- •Міністерство освіти та науки України
- •Isbn 966-551-166-1 ббк 28.592(4Укр)
- •55-Й річниці створення Комплексної
- •Судинні рослини Дніпропетровської та Запорізької областей
- •І. Відділ Lycopodiophyta – Плауноподібні (Плаунообразные) і. Клас Lycopodiopsida – Плауновидні (Плауновидные)
- •1. Родина Lycopodiаceaе – Плаунові (Плауновые) – 1*
- •2. Родина Equisetaceae – Хвощові (Хвощевые) – 4□*1
- •III. Клас Polypodiopsida – Папоротевидні (Папоротниковидные)
- •3. Родина Aspleniaceae – Аспленієві (Костенцовые) - 6
- •5. Родина Dryopteridaceae – Щитникові (Щитовниковые) - 6
- •6. Родина Athyriaceae – Безщитникові (Кочедыжниковые) – 6
- •7. Родина Onocleaceae – Оноклиєві (Оноклиевые) – 6
- •9. Родина Polypodiaceae – Багатоніжкові (Многоножковые) – 6
- •10. Родина Salviniaceae – Сальвінієві (Сальвиниевые) – 8
- •Іv. Відділ Pinophyta (Gymnospermae) – Голонасінні (Голосеменные)
- •IV. Клас Pinopsida - Соснововидні (Соснововидные)
- •12. Родина Pinaceae – Соснові (Сосновые) – 11
- •V. Клас Gnetopsida – Гнетовидні (Гнетовидные)
- •13. Родина Ephedraceae – Хвойникові (Хвойниковые) - 12
- •Vі. Клас Magnoliopsida (Dicotyledones) – Дводольні (Двудольные)
- •14. Родина Aceraceaе – Кленові (Кленовые) - 48
- •15. Родина Adoxaсеае – Адоксові (Адоксовые) - 58
- •16. Родина Amaranthaсеае – Щирицеві (Щирицевые) - 25
- •17. Родина Anacardiaсеае – Фісташкові (Сумаховые) – 51
- •18. Родина Aрiaсеае (Umbelliferae) – Зонтичні (Зонтичные) – 52
- •19. Родина Apocynaceae – Барвінкові (Кутровые) – 59
- •20. Родина Aristolochiaceae – Хвилівникові (Кирказоновые) –15
- •Родина Asclepiadaceae – Ластівневі (Ластовневые) – 59
- •22. Родина Asteraceae – Айстрові (Складноцвіті). Астровые (Сложноцветные) – 64
- •23. Родина Balsaminaceae – Бальзамінові (Бальзаминовые) - 49
- •24. Родина Berberidaceae – Барбарисові (Барбарисовые) -18
- •25. Родина Betulaceae – Березові (Березовые) – 23
- •26. Родина Boraginaceae – Шорстколисті (Бурачниковые) – 60
- •27. Родина Brassicaceae – Хрестоцвіті (Крестоцветные) – 33
- •28. Родина Caesalpiniaceae – Цезальпінієві (Цезальпиниевые) – 44
- •Родина Callitrichaceae – Виринницеві (Болотниковые) – 62
- •30. Родина Campanulaceae – Дзвоникові (Колокольчиковые) – 63
- •31. Родина Cannabaceae – Коноплеві (Коноплевые) – 21
- •32.Родина Caprifoliaceae – Жимолостеві (Жимолостные) – 58
- •33. Родина Caryophyllaceae – Гвоздичні (Гвоздичные) – 25
- •34. Родина Celastraceaе – Бруслинові (Бересклетовые) – 53
- •35. Родина Ceratophyllaceaе – Куширові (Роголистниковые) – 16
- •36. Родина Chenopodiaceaе – Лободові (Маревые) – 25
- •37. Родина Clusiaceae (Hypericaceae) – Клюзієві (Звіробійні) –Клюзиевые (Зверобойные) - 30
- •38. Родина Convolvulaceaе – Березкові (Вьюнковые) – 60
- •39. Cornaceae – Деренові (Кизиловые) – 51
- •40. Родина Corylaceaе - Ліщинові (Лещиновые) – 23
