2.13. Відмінювання числівників

1. Кількісні числівники відмінюються так:

Н. п’ять вісім

Р. п’яти, п’ятьох восьми, вісьмох

Д. п’яти, п’ятьом восьми, вісьмом

З. п’ять або п’ятьох вісім або вісьмох

О. п’ятьма, п’ятьома вісьма, вісьмома

М. …. п’яти, п’ятьох ….восьми, вісьмох

2. Як п’ять відмінюються числівники дев’ять – дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.

3. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:

Н. п’ятдесят

Р. п’ятдесяти, п’ятдесятьох

Д. п’ятдесяти, п’ятдесятьом

З. п’ятдесят, п’ятдесятьох

О. п’ятдесятьма, п’ятдесятьома

М. … п’ятдесяти, …п’ятдесятьох

4. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються так:

Н. двісті п’ятсот

Р. двохсот п’ятисот

Д. двомстам п’ятистам

З. двісті п’ятсот

О. двомастами п’ятьмастами, п’ятьомастами

М. …двохстах … п’ятистах

5. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: шестисот п’ятдесяти дев’яти (гривень).

6. Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках (крім називного і знахідного) мають закінчення –а.

Збірні числівники двоє, обоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: два, три, чотири.

Іі. Порядкові числівники

1. Числівники, що мають закінчення –ий, відмінюються як прикметники твердої групи, -ій – як прикметники м’якої групи.

Н. трьохтисячний

Р. трьохтисячного

Д. трьохтисячному

З. Н. або Р.

О. трьохтисячним

М. … трьохтисячному

2. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина:

Н. вісімдесят восьмий

Р. вісімдесят восьмого

Д. вісімдесят восьмому

З. Н. або Р.

О. вісімдесят восьмим

М. … вісімдесят восьмому

Ііі. Дробові числівники

1. Відмінюються як звичайні числівники: двом третім, трьома п’ятими.

2. Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні числівники.

3. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

2.14. Правопис прислівників

Правило	Приклад
Разом пишуться: 1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником. 2. Сполученням прийменника з іменником. 3. Сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником. 4. Сполученням прийменника з числівником. 5. Сполученням прийменника з займенником. 6. Сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови. 7. Утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього). 8. Утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови:	Дотепер, віднині, занадто, якнайкраще Безвісти, вночі, зсередини, наяву Віддавна, востаннє, звисока, сповна, зліва Вдвоє, вчетверо, надвоє, утрьох Внічию, втім, навіщо, передусім Впродовж, навмисне, навздогін, позаторік Ліворуч, насамперед, привселюдно, тимчасово Абикуди, аніскільки, щоденно, деколи але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що
Окремо пишуться: 1. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник). 2. Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (іноді числівника) та одного або двох прийменників. 3. Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджувального прийменника (числівника, займенника) й іменника. 4. Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником. Через дефіс: 1. Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника пота закінчення –ому, -(к)и. 2. Утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників. 3. Неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то. 4. Утворені з двох прислівників. 5. Утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними.	Без відома, без жалю, без кінця-краю, до речі, за рахунок, на вибір, на славу, по правді, у стократ, як слід, по совісті День у день, з дня на день, один в один, рік у рік Другого дня, таким чином, тим часом По двоє, по четверо По-батьківськи, по-братньому, по-людськи, по-нашому, по-латині По-перше, по-друге, по-третє Аби-то, будь-де, казна-коли, коли-небудь, хтозна-як Вряди-годи, десь-інде, десь-інколи Будь-що-будь, віч-на-віч, де-не-де, пліч-о-пліч, як-не-як