Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
FlTar2010.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
9.8 Mб
Скачать

95. Родина Rutaceae – Рутові (Рутовые) – 47

  1. (482). + Dictamnus albus L. – Ясенець білий (Ясенец белый). Бр., д/кщ., вр., HKr., MsTr., MsKs., MgT°., ScHe., Ent., Bal. – StSil. Причорномор'я, Кавк. – Мед., лік., отр., ефір., дек. Д: 3 (с. Попасне, с. Єв.-Миколаївка, Василівка; Бельгард, Сідельник, Травлєєв, 1964!). К. – I. Черв. кн. Укр. К. II.

  2. (483). + Haplophyllum suaveolens (DC.) G. Don f. – Гаплофіл запашний (Цельнолистник душистый). Бр., ст/к., внр., HKr., MsTr.(Ca), Ks., MgT°., He., Ent., Bal. – PtrSt. Сх. Середзем., Сер. Євр., Причорном. – Мед. Д:2), 14 (ок. с. Перше Травня), 18 (с. Макорти), 22 (балка Зелена, Кучер., 2001), 20 (с. Вищетарасівка, Тар., 1994!), 21 (ок. Кр. Рогу, Котов, по р. Інгулець, 1927). К. – 3; Зп: 3, 17 (Фл. УРСР, т. 7). К. – 1.

  3. (484). Ptelea trifoliata L.* – Птелея трилиста (Птелея трехлистная). Дер. (1,5 – 3 (8)м)., Ph., MsTr., MsKs., MsT°., ScHe., Ent., Anch. – Sil(Cul.). Походить з Пн. Ам. – Дек., плоди – корм для білок. По всій Д:2) та Зп:2): у парках, лісопосадках: Фл. УРСР, т. 7, DSU!

96. Родина Salicaceae – Вербові (Ивовые) – 35

  1. (485). Populus alba L. – Тополя біла (Тополь белый). Дер. (15–35 м), Ph., Og.-MsTr., Ms., MgT°., He., Anph. (Двод.), Anch. – Sil. Євр., Ц. Аз. – Дерев., пергоніс, віт., ефір., фарб., дек. По всій Д:3) та Зп:3). У заплавних лісах і культурі. Фл. УРСР, т. 4, Сидоров, 1897, зокрема в DSU!

  2. P. alba L. x P. tremula L., Нерідко там, де ростуть батьківські форми, розводять у парках. Дер. (до 20 м), Ph., MsTr., KsMs., MsT°., He., Anph. (Двод.), Anch. Sil. – По всій Д: та Зп: у зелених насадженнях.

  3. P. bolleana Lauche.* – Т. Болле (Т. Болле). Дер. (20–40м), Ph., MsTr., KsMs., MgT°., He., Anph. (Двод.), Anch. – Sil.(Cul.) Сер. Аз. – Дек., дуб., дерев. По всій Д:3) та Зп:2): Опред..., 1987, DSU!

  4. P. deltoides Marshall* (P. canadensdis Moench). – Т. канадська (Т. канадский). Дер. (20–40 м), Ph., MsTr., KsMs., MsT°., He., Anph. (Двод.), Anch. – Sil. Пн. Ам. – Дек., дерев., пергоніс. По всій Д:3) та Зп:2): Фл. УРСР, т. 4. DSU!

  5. P. italica (Du Roi) Moench* – T. пірамідальна (Т. пирамидальный). Дер. (20–35м), Ph., MsTr., MsKs., MgT°., He., Anph. (Двод.), Anch. – Sil. Гімалаї, Зах. Аз. – Дек. По всій Д:3) та Зп:3): Фл. УРСР, т. 4. Опред..., 1987, DSU.

P. berolinensis (К. Koch) Dipp* (P. italica x P. laurifolia). – Культивують в містах, та на ділянках рекультивації ДНУ в Зах. Донбасі. Д: 5, 8 (Тар., 1990! DSU).

