- •1.1. Основи загальної екології
- •1.2. Кліматичні фактори середовища
- •1.3. Ґрунт і рельєф
- •1.4. Абиотические фактори водного середовища
- •1.5. Биотические й антропогенні фактори середовища
- •1.6. Спільна дія екологічних факторів
- •1.7. Життєві форми організмів
- •1.8. Популяції
- •1.9. Біоценози
- •1.10. Екологічні системи
- •1.11. Енергія в екологічних системах (біогеоценозах) і їхня продуктивність
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.15. Основні закономірності організації й розвитку біосфери
- •1.16. Біосфера й людина
- •1.17. Антропогенні проблеми екології
- •1.18. Методи дослідження екологічних систем
- •1.19. Здоров'я середовища
- •2.1. Полеві заняття
- •Практичне заняття №1 Навколишнє середовище і її фактори
- •Практичне заняття №2 Демографічні показники популяції
- •Практичне заняття №3 Динаміки чисельності популяції
- •Практичне заняття №4 Просторова структура популяції
- •Практичне заняття №5 Видова структура біоценозу Міри видової розмаїтості
- •2. Концентрація домінування (індекс Симпсона).
- •Порівняння співтовариств по видовому складі
- •Практичне заняття №6 Функціональна й трофічна структура экосистемы
- •Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь
- •Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу
- •Практичне заняття №9 Екологічна ніша виду
- •Практичне заняття №10 Міжвидові відносини в біоценозі
- •Практичне заняття №11 Співтовариства й умови середовища
- •Інструкція
- •Практичне заняття №13 Продуктивність экосистем
- •Практичне заняття №14 Продуктивність биомов Землі
- •Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах
- •Що таке екологія? Виберіть найбільш правильне сучасне визначення
Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах
Завдання 1. Проаналізуйте наведене в табл. 2.3.17 зміст елементів мінерального харчування в рослинних тканинах (у частинах на мільйон частин сухої ваги) клена цукрового (Acer saccharum).
Визначите, у яких частинах рослини накопичується більша кількість мінеральних елементів. Який у цьому фізіологічний зміст?
Як змінюється співвідношення змісту елементів у різних частинах рослини? Із чим зв'язана зміна зольності рослинної біомаси різних частин рослини?
Обчислите відношення змісту елементів у листах і деревині.
Таблиця 2.3.17 Зміст елементів (о/оо) мінерального харчування в рослинних тканинах Acer saccharum (Уиттекер, 1980)
Елемент |
Серцевина |
Заболонь |
Кора |
Галузі |
Зростаючі пагони |
Літні листи |
Осінні листи |
Азот |
970 |
980 |
5500 |
3700 |
13400 |
22000 |
8400 |
Фосфор |
40 |
100 |
300 |
700 |
1800 |
1800 |
400 |
Сірка |
90 |
110 |
640 |
450 |
800 |
2100 |
1450 |
Кальцій |
3200 |
1000 |
14100 |
4300 |
16200 |
6000 |
5000 |
Калій |
3000 |
700 |
2900 |
1700 |
9300 |
10100 |
5400 |
Магній |
600 |
200 |
600 |
300 |
1000 |
1200 |
600 |
Марганець |
470 |
140 |
940 |
580 |
1330 |
1740 |
2140 |
Залізо |
18 |
21 |
55 |
24 |
54 |
120 |
97 |
Цинк |
10 |
8 |
29 |
19 |
62 |
52 |
32 |
Натрій |
10 |
7 |
93 |
7 |
40 |
16 |
18 |
Мідь |
0,5 |
1 |
6 |
4 |
13 |
9 |
7 |
Зола |
13900 |
4200 |
45400 |
16600 |
58700 |
56500 |
43700 |
Завдання 2. У табл. 2.3.18 наведені дані про переміщення живильних речовин у ґрунт дубового лісу (% від загальної кількості). Зрівняєте інтенсивність різних способів надходження елементів у ґрунт. Поясните наявні розходження.
Таблиця 2.3.18 Переміщення живильних речовин у ґрунт дубового лісу, % від загальної кількості (Уиттекер, 1980)
Надходження елементів |
Азот |
Фосфор |
Калій |
Кальцій |
Магній |
Натрій |
Вуглець |
З атмосферними опадами |
19,1 |
12,3 |
7,7 |
17,8 |
35,0 |
61,8 |
2,4 |
Змив з поверхні рослин |
-1,4 |
25,1 |
65,1 |
24,1 |
35,8 |
35,5 |
8,0 |
З опалими мертвими листами й галузями |
82,3 |
62,2 |
27,2 |
58,1 |
29,3 |
2,9 |
89,6 |
Загальна маса елемента, що надійшов у ґрунт, г/м2 у рік |
4,99 |
0,35 |
3,86 |
4,10 |
1,32 |
5,72 |
219 |
Завдання 3. У табл. 2.3.19 наведені дані про запаси й про потоки мінеральних елементів у біомасі листяного лісу.
