2.2 Радіоактивне забруднення територій.

Безладне поширення РР на обмеженій площі внаслідок викиду їх в атмосферу і подальшого осідання на поверхню землі або з інших причин носить назву радіоактивного забруднення територій. Відбувається воно в результаті ядерного вибуху, аварії на ядерній енергетичній установці або через безвідповідальне зберігання і недбале поводження з РР в медицині, наукових установах і промисловості.

Радіоактивному забрудненню піддається все: місцевість, рослинність, люди, тварини, будівлі і споруди, транспорт і техніка, прилади і устаткування, продукти харчування, фуражі, вода. Забруднюються як зовнішні поверхні споруд, так і все те, що знаходиться усередині житлових і виробничих будівель і приміщень.

При первинному забрудненні РР найбільш крупні радіоактивні частинки осідають на землю в найближчому оточенні джерела забруднення; дрібні частинки у вигляді пилу розносяться потоками повітря у квартири, на горища, в підвали, склади, дворові споруди, кабіни машин і т.д.; найдрібніші частинки у вигляді аерозолів переносяться радіоактивними хмарами на великі відстані, потрапляючи в органи дихання людини.

Значне погіршення радіоактивної обстановки відбувається в період так званого вторинного забруднення. На чисту місцевість РР переносяться автомобілями, людьми і тваринами, а також вітром.

Радіаційно-небезпечний об'єкт (РНО) — науковий, промисловий, оборонний об'єкт, зокрема транспортний і військовий корабель, при аваріях або руйнуваннях якого може відбутися масове радіаційне ураження людей, тварин, рослин і радіоактивне зараження території.

Іонізуюче випромінювання (ІВ) — потік елементарних частинок і квантів електромагнітної енергії, проходження якого через речовину приводить до іонізації (виникненню в цій речовині різно-полярних іонів) і збудження його атомів або молекул.

Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) встановлюють для різних категорій осіб граничні дози опромінювання (гранично допустимі дози — ГДД), які не викликають в здоровому стані несприятливих змін (табл. 4.3). До таких категорій відносяться:

персонал (група А) — особи, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;

персонал (група Б) — обмежена частина населення, які не працюють безпосереднього з джерелами випромінювання, але знаходяться у сфері дії джерел іонізуючого випромінювання;

Група В-все населення, включаючи осіб з персоналу, поза сферою і умовами їх виробничої діяльності.

1 Зв=100 бер;

1 мЗв=0,1 бер;

1 бер=0,01 Зв;

Таблиця 1. Основні межі доз іонізуючого опромінювання людини

Нормовані величини	Межі доз, мЗв
	Персонал (група А)*	Населення (група Б)
Ефективна доза	Не більше 50 мЗв в рік (5 бер)	Не більше 5 мЗв в рік (0,5 бер)

2.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій хімічно небезпечними речовинами.

З кожним роком значно збільшується кількість хімічних препаратів, вживаних в промисловості, побуті і сільському господарстві. Багато хто з них токсичний і шкідливий.

При аварії ємностей, в яких знаходилися ХНР в рідкому стані при атмосферному тиску, відбувається розлив рідини з подальшим випаровуванням, проникненням в глибокі шари ґрунту, підвали, низькі ділянки місцевості, водоймища. У разі пошкодження ємностей з ХНР у вигляді стислих рідин або газів останні викидаються в атмосферу, утворюючи пару, газ або аерозолі.

На організм людини ХНР впливають по-різному, проникаючи через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, шкіру і слизисті оболонки.