- •41. Родина Crassulaceae – Товстолисті (Толстянковые) – 42
- •42. Родина Cucurbitaceaе – Гарбузові (Тыквенные) – 32
- •43. Родина Cuscutaceae – Повитицеві (Повиликовые) – 60
- •44. Родина Dipsacaceae – Черсакові (Ворсянковые) – 58
- •45. Родина Droseraceae – Росичкові (Росянковые) – 42
- •46. Родина Elatinaceae – Руслицеві (Повойничковые) – 30
- •47. Родина Elaeagnaceae – Маслинкові (Лоховые) – 57
- •48. Родина Ericacеae – Верескові (Вересковые) – 36
- •49. Роина Euphorbiaceae – Молочайні (Молочайные) – 40
- •50. Родина Fabaceae (Leguminosae) – Бобові (Бобовые) – 44
- •51. Родина Fagaceae – Букові (Буковые) – 22
- •52. Родина Frankeniaceae – Франкенієві (Франкениевые) – 34
- •53. Родина Fumariaceae – Руткові (Дымянковые) – 19
- •54. Родина Gentianaceae – Тирличеві (Горечавковые) – 59
- •55. Родина Geraniaceae – Геранієві (Гераниевые) – 49
- •56. Родина Grossulariaceae – Агрусові (Крыжовниковые) – 42
- •57. Родина Haloragaceae – Столисникові (Сланоягодниковые) – 46
- •58. Родина Heliotropiaceae – Геліотропові (Гелиотроповые) – 60
- •59. Родина Hippocastanaceae – Гіркокаштанові (Конскокаштановые) – 48
- •64. Родина Lamiaceae – Губоцвіті (Губоцветные) – 62
- •65. Родина Lentibulariaceae – Пухирникові (Пузырчатковые) – 61
- •66. Родина Limoniaceae – Кермекові (Кермековые) – 27
- •67. Родина Linaceae – Льонові (Леновые) – 49
- •68. Родина Loranthaceae – Ремнецвітникові (Ремнецветниковые ) – 55
- •69. Родина Lythraceae – Плакунові (Дербенниковые) – 45
- •70. Родина Malvaceae – Мальвові (Мальвовые) – 39
- •71. Родина Menyanthaceae – Бобівникові (Вахтовые) – 59
- •75. Родина Nyctaginaceae – Ніктагінові (Ночецветные) - 25
- •76. Родина Nymphaeaceae – Лататтєві (Кувшинковые) - 16
- •77. Родина Oleaceae – Маслинові (Маслинные) – 56
- •78. Родина Onagraceae – Онагрові (Кипрейные) – 45
- •79. Родина Orobanchaceae – Вовчкові (Заразиховые) – 61
- •80. Родина Oxalidaceae – Квасеницеві (Кисличные) – 49
- •81. Родина Paeoniaceae – Півонієві (Пионовые) – 29
- •82. Родина Papaveraceae – Макові (Маковые) – 19
- •83. Родина Peganaceae – Гармалові (Гармаловые) – 49
- •84. Родина Plantaginaceae – Подорожникові (Подорожниковые) – 61
- •85. Родина Polygalaceae – Китяткові (Истодовые) – 50
- •86. Родина Polygonaceae – Гречкові (Гречишные) – 26
- •87. Родина Portulacaceae – Портулакові (Портулаковые) – 25
- •88. Родина Prіmulaceae – Первоцвіті (Первоцветные) – 38
- •89. Родина Pyrolaceae – Грушанкові (Грушанковые) – 36
- •90. Родина Ranunculaceae – Жовтецеві (Лютиковые) – 18
- •91. Родина Resedaceae – Резедові (Резедовые) – 25
- •92. Родина Rhamnaceae – Жостерові (Крушиновые) – 54
- •93. Родина Rosaceae – Розові (Розовые) – 43
- •94. Родина Rubiaceae – Маренові (Мареновые) – 59
- •95. Родина Rutaceae – Рутові (Рутовые) – 47
- •96. Родина Salicaceae – Вербові (Ивовые) – 35
