3.2. Особливості когнітивної складової "я-концепцїї" ("я-образу") у розумово відсталих учнів

Як і всі інші психологічні утворення, уявлення про власне "Я" у дітей-олігофренів виникає пізніше, ніж у дітей з нормальним інтелектом.

Особливість формування "Я-образу" в учнів допоміжної школи спостерігається у зміні послідовності виділення окремих компонентів цього образу. У процесі утворення "Я-ідеального" при розумовій відсталості немає етапу, на якому носієм ідеальних якостей є конкретна особа або художній персонаж. В учнів-олігофренів вибір ідеальних якостей починається не з суб'єктивної позиції — "Я хочу таким бути", а з соціальних вимог — "Треба таким бути".

На відміну від нормального розвитку в розвитку самосвідомості розумово відсталих школярів відсутня спонтанність. їхнє уявлення про себе як особистість більшою мірою, ніж в учнів з нормальним психічним розвитком, залежить від соціальних впливів. Без спеціальної корекційно-виховної роботи адекватний, осмислений, послідовний "Я-образ" у них не формується.

Для "Я-образу" розумово відсталих дітей характерною є ког-нітивна примітивність та недиференційованість. Виявляється це у незначній кількості понять морально-етичного змісту в словнику, неточності, примітивності розуміння їх значення, невеликій кількості якостей, що використовуються для самоопису. Якщо учні з нормальним інтелектом для характеристики власного "Я" використовують від 12 до 52 виразів, то розумово відсталі — від 3 до 20. Учні допоміжної школи не спроможні усвідомлювати і кри¬тично оцінювати свої вади. 43 % з них, описуючи власне "Я", називали виключно позитивні якості, стверджували, що негативних рис у них немає.

Значне місце в "Я-образі" як розумово відсталих, так і нормальних підлітків посідають інтереси та бажання, проте рівень усвідомленості їх та зміст у підлітків з різним інтелектом неоднаковий. Підлітки-олігофрени погано усвідомлюють свої бажання, не можуть про них розповісти.

В уявленнях про себе як особистість розумово відсталими школярами найважче усвідомлюється "Я-дзеркальне". Вони не можуть визначити, кому з однокласників подобаються, а кому не подобаються, не можуть з'ясувати причин власної соціальної позиції серед ровесників.

Найбільш значущими сферами в "Я-образі" розумово відсталих школярів є підлітковий кодекс честі або фізичне "Я". Дівчаткам хочеться бути привабливими, красивими, а хлопчикам — фізично сильними, сміливими.

"Я-образу" переважної більшості учнів з розумовою відсталістю (74 %) властива суперечливість, непослідовність, неадекватність. Виконуючи методику "контрольних списків", за якою із запропонованих якостей слід вибрати ті, що відповідають уяв¬ленням про себе і свій ідеал, вони включають як до "Я-реального", так і до "Я-ідеального" несумісні якості. Наприклад, учень одночасно вважає себе розумним і нерозумним, прагне бути сміливим і боязливим, товстим і худорлявим

Характерною для "Я-образу" розумово відсталих дітей є нестабільність, яка виявляється у швидкій зміні уявлень про себе, залежності самооцінки від ситуативних станів. Мінливими виявляються не лише уявлення про себе, а й критерії та цінності, з орієнтацією на які індивід вибудовує взаємини з іншими.

Основними механізмами утворення "Я-образу" розумово відсталих школярів є приписування бажаних якостей і аналіз конкретних ситуацій. Вони не здатні до побудови уявлень про себе шляхом осмислення внутрішнього світу, аналізу мотивів власної поведінки, вироблення чітких критеріїв та цінностей як орієнтирів для регуляції поведінки.