§ 2. Групи числівників за значенням та будовою

Щодо виділення семантичних груп числівників, то тут думки вчених розходяться, оскільки не всі відносять до складу числівників порядкові слова типу перший, другий, третій. Більшість мовознавців виділяє означено-кількісні і неозначено-кількісні числівники. Означено-кількісні числівники позначають точно визначену, фіксовану кількість. Серед них виокремлюють: 1) власне кількісні (один, тринадцять, одинадцять), що позначають точно фіксовану кількість цілих предметів в одиницях, десятках, сотнях і т.д.; 2) дробові (чотири п’яті, одна друга, пів, півтора (півтори), півтораста), які позначають кількість частин цілого предмета; 3) збірні (двоє – двадцятеро, тридцятеро, обидва, обидві, обоє, двійко, трійко, четвірко, п’ятірко), які, подібно до відповідного розряду іменників, позначають кількість як сукупність однорідних предметів або істот як своєрідне неподільне ціле. Збірні числівники можуть сполучатися з іменниками – назвами осіб чоловічої статі (семеро чоловіків), іменниками четвертої відміни (п’ятеро качат), іменниками – назвами неістот середнього роду (двоє вікон), з окремими іменниками, позначеними відтінком збірності (двоє коней, семеро гусей). Тільки за допомогою збірних числівників виражається кількість два, три, чотири по відношенню до предметів, позначуваних множинними іменниками (двоє саней, четверо воріт), а також недорослих істот (іменники четвертої відміни: двоє малят, троє ведмежат). Окремо виділяються так звані змішані дробові числівники, утворені поєднанням цілих одиниць і певної кількості їх частин (вісім і сім десятих кілометра). Неозначено-кількісні числівники не становлять натурального ряду чисел. У книзі «Украинская грамматика» подібні слова ще називають займенниковими числівниками⁶⁹. Ці числівники позначають неточно визначену кількість, обмежену певними вимірами (багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, стонадцять). Неозначено-кількісні числівники можуть сполучатися з матеріально-речовинними, абстрактними та іншими іменниками. Наприклад: мало радості, багато снігу, чимало горя. Деякі вчені (М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик, С.Є.Доломан та ін.) виділяють порядкові числівники, що «означають порядок предметів при лічбі або місце предмета з ряду однорідних»⁷⁰ : перший, десятий, тридцятий.

З іменних граматичних категорій роду, числа і відмінка у системі числівника послідовно виявляється лише категорія відмінка. Показники ж роду і числа належать до залишкових морфологічних характеристик, властивих таким числівникам, як один, одна, одне (одно), одні, півтора (чоловічий – середній рід), півтори (жіночий рід), два, обидва (чоловічий – середній рід), дві, обидві (жіночий рід), тисяча, тисячі (жіночий рід, множина), нуль, мільйон, мільярд (чоловічий рід, множина).

За характером словозміни числівники поділяються на 9 основних парадигм, а саме: 1. Один (одна, одно, одне). 2. Два, три, чотири. 3. П’ять – двадцять, тридцять,п’ятдесят – вісімдесят. 4. Сорок, дев’яносто, сто. 5. Двісті – дев’ятсот. 6. Нуль, тисяча, мільйон, мільярд. 7. Збірні числівники. 8. Неозначено-кількісні числівники. 9. Дробові числівники.

Щодо наголошування числівників, то воно відрізняється у непрямих відмінках: одúн – одногó, на одномý, чотúри – чотирьóох, чотирмá, одинáдцять – одинáдцяти, одинадцятьмá, на одинадцятьóх, двáдцять – двадцятú, чотúриста – чотирьохсóт. Проте у стійких словосполученнях, де числівник один виступає в ролі займенникового прикметника, наголос у непрямих відмінках переходить на перший склад: всі до óднoго, один óдному, один за óдним, один по óдному, одна óдній, одні óдним тощо. Наголошування збірних числівників: двóє, чéтверо, п’ятеро, дéсятеро (суфікс ненаголошений).

За будовою (чи структурою) розрізняють прості, складні і складені числівники. Прості числівники об’єднують непохідні (первинні) і похідні слова з однією основою, а саме: 1) назви чисел першого десятка (1-10); 2) назви чисел другого десятка (11-19); 3) три назви десятків (20, 30, 40); 4) числівник 100; 5) збірні числівники та похідні від них типу двійко, трійко; 6)неозначені числівники, крім кількадесят, кількадесятеро; 7) дробові числівники півтора, півтори. До розряду складних входять: 1) назви десятків у межах 50-90; 2) назви сотень (200-900); 3) неозначено-кількісні числівники кількадесят, кількадесятеро, кількасот; 4) дробовий числівник півтораста. Складені числівники – це аналітичні найменування, утворені з кількох простих і складних числівників: двадцять шість, сто сімдесят два, три четверті.