- •97. Родина Santalaceae – Санталові (Санталовые) – 55
- •98. Родина Saxifragaceae – Ломикаменеві (Камнеломковые) – 42
- •99. Родина Scrophulariaceae – Ранникові (Норичниковые) – 61
- •100. Родина Simarubaceae – Симарубові (Симарубовые) – 47
- •101. Родина Solanaceae – Пасльонові (Пасленовые) – 61
- •102. Родина Staphyleaceae – Клокичкові (Клекачковые) – 48
- •103. Родина Tamaricaceae – Тамариксові (Гребенщиковые) – 34
- •104. Родина Thymelaeaceae – Тимелеєві (Волчниковые) – 41
- •105. Родина Tiliaceae – Липові (Липовые) – 39
- •106. Родина Trapaceae – Водяногоріхові (Водноореховые) – 45
- •107. Родина Ulmaceae – в'язові (Вязовые) - 21
- •108. Родина Urticaceae – Кропивні (Крапивные) – 21
- •109. Родина Valerianaceae – Валеріанові (Валериновые) – 58
- •110, Родина Verbenaceae – Вербенові (Вербеновые). – 61
- •111. Родина Violaceae – Фіалкові (Фиалковые) – 31
- •112. Родина Vitaceae – Виноградні (Виноградные) – 54
- •113. Родина Zygophyllaceae – Паролистові (Парнолистниковые) – 49
- •Viі. Клас Liliopsida - Однодольні (Однодольные)
- •114. Родина Alismataсеае – Частухові (Частуховые) – 65
- •115. Родина Alliaceae – Цибулеві (Луковые) – 68
- •116. Родина Amaryllidaceae – Амарилісові (Амарилисовые) – 68
- •117. Родина Arаceae – Ароїдні (Ароидные) – 77
- •118. Родина Asparagaceae – Холодкові (Спаржевые) – 68
- •119. Родина Asphodelaceae – Aсфоделінові (Асфоделиновые) – 68
- •120. Родина Butomaceae – Сусакові (Сусаковые) – 65
- •121. Родина Convallariaceae – Конвалієві (Ландышевые) – 68
- •122. Родина Cyperaceae – Осокові (Осоковые) – 73
- •123. Родина Hemerocallidaceae Лілійникові (Лилейниковые) – 68
- •124. Родина Hyacinthaceae – Гіацинтові (Гиацинтовые) – 68
- •125. Родина Hydrocharitaceae – Жабурникові (Водокрасовые) – 66
- •126. Родина Iridaceae – Півникові (Касатиковые) – 69
- •127. Родина Juncaceae – Ситникові (Ситниковые) – 72
- •128. Родина Juncaginaceae – Тризубцеві (Ситниковидные) – 67
- •129. Родина Lemnaceae – Ряскові (Рясковые) – 77
- •130. Родина Liliaceae – Лілійні (Лилейные) – 68
- •131. Родина Melanthaceae – Мелантові (Мелантовые) – 68
- •132. Родина Najadaceae – Різухові (Наядовые) – 67
- •133. Родина Orchidaceae – Зозуленцеві (Ятрышниковые) – 71
- •134. Родина Poaceae (Gramineae) – Злакові (Злаки) – 75
- •135. Родина Potamogetonaceae – Рдесникові (Рдестовые) – 67
- •136. Родина Ruppiaceae – Рупієві (Руппиевые) – 67
- •137. Родина Sparganiaceae – Їжачоголові (Ежеголовниковые) – 78
- •138. Родина Typhaceae – Рогозові (Рогозовые) – 78
- •139. Родина Zannicheliaceae – Цанікелієві (Цанникелиевые) – 67
- •140. Родина Zosteraceae – Камкові (Взморниковые) – 67
- •Кількісна характеристика найбільших родів флор областей (Дніпропетровської - д: і Запорізької - Зп:)
- •Флористичне районування Дніпропетровської області
- •Умовні знаки.