Таблиця 2.3.19 Запаси (г/м2) і потоки (г/м2 у рік) мінеральних елементів у біомасі листяного лісу (Уиттекер, 1980)
Елемент |
Деревина й кора |
Літні листи |
Опад |
Змив | |
Запас |
Приріст | ||||
Азот |
27,7 |
1,48 |
6,59 |
5,27 |
0,992 |
Фосфор |
2,84 |
0,154 |
0,518 |
0,36 |
0,068 |
Сірка |
3,62 |
0,165 |
0,493 |
0,55 |
2,10 |
Кальцій |
36,3 |
1,61 |
1,85 |
3,97 |
0,673 |
Калій |
12,4 |
0,561 |
2,84 |
1,77 |
3,01 |
Магній |
3,11 |
0,138 |
0,458 |
0,55 |
0,200 |
Марганець |
3,34 |
0,154 |
0,454 |
0,98 |
|
Залізо |
0,300 |
0,011 |
0,033 |
0,040 |
|
Цинк |
0,447 |
0,021 |
0,033 |
0,062 |
|
Натрій |
0,155 |
0,0055 |
0,0047 |
0,010 |
0,031 |
Мідь |
0,038 |
0,0017 |
0,0027 |
0,004 |
|
Вуглець |
5880 |
210 |
127 |
254 |
0,506 |
Визначите швидкість круговороту елементів по відношенню їхнього надходження в ґрунт із опадом і змивом до запасу.
Завдання 4. Визначите інтенсивність біологічного круговороту в лісових экосистемах, використовуючи наведені в табл. 2.3.20 значення опадо-подстилочного коефіцієнта ОПК (відношення біомаси підстилки до біомаси опада).
Таблиця 2.3.20 Опадо-подстилочный коефіцієнт у лісових экосистемах
Субстрат |
Тип лісу | |||||||||
Сосник |
Осичняки |
Діброва |
Липо- (клено-) дубняк |
Кленовий, липовий ліс | ||||||
Підстилка |
Опад |
Підстилка |
Опад |
Підстилка |
Опад |
Підстилка |
Опад |
Підстилка |
Опад | |
Пісок |
10,10 |
2,44 |
3,55 |
3,96 |
10,44 |
3,83 |
– |
– |
3,87 |
4,39 |
Суглинок |
– |
– |
3,47 |
2,99 |
6,64 |
3,90 |
6,16 |
4,70 |
3,61 |
4,60 |
Глина |
– |
– |
4,94 |
3,54 |
7,54 |
4,02 |
8,36 |
4,53 |
– |
– |
Крейда |
– |
– |
– |
– |
11,89 |
3,78 |
8,58 |
4,35 |
6,47 |
4,78 |
Як впливає тип субстрату на інтенсивність біологічного круговороту в цих экосистемах?
Завдання 5. У табл. 2.3.21. наведено результати експерименту по визначенню впливу субстратно-фитоценотических умов экосистемы на розкладання лісового опада. Визначите коефіцієнти трансформації й гуміфікації лісового опада в різних комбінаціях умов.
Коефіцієнт трансформації (Ктр) – це відношення маси опада після розкладання до вихідної маси опада.
Коефіцієнт гуміфікації (Кг) – це відношення маси новоствореного гумусу в ґрунті до вихідної маси опада.
Таблиця 2.3.21 Результати експерименту по визначенню коефіцієнтів трансформації й гуміфікації лісового опада
Тип опада |
Тип субстрату |
Вихідна маса опада, м |
Маса опада після розкладання, м |
Збільшення гумусу в ґрунті, м |
Кленовий |
Суглинок |
11,6 |
4,83 |
0,90 |
Липо-дубовый |
Суглинок |
9,36 |
4,46 |
0,58 |
Березовий |
Пісок |
6,36 |
2,29 |
0,82 |
Дубовий |
Пісок |
6,18 |
2,80 |
0,59 |
Кленовий |
Пісок |
7,93 |
2,19 |
0,72 |
Дубовий |
Крейда |
9,19 |
5,53 |
0,72 |
Дубовий |
Глина |
10,95 |
644 |
0,73 |
Як впливає тип субстрату й склад опада на ефективність трансформації й гуміфікації?
Визначите ефективність фіксації гумусу в ґрунті по відношенню коефіцієнта гуміфікації до коефіцієнта трансформації.
Завдання 6. Оціните інтенсивність біологічного круговороту, розрахувавши значення опадо-подстилочного коефіцієнта в різних природних зонах за даними табл. 2.3.22.
Таблиця 2.3.22 Запаси опада й підстилки в різних природних зонах
Показник, ц/га |
Тундра |
Лісова зона |
Степу | |||
арктична |
кустарничковая |
Ялинники |
Діброва |
лугові |
сухі | |
Опад |
2,6 |
9 |
30 |
40 |
80 |
15 |
Підстилка, повсть |
35 |
835 |
300 |
150 |
120 |
15 |
Завдання 7. У табл. 2.3.23 наведені дані експерименту по визначенню впливу лісових біогеоценозів водозбору на винос живильних речовин з річковим стоком. Значення дані в кг/га · год.
Таблиця 2.3.23 Вплив вирубки лісу на біологічний круговорот (Уиттекер, 1980)
Елемент |
Залісений водозбір |
Водозбір з вирубаним лісом | |
Принесення с опадами |
Винос зі стоком |
Винос зі стоком (чистий) | |
Кальцій |
2,6 |
11,7 |
77,9 |
Натрій |
1,5 |
6,8 |
15,4 |
Магній |
0,7 |
2,8 |
15,6 |
Калій |
1,1 |
1,7 |
30,4 |
Амонійний азот |
2,1 |
0,3 |
1,6 |
Нітратний азот |
3,7 |
2,0 |
114,0 |
Сірка |
12,7 |
16,2 |
2,8 |
Кремній |
сліди |
16,4 |
30,0 |
Алюміній |
сліди |
1,8 |
20,7 |
Визначите співвідношення принесення й виносу елементів (чистий винос) у непорушеної лісовий экосистеме.
Визначитезміну чистого виносу елементів після вирубки лісу.
Які зміни в структурі й функціонуванні лісовий экосистемы могли стати причиною цих змін?