Розділ 3. Наслідки існування конкуренції в глобальній економіці

Основи глобальної конкуренції як нового феномена почали формуватися в часи зародження економічного імперіалізму. Важливим етапом перетворення міжнародної конкуренції в глобальну конкуренцію була "холодна" війна, яка завдала СРСР більшої економічної шкоди, ніж Друга світова війна, довівши цю наддержаву через відповідні економічні механізми до стану міжнародної неконкурентоспроможності та загибелі.

Сучасні дослідники проблем конкурентоздатності солідарно відзначають, що в умовах постіндустріалізму і постекономізму зростаючу (якщо не визначальну) роль у формуванні рівня міжнародної конкурентоспроможності відіграють культура та соціально-економічні чинники. Нині підтверджується мудрість, яка гласить, що єдиним продуктом, що залишає після себе людство, є культура. Вона є складним явищем цивілізації, органічно пов'язаним із людською інтелектуальною творчістю. Культура відкриває шлях новим, тонким людським технологіям ( high-hume), які за своєю ефективністю набагато перевищують високі технології ( high-tech), що будуються на формально-логічних принципах.

В епоху глобалізації все гостріше постають питання про організаційну культуру та організаційну цивілізацію. Відбувається, як слушно вважає М. Делягін, підвищення ієрархічного рівня конкуренції - від конкуренції між людьми до глобальної конкуренції між мегаорганізаціями, що стає об'єктивною закономірністю і законом.

У постіндустріальну еру особливо загострюється конкуренція фінансового капіталу з капіталом інтелектуальним. Останній неухильно та широкомасштабно витісняє та заміщує грошовий капітал. Ця закономірність глобалізації становить суть революції менеджерів, у якій носії знань перемагають власників капіталу в конкурентній боротьбі. Новітня конкуренція породжує новий соціальний конфлікт - між мотиваційними інтересами домінуючого (інтелектуального) та недомінуючого (неінтелектуального) класу. Мотивація першого - самореалізація, другого - нажива, багатство, матеріальний добробут. Цей конфлікт більш гострий і менш компромісний, ніж конфлікт між пролетаріатом та буржуазією. Він є адекватним конкурентному конфлікту між цивілізаціями і може перетворитись у базове протиріччя ери глобалізації. Конкуренція "інформаційного класу", інтелектуальної еліти та "класу ординарних споживачів" невдовзі неймовірно загостриться, що буде зумовлено тотальним здешевленням некваліфікованої робочої сили. Навіть у розвинутих країнах Заходу з їх соціальною інженерією і компромісними підходами "...усвідомлення незворотності нового соціального розшарування стає всезагальним" . Під впливом процесів силової глобалізації та глобальної конкуренції відбувається жорсткий і незворотний поділ людей, соціальних груп, національних суспільств за ступенем їх участі у створенні та використанні високих (інформаційних) технологій і рівнем багатства, незалежності та конкурентоспроможності.

Політекономія глобалізму, що народжується, відмічає і такий новий момент конкуренції, як гонка потреб та їх глобальне силове формування, зокрема і через вплив на масову свідомість. Глобальні корпорації інвестують великі кошти для "створення" нових форм попиту, нарощування його масштабів навіть у неплатоспроможних країнах.

Антиглобалізм став знаменним явищем епохи глобального корпоративізму та глобальної конкуренції. І зрозуміло, адже якщо об'єктивно існує глобалізм, то є і його антипод - антиглобалізм. Деякі автори (Б. Клінтон) вважають, що антиглобалізм означає антиамериканізм, оскільки, на їх погляд, "глобалізація - це Америка". Американська експансія та домінування значною мірою стимулювали силові глобалізаційні процеси і глобальну конкуренцію. Лідери глобалізму активно, хоч і не публічно, використовують антиглобалізм в інтересах посилення своєї глобальної конкуренції. Наприклад, М. Делягін вважає, що одна з фундаментальних ініціатив сучасного антиглобалістського руху - вимога впровадження податків на міжнародні фінансові спекулятивні операції - є інструментом боротьби проти них з боку комп'ютерних корпорацій, які виробляють нові нефінансові технології. Глобальною конкуренцією покликані до життя й такі дивовижні форми діяльності, як глобальний фандрайзинг, обсяги котрого вже вимірюються мільярдами доларів.

Якщо вважати правильним, що глобалізація виникла завдяки сучасним інформаційним технологіям, то, своєю чергою, можна говорити, що глобалізація породила і глобальну конкуренцію, і глобалізм, і антиглобалізм.