- •Заключне слово
- •Бібліографічні посилання
- •Акинфиев и. Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. – Екатеринослав, 1889.– 238 с.
- •Акинфиев и. Я. Предварительный отчет о ботаническом исследовании Верхнеднепровского уезда в 1894 г. Харьков, 1895. - 39 с.
- •Акинфиев и. Я. О флоре Екатеринославской губернии //Сб. Научн. Работ по изучению Екатеринославского края. – Екатеринослав. 1905. – с.139–204.
- •Перелік підкласів та порядків флори Дніпропетровської та Запорізької областей
- •Ілюстрації деяких видів вперше знайдених автором на Дніпропетровщині,
- •Рідкісні види флори Дніпропетровської області, що додатково рекомендуються до охорони
Заключне слово
Представлену роботу можна вважати своєрідним етапом у вивченні фіторізноманіття регіону, бо воно, безумовно, має, насамперед, самостійне наукове значення для флористики, охорони рослинного світу, а також для геоботаніки як джерело необхідної інформації для екологічної паспортизації флори фітоценозів при геоботанічних дослідженнях, тощо. Творче використання матеріалів посібника також може бути передумовою вирішення народногосподарчих проблем, наприклад, при створенні високопродуктивних та тривало стійких кормовах угіддь на землях, які часом виводяться, наприклад, з-під орного клину, плануванні протиерозійних насаджень, тощо.
За роки досліджень автором наведена ціла низка нових видів для регіону (в порівнянні з Флорою УРСР), особливо для Дніпропетровщини, серед яких є дуже рідкісні, а також адвентивниі і, навіть карантинні рослин. У наступних дослідженнях необхідно ще всебічно проаналізувати наведений у цій роботі список видів флори з точки зору співвідношення в ній ценоморф, різних екоморф, типів запилення та дисемінації рослин, їх ареалів, інших особливостей біоекології, вивчити стан ценопопуляцій, насамперед, рідкісних та зникаючих видів у природі і, можливо, додатково уточнити категорії їх заповідної охорони, тощо.
Необхідно усунути деяку неріномірність у ступені вивченості флори в межах регіону. Це стосується, зокрема, північної, північно-східної та південно-східної частини Дніпропетровщини. Заслуговує також на увагу проведення флористичного моніторингу природної (і не тільки) рослинності, особливо на територіях, які охороняються в заказниках, на водозахисних зонах уздовж водойм тощо.
У флорі регіону багато дикорослих видів, які мають корисні властивості і можуть бути використані як лікарські в офіційній та народній медицині (таких видів близько 250), декоративних – близько 350 видів, багато їстівних, технічних, грунтозахисних, фітомеліоративних та ін. Більше 300 видів зустрічаються як бур`яни на орних землях, на пасовищах, у лісонасадженнях та як рудеранти.
Подальші регіональні флористичні дослідження необхідно творчо пов`язувати з створенням загальнодержавної екомережі для збереження природного фіторізноманіття з урахуванням уже існуючого стану рослинного покриву.
Як і для флор інших регіонів, наприклад, для південного сходу України (Кондратюк, Бурда та ін., 1985) і світової флори взагалі, так і для флори Дніпропетровської та Запорізької областей характерні такі загальні тенденції розвитку рослинного покриву як синантропізація, тобто збіднення його на стенотопні, автохтонні види і, навпаки, збагачення на космополітні, еврітопні, адвентивні види. Як сліцтво цього процесу відбувається так звана вульгаризація, тобто флористичне спрощення рослинного покриву.
Бібліографічні посилання
Акинфиев и. Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. – Екатеринослав, 1889.– 238 с.
Акинфиев и. Я. Предварительный отчет о ботаническом исследовании Верхнеднепровского уезда в 1894 г. Харьков, 1895. - 39 с.
Акинфиев и. Я. О флоре Екатеринославской губернии //Сб. Научн. Работ по изучению Екатеринославского края. – Екатеринослав. 1905. – с.139–204.