  1. P. nigra L. – Т. чорна (Т. черный), дер. (20–40м). Ph., MsTr., Ms., MgT°., ScHe., Anph. (Двод.), Anch. – Sil. Євр., Середзем., Ц. Аз. (адв. у Пн. Ам.). – Дерев., лік., пергоніс, ефір., фарб., дуб. По всій Д:3) та Зп:3): Фл. УРСР, т. 4. Сидоров, 1897 DSU!

  2. P. tremula L. – Осика (Осина). Дер. (15–25м), к/пар., вр., Ph., Og.-MsTr., HgMs., MsT°., ScHe., Ent. (Двод.), Anch. – Sil. Євраз. (Середня смуга), Пн. Афр. – Дерев., лік., корм., пергоніс, віт., дуб., фарб. Переважно по долинах рік, по всій Д:3) та Зп: (північна частина): Фл. УРСР, т. 4. DSU.

  3. (486). Salix acutifolia Willd. – Верба гостролиста, шелюга (Ива остролистная, шелюга). Кущ (до 8 м), вмр., Ph., OgTr., MsKs., MgT°., He., Ent. (Двод.), Anch. – SilPs. Ц. Євраз. – Мед., фітомеліорат., містить саліцин, дуб., дек. По всій Д:3) та Зп:2): Фл. УРСР, т. 4, Сидоров, 1897. DSU!

-S. acutifolia x S. rosmarinifolia L. – Кущ (до 0,5 м). Відомий з Зп: 11 (Фл. УРСР, т. 4).

  1. S. alba L. – В. біла (И. белая, ветла). Дер. (25–30 м), внр., Ph., MsTr., Ms., MsT°., ScHe., Ent. (Двод.), Anch. – Sil. Євр. (адв. у Пн. Ам., Нов. Зеландії). – Дерев., плетиво, дуб., мед., дек., фітомеліор. По всій Д:4) та Зп:3): Фл. УРСР, т. 4, DSU! та ін.

  2. S. aurita L. – В. вушката (В. ушастая). Кущ (0,5–1,5м), внр., nPh., MsTr., HgMs., MsT°., ScHe., Ent. (Двод.), Anch. – PalSil. Зах. Серед. Євр. – Д: 8 (Днп., А., 1889, берег Дніпра, Фл. УРСР, т. 4). К. – 0. Зп: 3 (Кор., 1993). S. aurita x S. cinerea L. – Кущ, зрідка де є батьківські види. Д: 3 (Фл. УРСР, т. 4, с. Василівка, Бронза, 1939!, Кириченко, 1955! DSU).

  3. S. babilonica L.* – В. вавілонська (И. вавилонская). Дер. (10–12 м), Ph., MsTr., Ms., MgT°., He., Ent. (Двод.), Anch. – Походить з Ірану, Китаю – Дек. Д:3): 8 (Ак., 1889, Тар., 1991! 2000!); Зп: 3 (Кор., 1993). Широко культивується по всьому регіону.

b-р/акт.: 1637,2 Бк на (СГ1). Кн.: 0,22. (Днп.)

  1. + S. caprea L. – В. козяча (И. козья). Дер., кущ. (6–10 м), Ph., Og.-MsTr., Ms., MgT°., SnHe., Ent. (Двод.), Anch. – Sil. Євр., Ц. Аз. – Корм., мед. Д:2): 3 (ок. Вільне, Сідельник, 1939!), 14 (байрачні ліси, Бельгард, 1950), DSU!, 3 ( Присамар’я, Алексеев и др., 1986), 5 (Кириченко, 1941!), 8 (ок. Ігрень, Ак., 1889, ок. пос. Діївка, Тар., 1990!, Бар., 2000). К. – 3; Зп: 3 (Гроссгейм, 1908!). К. – 3.

S. caprea x S. cinerea L. – Д: 8, 3 (Фл. УРСР, т. 4).

  1. S. cinerea L. – В. попеляста (И. пепельная). Кущ. (до 6 м), Ph., OgTr., HgMs., MgT°., ScHe., Ent., (Двод.), Anch. – SilPal. Євр., Ц. Аз. – Мед., дуб (в корі 12,5% танідів), корм., мед. По всій Д:3) та Зп:2): Фл. УРСР, т. 4, Сидоров, 1897, DSU! S. cinerea f. denudata Tepl. Д: 14 (с. Паньковка, Кириченко, 1937!)

