- •Тема 3 захист населення і територій від негативних чинників надзвичайних ситуацій План.
- •1. Загальні відомості про надзвичайні ситуації.
- •2. Негативні чинники в житті людини техногенного характеру.
- •2.1 Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж і вибухами.
- •2.2 Радіоактивне забруднення територій.
- •Таблиця 1. Основні межі доз іонізуючого опромінювання людини
- •2.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій хімічно небезпечними речовинами.
- •3. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3.1 Природні пожежі.
- •3.2 Землетрус.
- •3.3 Обвал.
- •3.4 Повінь.
- •3.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •4. Негативні чинники в житті людини соціально- політичного характеру
- •4.1. Війни
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, паління
- •6. Засоби колективного і індивідуального захисту в надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Засобами індивідуального захисту
- •7. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.1 Види захисних заходів.
- •7.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.5 Ліквідація хімічного зараження території.
7. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
7.1 Види захисних заходів.
Захист населення від негативних чинників надзвичайних ситуацій (НС) є комплексом заходів, що дозволяють запобігти появі НС, зменшити її негативні наслідки, в найкоротші терміни відновити прийнятні умови для життєдіяльності людей.
Загальні принципи, на яких заснована вся діяльність по захисту населення:
завчасність підготовки захисних заходів на всій території України;
диференційований підхід до визначення характеру, об'єму і термінів проведення всіх видів заходів;
комплексне проведення захисних заходів.
Оперативні заходи вживаються безпосередньо перед настанням прогнозованої НС або відразу після прояву її негативних чинників. До цієї групи заходів входять пошуковий-рятувальні і ліквідаційні заходи, забезпечення населення засобами індивідуального захисту; евакуація; надання медичної допомоги і ін.
Після ліквідаційні міри (гуманітарна допомога, пенсійне забезпечення у разі втрати працездатності або втрати годувальника, безвідплатне надання житла і ін.) здійснюються з метою відшкодування збитку здоров'ю і майну громадян, що постраждали в НС.
Зі всього комплексу захисних заходів від вражаючих чинників НС можна виділити наступні найбільш значущі види захисту населення: протипожежну, протирадіаційну, протихімічну і медичну.
7.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або виведення людей з небезпечної зони, тобто їх евакуація.
Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС.
У масштабі населеного пункту планування евакуації населення здійснюється управлінням ЦО і НС. Виписки з цього плану доводяться до зведення керівників органів і підрозділів місцевого самоврядування, підприємств і організацій.
Плани евакуації населення включають: місця збору населення, пункти і напрями евакуації, пункти тимчасового і тривалого розміщення населення, порядок проведення евакуації і багато що інше. За евакуацію населення відповідають евакуаційні комісії, створені за рішенням розділу місцевого самоврядування.
Евакуація населення з населених пунктів і персоналу підприємств проводиться в пункти тимчасового розміщення (ПТР) і тривалого мешкання (ПТМ) населення. Як правило, ПТР створюються на базі розгорнених у військовий час збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП). Розгортаються ПТМ на базі існуючих оздоровчих таборів, санаторіїв, профілакторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку.
7.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
У практиці гасіння пожеж найбільшого поширення набули наступні способи припинення горіння:
ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню до значення, при якому не може відбуватися горіння;
охолоджування вогнища горіння нижче температур самозаймання, спалаху;
інтенсивне гальмування (інгібірування) швидкості хімічної реакції в полум'ї;
механічний зрив полум'я струменем води або газу;
створення таких умов, при яких полум'я не може розповсюджуватися по території.
Як правило, всі існуючі вогнегасильні речовини володіють комбінованою дією на процес горіння.
Вибір способу гасіння і способу подачі вогнегасильних речовин визначається видом речовини, що горить, матеріалу, виробу або устаткування характером і умовами протікання, пожежі.