Алексеев Ю. Е., Бельгард А. Л., Тарасов В. В. и др. Растительный и почвенный покров Присамарья Днепровского: Уч. пособие: – Д.: ДГУ, 1986. – 64 с.
Альбицкая М. А. Опыт флористического анализа Присамарских арен.// Сб. биол. ф-та ДГУ, 1948. – С. 27 – 40.
Барановский Б. А. Растительность руслового равнинного водохранилища (на примере Запорожского (Днепровского) водохранилища. Днепропетровск. Вид-во Дн-ського ун-ту. 2000. – 172 с.
Бекетов А. О Екатеринославской флоре. – СПб., 1886. – 166 с.
Белова Н. А., Травлеев А. П. Пути к объективной оценке жизненности лесного биогеоценоза (К 100-летию со дня рождения А. Л. Бельгарда) //Екологія та ноосферологія, 2002. Т.12, №3–4, С. 4–7.
Бельгард О. Л., Кириченко Т. Ф. До типології заплавних лісів Середнього Дніпра. //Зб. робіт біол. Ф-ту Дн-ського ун-ту. 1937. Т. IX, вип. 2. ДДУ. 1938. – С. 129 –141.
Бельгард О. Л. Про знахідку велетенського хвоща (Equisetum maxumum) на Дніпропетровщині. //Ботан. жур. АН. УРСР. – 1945. – Т. 3, №3–4. – с. 41–43.
Бельгард О. Л. Геоботанічній нарис Новомосковського бору. //Зб. робіт біол. Ф-ту Д.: ДДУ, 1938, в. І. С. 44–69.
Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР. – К.: Изд. КГУ, 1950.– 264 с.
Бельгард А.Л. К вопросу об экологическом анализе и структуре фитоценозов в степи. //Вопросы биоэкологической диагностики лесных биогеоценозов Присамарья. – Д.: ДГУ, 1980, с. 11–42.
Бурда Р. І. Адвентивні північноамериканські рослини на південному сході України. //Екологія та ноосферологія, 1996. Т. 2. №2–4, с. 105–112.
Визначник рослин України. К.: „Урожай”, 1965. – 678 с.
Воронов Г.В. Геоботаника. – М.: Выс. шк., 1973, – 384 с.
Ворошилов В. Н. Список сосудистых растений Дальнего Востока //Флористические исследования в различных районах СССР. – М., Наука, 1985. С. 139–200.
Голубев В. Н. Методические рекомендации к составлению системы жизненных форм региональьных биологических флор. Ялта. – 1981. – 27 с.
Грунтковская Т. Г. Ботанічні особливості долини р. Берда в Північному Приазов`ї //Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. – Д., 2003. – С. 160–161.
Дідух Я. П., Карнуцієв Г. М. Оцінка зволоженності екотопів //Укр. ботан. жур. – 1994. – №5, – С. 65–75.
Добровольський И. А., Шанда В. И. Типология железорудных отвалов Криворожского бассейна на основе идей А. Л. Бельгарда //Биогеоценологические исследования степных лесов, их охрана и рациональное использование – Д.: ДГУ, 1982. – С. 30 –36.
Дубына Д. В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты – индикаторы изменений прородной среды – К.: Наук. думка. 1993 – 436 с.
Дубина Д. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Рослинність, флористичні особливості та основні завдання охорони Степанківської Коси (Запорізька область) //Укр. ботан. журн. – 1998. – 55, №6 – С. 639–647.
Екофлора України. Т. 1, 3. Дідух Я. П., Плюта П. Г., Протопопова В. В., та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 284 с.
Елиашевич О. А. К растительности Днепропетровска //Зап. Дніпропетр. Ін-ту нар. освіти. – 1927. – Вип. 1 – С. 14-148.
Елиашевич О. А. Растительность речных долин Правобережья Среднего Днепра //Сб. научн. работ Бот. сада ДГУ. №5, 1941, с. 89-100.
