Практичне заняття №2 Демографічні показники популяції
Завдання 1. Тема: Вікова структура популяції»
В одному зі степових заповідників на площі 250 га налічувалося 370 особин бабаків-байбаків, розподілених за віком у такий спосіб: немовляти - 118, однорічних - 49, дворічних - 50, трирічних і старше - 153 (Жердев, Успенський, Дорогань, 2001). Через два роки на ділянці було 488 особин, і серед них немовляти - 122, однорічних - 83, дворічних - 78, інші - старше.
Накреслите вікову піраміду популяції.
Чи змінилася вікова структура популяції? Яка смертність молодих особин за цей період?
Завдання 2. Тема: «Полова структура популяції»
На мал. 2.3.2 показане процентне співвідношення чисельності статевозрілих самців і самок різного віку в популяції трав'яної жаби.
Рис. 2.3. 2. Співвідношення статевозрілих самців і самок різних віків у популяції трав'яної жаби (по Северцову, 1999)
Вивчивши малюнок, зрівняєте швидкість полового дозрівання самців і самок.
Поясните розходження в співвідношенні підлог статевозрілих особин різних віків.
У якому віці, переважно, особини трав'яної жаби досягають полової зрілості?
Завдання 3. Тема: «Індекс відновлення популяції»
У лісівництві прийнято виділяти наступні вікові групи дерев: p - сходи; j - ювенільні особини; im - имматурные особини; v - виргильные особини; g - генеративні особини; s - сенильные особини.
Співвідношення числа особин у прегенеративному (p, j, im, v) і в генеративному віці (g) є показником відновлення популяції (I):
де I – індекс відновлення, %; Ipr – сума рослин у прегенеративному періоді, шт. /га; Igen – сума рослин у генеративному періоді, шт. /га.
У табл. 2.3.2 наведені дані про віковий склад популяцій деревних видів у заповідній ділянці «Ворскла^-ворсклі-Ліс^-на^-ворсклі».
Таблиця 2.3. 2 Чисельність особин різних вікових груп популяцій деревних видів заповідної ділянки «Ліс^-на^-Ворсклі», шт. /га (по Рыжкову, 2001)
|
Вид |
Вікові групи | |||||||||
|
p |
j |
im1 |
im2 |
v1 |
v2 |
g1 |
g2 |
g3 |
s | |
|
Дуб черешчатый |
303 |
7 |
– |
– |
– |
– |
1 |
36 |
17 |
1 |
|
Ясен зелений |
23700 |
8 |
– |
11 |
– |
1 |
– |
49 |
9 |
– |
|
Липа мелколистная |
– |
34 |
94 |
121 |
17 |
17 |
72 |
28 |
12 |
– |
|
Клен гостролистий |
1634 |
136 |
112 |
135 |
158 |
309 |
155 |
80 |
7 |
– |
|
Грузнув гладкий |
– |
492 |
425 |
568 |
16 |
20 |
10 |
11 |
1 |
– |
|
Клен польовий |
– |
101 |
77 |
44 |
13 |
5 |
3 |
2 |
– |
– |
Проаналізуйте вікову структуру популяцій.
Які з них, можна назвати инвазионными (зростаючими), які - регресивними (вимираючими), які - нормальними (відносно рівномірно представлені всі вікові групи)?
Розрахуйте індекси відновлення для популяцій цих видів і зрівняєте їх між собою.
Зробіть висновки про стійкість існування популяцій деревних видів на даній заповідній ділянці.
Завдання 4. Тема: «Приріст популяції»
Ємність середовища (ДО) для популяції звичайної білки становить 5000 особин. Максимальна чисельність виводків звичайної білки - 7 дитинчат (при N = K/2), мінімальна - 3 дитинчати (при 3750 ? N < 5000). При чисельності популяції менше К и більше 0,5 До розмножуються 50 % особин. Смертність популяції (d) становить при N < 1250 d = 5 %, при 1250 ? N < 2500 d = 25 %, при 2500 ? N < 3750 d = 50 %, при 3750 ? N < 5000 d = 75 %.
Визначити абсолютний і питомий (на 1 особину) приріст популяції при її чисельності (N):
а) 1000 особин; б) 2000 особин; в) 3000 особин; г) 4000 особин; д) 5000 особин.
При досягненні якої чисельності популяції приріст її «перекриватися» смертністю?
Завдання 5. Тема: «Виживаність особин у популяції»
У табл. 2.3.3 наведені дані про виживання усоногого ракоподібного Balanus glandula. На підставі цих даних побудуйте криву виживання цього виду.
Таблиця 2.3.3 Виживаність Balanus glandula залежно від віку (по: Грін, Стаут, Тейлор, 1990)
|
Вік, роки |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Число живих особин |
142 |
62 |
34 |
20 |
16 |
11 |
7 |
2 |
2 |
0 |
У якому віці виживаність даного виду максимальна?
Розрахуйте середню тривалість життя особин.
Завдання 6. Тема: «Ефект групи»
На мал. 2.3.3 наведені результати експерименту по вивченню виживаності личиночной стадії (пуголовків) остромордой жаби по одинаку й у групах з різним рівнем популяції до моменту метаморфоза - перетворення в молодих лягушат-сеголеток. Оптимальна щільність населення пуголовків становить 1 особину на 0,6 л. води.
Рис. 2.3. 3. Виживаність пуголовків остромордой жаби при різних рівнях щільності населення (по Северцову, 1999):
1 – «одинака» із щільністю 1 ос./0,6 л.; 2 – група із щільністю 1 ос./0,6 л.; 3 – група із щільністю 1 ос./0,13 л.
Із чим, на Вашу думку, зв'язана більше висока виживаність при метаморфозі пуголовків із щільністю населення 1 ос./0,6 л. води при їхньому вирощуванні в групі?
Чому виживаність знижується при збільшенні щільності популяції?