3.3. Рівні сформованості "я-образу" при розумовій відсталості

З огляду на механізми утворення, наявність та інтенсивність потреби у самопізнанні, когнітивну складність, диференційованість, адекватність уявлень про себе, співвідношення "Я-реального" та "Я-ідеального", М.П. Матвє-єва виділила п'ять рівнів сформованості "Я-образу" (від нульо¬вого до четвертого).

Нульовий рівень характеризується імпульсивністю пове¬дінки, високою навіюваністю, нездатністю до усвідомлення внутрішнього світу. На цьому рівні процес самопізнання практично відсутній. Діти, що мають нульовий рівень сформованості "Я-образу", не можуть розповісти не лише про риси свого характеру та зовнішності, а й про уміння, інтереси, симпатії. Самостійно не називають власних бажань, вибрати три бажання із запропонованих також не можуть, стверджуючи, що вони хочуть усього. Виконання методик, спрямованих на дослідження "Я-образу", для цієї групи дітей є недоступним.

Перший рівень сформованості "Я-образу" за змістом має спільні і відмінні риси з нульовим. Спільним є байдужість до власного внутрішнього світу та особливостей однокласників. Учні не вияв¬ляють щонайменшого інтересу до власного внутрішнього світу, вони не намагаються оцінити свої вміння, навички, навіть можливості щодо виконання конкретних доступних завдань. Власне "Я" не виділяється ними як щось особливе порівняно з зовнішнім світом. Завдання, спрямовані на дослідження "Я-образу", вони виконують неохоче, без проявів зацікавленості.

Відмінним від нульового рівня є наявність певних суджень про власні якості. Уявлення про власне "Я" у дітей, що мають перший рівень, когнітивно примітивні та недиференційовані.: "Я добрий, бо я завжди добрий", "Я сміливий, тому що завжди поводжуся сміливо".

Перший рівень сформованості "Я-образу" не виступає регулятором поведінки, тому остання або підпорядковується вимо¬гам педагога, або неусвідомленим потребам учня. Критерії самоаналізу та самооцінки на цьому рівні відсутні. Основним механізмом формування уявлень про власне "Я" є приписування бажаних якостей: "я такий, яким хочу бути" або "я такий, яким треба бути"..

Підлітки з першим рівнем сформованості "Я-образу" не можуть самостійно розповісти про себе. Відповідаючи на запитання, вони використовують шаблонні фрази, які неодноразово чули від учителів. Наприклад, на запитання "За що тебе найчастіше хвалять?" учень 5-го класу відповідає: "За те, що я слухняний", "

Перший рівень сформованості "Я-образу" у розумово відсталих спостерігається в усіх класах, але найбільш характерним він є для 5-х класів (75 %). У старших класах кількість дітей з цим рівнем зменшується за рахунок збільшення кількості ді¬тей з вищими рівнями.

Особливостями другого рівня сформованості "Я-образу" є наявність епізодичних проявів зацікавленості у самопізнанні, здатності до більш диференційованого визначення міри вираз¬ності якостей власного "я", збільшення словникового запасу за рахунок слів морально-етичного змісту, виділення такої складової "Я-образу", як "Я-ідеальне", адекватне сприйняття "Я-фізичного", ускладнення механізмів утворення "Я-образу", який на цьому рівні формується не лише завдяки приписуванню бажаних рис, а й шляхом апеляції до думки інших про себе та аналізу окремих ситуацій. Уявлення про себе другого рівня певним чином впливають на поведінку учня прагнення відповідати йому.

На другому рівні сформованості "Я-образу" з'являються суперечності в уявленнях про себе, які індивідом не усвідомлюються. Разом з тим, в "Я-образі" зберігається обмеженість яко¬стей особистості полюсами "хороший — поганий", висока суб'єктивність самооцінки та її залежність від ситуативних переживань, неусвідомленість причин симпатій та антипатій індивіда.

Підлітки з другим рівнем сформованості "Я-образу" вже усвідомлюють і здатні розповісти про деякі свої вміння, інтереси, обов'язки, виявляють зацікавленість до завдань, спрямова¬них на дослідження та аналіз власного внутрішнього світу. Проте цей інтерес є ще неглибоким, нестійким, пасивним.

В активному словнику дітей з'являються слова, за допомогою яких можна охарактеризувати людину (добрий, злий, силь¬ний тощо). Проте кількість таких слів є незначною.

Учні допоміжної школи з другим рівнем сформованості "Я-образу" вже намагаються визначити свій статус у колективі. Але роблять вони це некритично.

На другому рівні сформованості "Я-образу" значущими стають якості, на які постійно звертають увагу вчителі, а також такі, що цінують однокласники (сила, сміливість, справедливість тощо)..

Другий рівень сформованості "Я-образу" з'являється у розумово відсталих дітей лише у 4-му класі, але тут він діагностується лише у 16 % школярів, а найбільш характерним він є для учнів 6—9 класів.

На третьому рівні сформованості уявлень про себе як особистість можна спостерігати наявність більш глибокого інтересу до власного "Я", прагнення об'єктивно проаналізувати свою поведінку в різних ситуаціях, порівняти себе з іншими, здатність самостійно виділяти окремі внутрішні якості, усвідомлювати негативні риси характеру. "Я-образ" на цьому рівні стає більш послідовним, цілісним, менш суперечливим. "Я-реальне" та "Я-ідеальне" вже відрізняються не лише за обсягом, а й за змістом. Учні навчаються користуватися критеріями самоаналізу та самооцінки, здатні усвідомити зміни, що відбуваються в їхньому характері, виявляють прагнення стати кращими, але ще не володіють механізмами самовдосконалення, їхні знання про себе неглибокі, непсихологізовані.

Більшого значення на третьому рівні набувають ті якості, від яких залежить успішність стосунків з однолітками.

Реальне уявлення про себе у цій групі школярів значно відрізняється від "Я-ідеального". Образ "Я-ідеального" стає більш осмисленим, тому до нього включаються не всі запропоновані методикою позитивні риси.

"Я-образ" третього рівня більш диференційований, послідовний, менш суперечливий та ситуативний. Учні цієї групи адекватно обґрунтовують кожну рису, яку вони включають до "Я-реального"

Третій рівень сформованості "Я-образу" є найвищим для розумово відсталих дітей. Досягають його лише 4 % учнів допоміжної школи. Вперше він спостерігається у деяких учнів 7-х класів.

Четвертий рівень сформованості "Я-образу" характеризується наявністю потреби у самопізнанні, наявністю чітких критеріїв самоаналізу, високою когнітивною складністю та диференційованістю уявлень про себе як особистість, наявністю прагнення та здатності до самовдосконалення. Механізмом формування "Я-образу" такого рівня є аналіз мотивів поведінки з орієнтацією на власну систему цінностей. Четвертий рівень сформованості "Я-образу" в учнів допоміжної школи не зафіксовано.

Наведемо порівняльну таблицю рівнів сформованості "Я-образу" в учнів допоміжної й загальнооствітньої шкіл.

В учнів загальноосвітньої школи нульовий рівень сформованості "Я-образу" не діагностується, дуже невеликий відсоток дітей мають перший рівень, а у старшокласників переважає четвертий рівень. У дітей з розумовою відсталістю переважають перший і другий рівні сформованості когнітивної складової "Я-концепції". Третій рівень виявлено лише у незначної кількості учнів випускних класів допоміжної школи. Четвертого рівня сформованості уявлень про власний внутрішній світ діти-олігофрени не досягають.