Причини конкуренції
Позитивна роль конкуренції в ринковій економіці проявляється в ряді функцій, які вона виконує [28, c.32] :
по-перше, як переконує світовий досвід, конкуренція охоплює всі зв'язки виробництва і споживання, є єдино можливим засобом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією і в кінцевому підсумку - суспільними потребами та виробництвом;
по-друге, конкуренція виконує функцію спілкування (кооперації) та погодження інтересів виробників. У результаті поділу праці інтерес кожного з них пов'язаний і взаємодіє з інтересами інших товаровиробників. Через ринковий механізм конкуренція підпорядковує індивідуальні прагнення суб'єктів господарювання суспільним інтересам;
по-третє, конкуренція примушує товаровиробників знижувати індивідуальні виробничі витрати, що вимагає від підприємців постійного вдосконалення технічної бази виробництва, знаходження шляхів економії сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, робочого часу;
по-четверте, конкуренція стимулює підвищення якості продукції та послуг. Ця функція набуває особливого значення в нинішніх умовах розвитку науки й технології, коли кожному виробнику надається можливість удосконалювати споживчі якості виробів, відповідаючи на зростаючі потреби й зміну смаків споживача. Конкуренція спонукає виробників упроваджувати нові види продукції, а також здійснювати різні модифікації одного й того ж продукту;
по-п'яте, історично важливою функцією конкуренції є формування ринкової ціни. З її допомогою конкуренція забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами та суспільним виробництвом (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Функції конкуренції
Виконуючи ці функції, конкуренція безпосередньо впливає на ефективність виробництва, підвищуючи його технічний рівень, забезпечуючи поліпшення якості та розширення номенклатури продукції.
Виникнення ринкової економіки знаменується появою вільної конкуренції. Але існування купівлі-продажу товарів, використання грошей може бути і без неї. Ось чому треба з'ясувати, як виникає конкуренція.
Першою умовою виникнення конкуренції є наявність на ринку великого числа незалежно діючих виробників будь-якого конкретного продукту або ресурсу. Якщо виробництво зосереджено в руках одного власника, то панує монополія, яка по суті заперечує конкуренцію. Монополія і конкуренція - це антиподи.
Друга умова виникнення конкуренції - це свобода вибору господарської діяльності виробників. Кожний з них не тільки визначає що виробляти, а й має право вносити будь-які зміни у виробництво, визначати його обсяги тощо.
Третьою умовою виникнення конкуренції є відповідність між попитом і пропозицією. Якщо, припустимо, попит перевищує пропозицію, то у покупця не має свободи вибору, оскільки через дефіцит уся продукція реалізується. Там, де є дефіцит, там немає вільної конкуренції.
Четвертою умовою виникнення конкуренції слід вважати наявність ринку засобів виробництва. У конкурентній боротьбі велике значення має встановлення високої норми прибутку, яка по суті є орієнтиром у виборі господарської діяльності. Однак вибір діяльності показує тільки можливість виробництва. Для того щоб ця можливість перетворилась на дійсність, потрібно, маючи грошовий капітал, перетворити його на засоби виробництва.
В економічній літературі прийнято розділяти конкуренцію по її методах на:
- цінову (конкуренцію на основі ціни);
- нецінову (конкуренцію на основі якості споживчої вартості)
Цінова конкуренція зводиться до ринкового суперництва, коли навіть однорідні товари пропонувалися на ринку по найрізноманітніших цінах.
Зниження ціни було тією основою, за допомогою якої промисловець(торговець) виділяв свій товар, залучав до себе увагу й у кінцевому рахунку отримував собі бажану частку ринку [12, c. 20].
У сучасному світі цінова конкуренція втратила таке значення на користь нецінових методів конкурентної боротьби. Це не означає, звичайно, що на сучасному ринку не використається "війна цін", вона існує, але не завжди в явній формі. Справа в тому, що "війна цін у відкритій формі можлива тільки до того моменту, поки фірма не вичерпає резерви зниження собівартості товару. У цілому, конкуренція у відкритій формі приводить до зниження норми прибутку, погіршенню фінансового стану фірм й, як наслідок, до руйнувань. Тому фірми уникають ведення цінової конкуренції у відкритій формі. Застосовується вона в цей час звичайно в наступних випадках:
- фірмами-аутсайдерами в їхній боротьбі з монополіями, для суперництва з якими в сфері нецінової конкуренції в аутсайдерів немає ні сил, ні можливостей;
- для проникнення на ринки з новими товарами;
- для зміцнення позицій у випадку раптового загострення проблеми збуту.
При схованій ціновій конкуренції фірми вводять новий товар з істотно поліпшеними споживчими властивостями, а ціну піднімають непропорційно мало.
Нецінова конкуренція висуває на перший план більше високу, чим у конкурентів, споживчу вартість товару( фірми випускають товар більше високої якості, надійний, забезпечують меньшу ціну споживання, більше сучасний дизайн).
До числа нецінових методів ставляться всі маркетингові методи управління фірмою.
До незаконних методів нецінової конкуренції відноситься:
- промислове шпигунство;
- переманювання фахівців, що володіють виробничими секретами;
- випуск підроблених товарів, зовні нічим не відрізняються від виробів-оригіналів, але істотно гірших по якості, а тому звичайно на 50% дешевше;
- закупівля зразків з метою їхнього копіювання [15, c. 143].
Можна виділити наступні основні напрямки конкурентної діяльності фірми:
1) Конкуренція в області ринків сировини за завоювання позицій на ресурсних ринках з метою забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами, перспективними матеріалами, висококваліфікованими фахівцями, сучасною технікою й технологією з метою забезпечення більше високої, чим у конкурентів, продуктивності праці.
Як конкуренти підприємства на сировинних ринках виступають в основному фірми-виробники продуктів-аналогів, що використають у своєму виробництві аналогічні матеріальні ресурси, технологію, трудові ресурси;
2) Конкуренція в області збуту товарів й/або послуг на ринку;
3) Конкуренція між покупцями на збутових ринках.
Залежно від інтенсивності конкуренції в цьому середовищі фірма прогнозує ціни на ті або інші товари, організує свою збутову діяльність.
В умовах насиченого ринку конкуренція покупців поступається місцем конкуренції продавців. У зв'язку із цим серед цих трьох напрямків конкурентної діяльності фірми найбільший інтерес, з погляду маркетингу, являє собою конкуренція продавців в області збуту товару й/або послуги на ринку. Два інші напрямки є конкуренцією покупців.
Тому що конкуренцію в маркетингу прийнято розглядати відносно споживача, той і різний види конкуренції відповідають певним етапам споживчого вибору.
Відповідно до етапів прийняття споживачем рішення про покупку можна виділити наступні види конкуренції (рис.1.2):
1) бажання-конкуренти.
Цей вид конкуренції пов'язаний з тим, що існує безліч альтернативних способів вкладення споживачем коштів ;
2) функціональна конкуренція.
Цей вид конкуренції пов'язаний з тим, що ту саму потребу можна задовольнити різними способами (існують альтернативні способи задоволення потреби).
Це базовий рівень вивчення конкуренції в маркетингу.
3) міжфірмова конкуренція.
Це конкуренція альтернатив домінуючих і найбільш ефективних способів задоволення потреби.
4) міжтоварна конкуренція.
Рис. 1.2. Функції конкуренції
Це конкуренція товарів фірми між собою. Вона конкуренцією по суті не є, а представляє із себе окремий випадок асортиментного ряду, метою якого є створити імітацію споживчого вибору [8, c.32.]