглоб

25

Розділ: Міологія – вчення про м’язи

Лекція №4

Тема: Будова м’язів. Допоміжні органи м’язів

1.Загальна характеристика м’язів

2.Анатомо-гістологічна будова м’яза

3.Види м’язів за формою і функцією

4.Назва м’яза

5.Допоміжні органи м’язів

1. М’язи – активна частина апарату руху (органів довільного руху). За їх допомогою відбувається рух тварини в зовнішньому середовищі і рух окремих частин тіла організму, його органів – дихання, жуйка, серцебиття, рух голови, шиї…

У копитних близько 500 м’язів в апараті руху (250 парних і 250 непарних) (рис.7, 8). За масою м’язи складають біля 40% від загальної маси тіла тварини.

В залежності від характеру рухливої функції, особливостей походження і іннервації м’язи ділять на соматичні (soma (грец.)- тіло) і вісцеральні (viscera (грец.)- нутрощі).

Соматичні м’язи побудовані посмугованою м’язовою тканиною і іннервуються периферичною нервовою системою. До них відносяться скелетні м’язи, підшкірні м’язи, діафрагма, м’язи гортані, середнього вуха, ока, статевих органів.

Вісцеральні м’язи побудовані в основному гладенькою м’язовою тканиною і іннервуються вегетативною нервовою системою. Утворюють стінки внутрішніх органів, забезпечуючи їх скорочення.

Функції м’язів (виходять з їх властивості – здібності до скорочення)

1.Динаміка – скорочення м’яза (зменшення на 20-50% своєї довжини, що змінює положення зв’язаних з ним кісток).

2.Статика – спокій чи напруження (фіксація тіла в визначеному положенні, збереження форми тіла та його частин;

26

Рис.7. Загальний вигляд м’язів корови

після зняття шкірних м’язів:

1 – трапецієподібний м’яз; 2- плечоатлантний м’яз; 3 – найширший м’яз спини; 4 - напружувач фасції передпліччя; 5 – середній сідничний м’яз; 6 – двоголовий м’яз стегна; 7 – грудиннопід’язиковий м’яз; 8 – плечоголовний м’яз; 9 – грудинноголовний м’яз, а між ними яремний жолоб, в якому міститься яремна вена (а); 10 – дельтоподібний м’яз; 11триголовий м’яз плеча; 12 – плечовий м’яз; 13 – поверхневі грудні м’язи; 14 – променевий розгинач зап’ястка; 15 – загальний розгинач пальців; 16 – розгинач ІІІ-го пальця; 17 – бічний розгинач пальців; 18 – ліктьовий розгинач зап’ястка; 19 – довгий абдуктор І-го пальця; 20 – зубчастий вентральний м’яз; 21 – глибокий грудний м’яз; 22 – ліктьовий згинач пальців; 23 – зовнішній згинач пальців; 24 – променевий згинач зап’ястка; 25 – глибокий згинач пальців; 26 – міжкісткові м’язи; 27 – зовнішній косий м’яз живота; 28 – великогомілковий передній м’яз; 29 – малогомілковий третій м’яз; 30 – довгий розгинач пальців; 31 – малогомілковий довгий м’яз; 32 – напівсухожилковий м’яз; 33 – латеральний розгинач пальців; 34 – ахіловий сухожилок; 35 – каудальний дорсальний зубчастий м’яз; 36 – внутрішній косий м’яз живота; 37 – поверхневий сідничний м’яз; 38 – прямий м’яз живота

27

Рис.8. Поверхневі м’язи свині

після зняття шкірних м’язів:

1 – носо-губний підіймач; 2 – підіймач верхньої губи; 3 – ікловий м’яз; 4 – опускач верхньої губи; 5 – коловий м’яз рота; 6 – виличний м’яз; 7 – щічний м’яз; 8 – опускач нижньої губи; 10 – жувальний м’яз; 11 – шило-під’язиковий м’яз; 12 – груднино-головний м’яз; 13 –плечоголовий м’яз; 14 – шийна частина; 14’ – грудна частина трапецієподібного м’яза; 15 – лопатковопоперечний м’яз; 16 – надостний (передостний) м’яз; 17 – дельтоподібний м’яз; 18 – підключечний м’яз; 19 – довга голівка; 19’ – латеральна голівка триголового м’яза плеча; 20 – напружувач фасції передпліччя; 21 – найширший м’яз спини; 22 – глибокий грудний м’яз; 23 – початкові зубці вентрального зубчастого м’яза грудної клітки; 24 – зубчастий дорсальний каудальний м’яз; 25 – зовнішній косий м’яз живота; 25’ – його апоневроз; 26