  2. S. elaeagnos Scop. (S. incana Schrank). – В. сиза (И. лоховидная). Кущ., дер.(6–16 м), Ph., Og.-MsTr., HgMs., MgT°., ScHe., Ent., (Двод.), Anch. – Sil. Євр. (Сер., Пд.), М. Аз. – Mед. Д: 3 (Алекс. и др., 1986). К. – 4.

  3. S. fragilis L. – В. ламка (И. ломкая). Дер. (15–20 м), Ph., Og.-MsTr., Ms., MgT°., He., Ent., (Двод.), Anch. – Sil. Євр., Близький Сх. – Дек., дуб., корм., лік., мед. По всій Д:3) та Зп:3): Фл. УРСР, т. 4, DSU, Кор., 1993 та ін.

--S. fragilis x S. triandra L. – Дер. Д: 10 та Зп: 11 (Фл. УРСР, т. 4).

  1. + S. myrsinifolia Salisb. (S. nigricans Smith). – В. мирзинолиста (И. мирзинолистная). Кущ (4 – 5 м). Ph., OgTr., Ms., MgT°., He., Ent. (Двод.), Anch. – Sil. Євр., Ц. Аз. – Корм., дуб., мед., дек. Д: 8 (ок. Днп., Ак., 1889), 13 (по р. Саксагань, Сидоров, 1897). К.– 0.

  2. + S. pentandra L. – В. п'ятитичинкова (И. пятитычинковая). Дер., кущ (3–5–(15 м). Ph., MsTr., HgMs., MgT°., ScHe., Ent., (Двод.), Anch. – Sil. Євраз. – Мед., дуб. (до 10,5% танідів), лік., фарб., дек. По всій Д:2), К.– 4 та Зп: (на півночі обл.): Фл. УРСР, т. 4, Алекс. и др., 1986, DSU! та ін.

  3. S. purpurea L. – В. пурпурова (И. пурпурная). Дер., кущ (1–5 м), Ph., MsTr., Ms., MgT°., He., Ent., (Двод.), Anch. – PrSil. Євраз. – Мед., містить саліцин, дуб., плетиво. По всій Д:3), напр., 3, 5 (Присамар’я, Алекс. и др., 1986), 2 , 9 (DSU!) та Зп: 3, 14 (Кириченко, 1950!).

  4. S. rosmarinifolia L. – В. розмаринолиста (И. розмаринолистная). Кущ (0,3–1,5м). Ch., nPh., OgTr., MsKs., MgT°., ScHe., Ent., (Двод.), Anch. – SilPs. Ц. Євраз. – Дуб., плетиво, фітомеліор. По всій Д:3) та Зп:3): Фл. УРСР, т. 4, DSU та ін.

  5. S. triandra L. – В. тритичинкова (И. трехтычинковая). Кущ або дер.(до 5 м)., вмр., Ph., Ms., OgTr., Ms., MsT°., He., Ent., (Двод.), Anch. – SilPr. Євраз. (помірна смуга). – Дуб. (танідів 4,6–20%), мед., плетиво, саліцин, фітомеліор. По всій Д:3) та Зп:3): Фл. УРСР, т. 4, DSU! та інші джерела.

  6. + S. viminalis L. – В. прутовидна (И. корзиночная). дер., або кущ (до 10 м). Ph., MsTr., HgMs., MsT°., He., Ent., (Двод.), Anch. – PrSil. Серед. Євр., Аз. (помірна смуга). – Плетиво, дуб. (до 14,5% танідів), саліцин, корм. Д: 5 (ок. Тернівки) та 9 (Фл. УРСР, т. 4, Бар., 2001!), 13 (с. Боголюбівка, Пікуш, 1945! DSU,), 19 (р. Жовта, Бельгард, 1950). K. – 3; Зп: 3 (Фл. УРСР, т. 4, Кор., 1993), 17 (Ст.-Бердянське ліс-во, Воробйов, 1950!). K. – 4.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]