Жизнь растений. В 6– т. – М.: Просвещение, 1974 –1982.
Камышев Н. С. Флора Центрального Черноземья и ее анализ. – Воронеж.: Изд-во ВГУ. 1978. – 116 с.
Каталог растений Криворожского бот. сада: Справочное пособие /Под ред. Гревцовой А.Т. – Фитосоциоцентр, 2000, – 164 с.
Клокав М.В., Осычнюк В.В. Ковыли Украины //Новости систематики высших и низших растений. – Киев, 1976. – С. 7-92.
Коломийчук В.П. Флора і рослинність островів Обіточної затоки. //Укр. ботан. журн.– 2000. – 57, №2. – С. 134–141.
Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения./ Кондратюк Е.Н., Бурда Р. И., Остапко В. М. – К.: Наук. думка, 1985.– 272 с.
Котов М. Ботанічно-географ. нарис долини р. Інгульця. Х., 1927. – 58 с.
Котов М.И. Ботанико-географический очерк низовьев р. Самары. //Тр. Гос. ихтиологической опытн. станции. – Херсон, 1930. – Т. V1, в. 1. – С. 57–99.
Корещук К.Є. Рослинність луків середнього Дніпра //Зб. праць Дніпропетр. ботан. саду.– 1937. – №2. – С. 35 – 64.
Корещук К.Є. Матеріали до флори Дніпропетровщини (Однодольні) //Сб. Научних работ Бот. сада ДГУ, №5, 1941. С. 113-126.
Корещук К.М., Петроченко В. І. Флора о. Хортица. // Природа о. Хортица сб. Науч. трудов. НЗ. «Хортица», 1993.
Краснова А.М. Що являє собою Ornithogalum melancholicum Klok. Nomen provisorum.// Укр. бот. журн. – 1970, – 27, № 5, – С. 650–653.
Кузмичов А.І., Краснова А. М. Рослинність та флористичні особливості Бердянсьї коси.// Укр. бот. журн. – 1974, – 31, № 3, – С. 304–310.
Кучеревский В.В. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпроперовщини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 360 с.
Кучеревский В. В., Шоль Г. Н., Красова О. О. Флористичні знахідки на території Правобережного степового Придніпров`я // Укр. ботан. журн. – 2003. – 60. №5. – С. 555 – 560.
Кучеревский В. В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров’я. - Д. Проспект, 2004. – 292+вклад.
Лавренко Е. М. История флоры и растительности СССР. Растительность СССР, т.1. М.–Л. 1938 – С. 1–265.
Левина Р. Е. Способы распространения плодов и семян. – М.: Изд-во МГУ, 1957. – 358 с.
Матвеев Н. М. Оптимизация системы экоморф А. Л. Бельгарда в целях фитоиндикации экотопа и биотопа //Вісник Дніпропетр. Ун-ту. – 2003. – С. 103 –113.
Мицик Л. П., Лихолат Ю. В., Тарасов В. В. Трав`янисті адвентивні рослини техногенних територій степового Придніпров`я. //Укр. ботан. журн. – 2000, –57, №3, – С. 289–293.
Мосякін С. А. Критичний перегляд роду Corispermum L. флори України. //Укр. ботан. журн., – 1988, – 45. №5, – С. 19–22.
Определитель высших растений Украины. К.: Наук. думка. 1987.– 548 с.
Пачоский И.К. Основные черты развития флоры Юго-Западной России. – Херсон, 1910. – 430 с.
Природа Украинской ССР. Растительный мир. //Андриенко Т. Л., Блюм О. Б. и др.). – К.: Наук. думка, 1985. – 208. с.
Прокудин Ю. Н., Вовк Г. А., Петрова О. А. и др. Злаки Украины. – К.: Наук. думка, 1977. – 518 с.
Протопопова В. В. Рослини-мандрівники. – К.: Рад. школа, 1989. – 238 с.
Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. – СПб: Наука,–т. 4–6. 1988–1991.