–клубово-реберний м’яз попереку, зрощений з найдовшим м’язом попереку; 27 – крижово-хвостовий дорсальний м’яз; 28 – крижово-хвостовий вентральний м’яз; 29 – плечовий м’яз; 30 – променевий розгинач зап’ястка; 31 – 31’’ – загальний розгинач пальців; 32 – довгий абдуктор I (великого) пальця; 33, 34 – бічний розгинач пальців; 35, 35’ – ліктьовий розгинач зап’ястка; 36 – поверхневий згинач пальців; 37 – напружувач широкої фасції стегна; 38 – середній сідничний м’яз; 39 – його глибока частина; 39’, 39’’ – поверхневий сідничний м’яз; 40 – 40’ – двоголовий м’яз стегна; 41 – напівсухожилковий м’яз; 42 – напівперетинчастий м’яз; 43 – литковий м’яз; 44 – великогомілковий краніальний м’яз; 45 – малогомілковий третій м’яз; 46

–малогомілковий довгий м’яз; 47, 48 – бічний розгинач пальців; 49 – глибокий згинач пальців; 50 – довгий розгинач пальців

28

одно із проявлень – можливість спати стоячи у деяких тварин

(кінь)).

3.Джерело енергії (біля 70% енергії при скороченні виділяється у вигляді тепла).

4.Депо (запас) жиру, води (утримує 2/3 води організму).

2. Анатомічна будова скелетного м’яза (рис. 9)

Повздовж скелетний м’яз (musculus) – складається з черевця (середня частина), яке забезпечує динаміку і сухожилків (проксимального і дистального), що забезпечують статику.

На поперечному розрізі м’яз зовні вкритий оболонкою - епімізієм, в якому є незначна кількість жирових клітин. В товщу м’яза від цієї оболонки входять перетинки, що зв’язують між собою товсті пучки м’язових волокон – перимізій, по яких проходять судини і нерви до м’язових волокон. Продовження цих перетинок вглиб, їх розміщення й відокремлення тонших м’язових пучків та окремих м’язових волокон утворює ендомізій. Сукупність цих оболонок утворює остов м’яза. Структурною одиницею м’яза є м’язове волокно. В деяких м’язах епімізій зовні покривається пластинчастим сухожилком білого блискучого кольору - сухожилковим дзеркалом.

Гістологічна будова скелетного м’яза

Основна тканина скелетного м’яза – поперечно-посмугована м’язова тканина, з неї побудовані м’язові волокна. Епімізій з включеннями жиру, ендомізій, перимізій та сухожилки м’яза формуються сполучною тканиною. В м’язі проходять нервова і кровоносна тканини.

3. Види м’язів за формою

1.Пластинчасті (широкі і вузькі, довгі і короткі) – вони мають широкі пластинчасті сухожилки(апоневрози). До них відносяться діафрагма, м’язи, які з’єднують грудну кінцівку з тулубом, м’язи живота.

2.Кільцеподібні (сфінктери) – навколо природних отворів (ротового, задньопрохідного).

29

Рис.9. Схема будови веретеноподібного м'яза:

1 — первинні пучки; 2 — перимізій з волокнистою сіткою; З —

нейтральні волокна внутрішнього шару; 4 — епімізій із сіткою;

5 — судина і 6 — нерв, що входить у перимізій через ворота м'яза; 7 — закінчення м'язових пучків на сухожилковій пластинці; 8 — окістя, сплетене з окремими сухожилковими волокнами; 9 — шарпеєвські волокна, скріплені з компактною кістковою речовиною; 10 — виступ кістки на розрізі; 11 —

сухожилок; 12 — м'язове черевце

30