Редкие и исчезающие виды природной флоры СССР, культивируемые в бот. садах и других интродукционных центрах страны.–М. 1983.– 480 с.
Рогачева Г. П. Жизненные формы прибрежно-водных растений //Организция региональных флористических исслед. и методика преподавания ботанических дисциплин в ун-тах РСФСР,–Сыктывкар: Пермский университет, 1984.С. 93–95.
Сідельник М. А. До рослинності урочища Крутий пристін // Зб. робіт біол. ф-ту. Д.: ДДУ, 1939. – Т. 9, –С. 147–156.
Сидоров В. Материалы для изучения Екатеринославской флоры. //Ботанические записки: вип. 14. СПб. 1897. – 126 с.
Собко В. Г. Орхідеї України. – К.: Наук. думка, 1989. – 192 с.
Стецюк Н.О., Манюк В.В. Знахідки Polystichum aculeatum (L.) Roth (Aspidiaceae) на межі Лівобережного Лісостепу і Степу //Укр. ботан. жур.. – 1996, – 33, №5. – С. 551–554.
Талиев В.И. Растительность крайнего юго-востока Екатеринославской губернии (с. Ольховатка Славяносербского уезда). – Тр. общ-ва испытателей природы при Харьковском ун-те. 1896, – 30, с.145–205.
Тарасов В. В. О сорных растениях молодых лесокультур Днепропетровщины. // Вопросы степного лесоведения. Д.: ДГУ. 1968, вып. 1, с.78-79.
Тарасов В. В. Про нове місцезнаходження Vincetoxicum maeoticum (Kleop.) Barbar. на Дніпропетровщині // Укр. ботан. журн. – 1974,– 31, №6, с. 151-152.
Тарасов В. В. Artemisia tournefortiana Rchb. – нова адвентивна рослина на Дніпропетровщині. //Укр. ботан. журн. – 1976., – 33, №6, с. 635.
Тарасов В. В. Повторна знахідка адвентивних і карантинних рослин Salvia reflexa Hornem. та Ambrosia trifida L. в УРСР. // Укр. ботан. жур. – 1978, – 35, №2, – с. 188–190.
Тарасов В. В. Биоэкологические особенности сорных растений лесных культурбиогеоценозов Днепропетровщины – Диссертация на соиск. Ученой степени канд. биол. наук, Днепропетровск: ДГУ –.1978. 249 с.
Тарасов В. В., Лындя А. Г. Адвентивнтивные растения как структурный элемент биогеоценозов Днепропетровщины //Вопросы степного лесоведения и охрраны природы. – 1979, вып. 9,- с. 53–61.
Тарасов В. В., Алексеев Ю. Е., Губанов И. А. Растительные ресурси Присамарья Днепровского (Конспект флоры): Учебн. пособие: –Д.: ДГУ, 1988. – 68 с.
Тарасов В. В., Емшанов Д. Г. О новіх местонахождеииях очень редких на Днепропетровщине растений копеечника крупноцветкового и плауна булавовидного //Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель. Д.: ДГУ. 1986 – С. 111–113
Тарасов В. В. Об экологической паспортизации трав лесных культурбиогеоценозов степи (в пределах Днепропетровской обл.) //Биогеоценологичесие особенности лесов Присамарья и их охрана.– Д.: ДГУ, 1981. – С. 122 – 139.
Тарасов В. В. О естественной β-радиоактивности сорных растений и некоторых типов почв Днепропетровщины //Вопросы степного лесоведения, в. 5, Д.: ДГУ, 1975, – с. 113–121.
Тарасов В. В. Редкие и исчезающие растения Днепропетровщины, подлежащие охране. //Исчезающие и редкие растения, животные и ландшафты Днепропетровщины: Сб. научн. Тр. Днепропетровского гос. ун-та. – Д.: ДГУ, 1983. С. 3-28.
Тарасов В. В., Мамонтова Н. А. О естественной β-радиоактивности некоторых лекарственных растений Днепропетровской области //Мониторинговые исследования биогеоценотических катен степной зоны. Д.: ДГУ, 1995. – С. 110 –122.
Тарасов В. В., Донченко Ю.В., Краснорепова В.В. Адвентивная флора Днепропетровского бот. сада ДГУ. //Матеріали третьої міжнародної наук. конференції «Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку». (Донецьк, 3-5 вересня 1998). Донецьк: «Мультипресс», С. 97-98.
Тарасов В. В. Основные редкие и исчезающие растения Днепропетровской и Запорожской областей. (К итогам работы комплекснрй экспедиции ДГУ по исследованию лесных биогеоценозов степной зоны и их биологического разнообразия) // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 6. № 1-2. – С. 91-116.
Тарасов В. В., Барановский Б.А. Дополнение к флоре Присамарья. //Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – 2003 – Вып. 7, Дніпропетровськ: ДНУ, 2003, – с. 92.
Тарасов В. В., Штерлюк И.С. О естественной β-радиоактивности лекарственных растений, произрастающих на отвалах железорудных карьеров Кривого Рога //Тези доповідей Міжн. конференції, Д. 17–20 вересня 2001. Д.:ДНУ, 2001. – С.132.
Травлеев А. П., Антоненко Т. М., Лындя А. Г. Изучение естественной радиоактивности лесных биогеоценозов юго-востока Украины. //Вопросы степного лесоведения, 1975 – Вып. 5, Д.: ДГУ, 1975, – с. 13–19.
Тахтаджян А. Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с.
Тищенко О. В. Рослинний покрив лесового о. Степок (Запорізька обл.). //Укр. бот. журн., – 2000, т. 57, №6, – С. 684–685.
Флора СССР в 30–ти т. – АН СССР, 1934–1960 –.т. 1–30.
Флора Европейской части СССР. – Л., Наука, 1974–1987, т. 1–6.
Флора УРСР: в 12 т. – К.: АН УРСР, 1935 – 1965. –Т. 1 –12.
Харкевич С. С. Нові знахідки вовчуга проміжного (Ononis intermedia C. A. Mey.) і черсака Гмеліна (Dipsaca Gmelini M. Bieb.) на півдні УРСР.// Укр. ботан. журн., - 1974, т. 31, №1– С. 107–109.
Хорология флори Украины (Барбарич А. И., Доброчаева Д. Н., Дубовик О. Н. и др. – К.: Наук. думка, 1986. – 272 с.
Хохряков А. П. Эволюция биоморф растений. – М., Наука, 1981. – 168 с.
Червона книга України. Рослинний світ. К.: Укр. енциклопедія, 1996.– 605 с.
Червоний список видів рослин Дніпропетровської області (Затверджений рішенням обл. ради депутатів 12.06.1998., №7. 2/ХХIII).
Шевера М. В. Критичческий анализ ракитников (Сhamaecytisus Link) Днепропетровщины //Биогеоценологические исследования техногенных ландшафтов степной Украины. – Д.: ДГУ, 1989. – С. 151-157
Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дідух Я. П. Східна межа центральноєвропейської флористичної провінції на території УРСР. //Укр. бот. журн. – 1978, –35, №4. – С. 337–343.
Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дубына Д. В. Государственный заповедник «Дунайские плавни». – К.: Наук. думка, 1984.– 288 с.
Экспедиция «Первоцветы Запорожья» /Шелегеда В., Шелегеда Е. –Запорожье, 2001. – 92 с.
Яната О. Список найрідших та найцікавіших рослин Бердянщини, зібрані р. 1912-го. //Укр. ботан. журн. – Т. 3, 1926. – С. 53 – 60.
Ященко П. Т. Структурний аналіз флор району Шацьких озер. //Укр. бот. журн., 1983, - т. 40, №6. – С. 39 – 42.
Mosуakin S. L. et Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checlist. – K., 1999. – 346 c.
Elenberg H. Landwirstschaflich Pflanzensociologie. Bd. 1. Unkrautgemeinschaften als Zaiger fur Klimat und Boden. Stuttgart–Ludwigsburg. 1950.
Додаток 1