Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
электронный учебник экология украина.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах

 

Завдання 1. Проаналізуйте наведене в табл. 2.3.17 зміст елементів мінерального харчування в рослинних тканинах (у частинах на мільйон частин сухої ваги) клена цукрового (Acer saccharum).

Визначите, у яких частинах рослини накопичується більша кількість мінеральних елементів. Який у цьому фізіологічний зміст?

Як змінюється співвідношення змісту елементів у різних частинах рослини? Із чим зв'язана зміна зольності рослинної біомаси різних частин рослини?

Обчислите відношення змісту елементів у листах і деревині.

Таблиця 2.3.17 Зміст елементів (о/оо) мінерального харчування в рослинних тканинах Acer saccharum (Уиттекер, 1980)

Елемент

Серцевина

Заболонь

Кора

Галузі

Зростаючі пагони

Літні листи

Осінні листи

Азот

970

980

5500

3700

13400

22000

8400

Фосфор

40

100

300

700

1800

1800

400

Сірка

90

110

640

450

800

2100

1450

Кальцій

3200

1000

14100

4300

16200

6000

5000

Калій

3000

700

2900

1700

9300

10100

5400

Магній

600

200

600

300

1000

1200

600

Марганець

470

140

940

580

1330

1740

2140

Залізо

18

21

55

24

54

120

97

Цинк

10

8

29

19

62

52

32

Натрій

10

7

93

7

40

16

18

Мідь

0,5

1

6

4

13

9

7

Зола

13900

4200

45400

16600

58700

56500

43700

 

Завдання 2. У табл. 2.3.18 наведені дані про переміщення живильних речовин у ґрунт дубового лісу (% від загальної кількості). Зрівняєте інтенсивність різних способів надходження елементів у ґрунт. Поясните наявні розходження.

 Таблиця 2.3.18 Переміщення живильних речовин у ґрунт дубового лісу, % від загальної кількості (Уиттекер, 1980)

Надходження елементів

Азот

Фосфор

Калій

Кальцій

Магній

Натрій

Вуглець

З атмосферними опадами

19,1

12,3

7,7

17,8

35,0

61,8

2,4

Змив з поверхні рослин

-1,4

25,1

65,1

24,1

35,8

35,5

8,0

З опалими мертвими листами й галузями

82,3

62,2

27,2

58,1

29,3

2,9

89,6

Загальна маса елемента, що надійшов у ґрунт, г/м2 у рік

4,99

0,35

3,86

4,10

1,32

5,72

219

 

Завдання 3. У табл. 2.3.19 наведені дані про запаси й про потоки мінеральних елементів у біомасі листяного лісу.

Таблиця 2.3.19 Запаси (г/м2) і потоки (г/м2 у рік) мінеральних елементів у біомасі листяного лісу (Уиттекер, 1980)

Елемент

Деревина  й  кора

Літні листи

Опад

Змив

Запас

Приріст

Азот

27,7

1,48

6,59

5,27

0,992

Фосфор

2,84

0,154

0,518

0,36

0,068

Сірка

3,62

0,165

0,493

0,55

2,10

Кальцій

36,3

1,61

1,85

3,97

0,673

Калій

12,4

0,561

2,84

1,77

3,01

Магній

3,11

0,138

0,458

0,55

0,200

Марганець

3,34

0,154

0,454

0,98

 

Залізо

0,300

0,011

0,033

0,040

 

Цинк

0,447

0,021

0,033

0,062

 

Натрій

0,155

0,0055

0,0047

0,010

0,031

Мідь

0,038

0,0017

0,0027

0,004

 

Вуглець

5880

210

127

254

0,506

 Визначите швидкість круговороту елементів по відношенню їхнього надходження в ґрунт із опадом і змивом до запасу.

 

Завдання 4. Визначите інтенсивність біологічного круговороту в лісових экосистемах, використовуючи наведені в табл. 2.3.20 значення опадо-подстилочного коефіцієнта ОПК (відношення біомаси підстилки до біомаси опада).

Таблиця 2.3.20 Опадо-подстилочный коефіцієнт у лісових экосистемах

Субстрат

Тип лісу

Сосник

Осичняки

Діброва

Липо- (клено-) дубняк

Кленовий, липовий ліс

Підстилка

Опад

Підстилка

Опад

Підстилка

Опад

Підстилка

Опад

Підстилка

Опад

Пісок

10,10

2,44

3,55

3,96

10,44

3,83

3,87

4,39

Суглинок

3,47

2,99

6,64

3,90

6,16

4,70

3,61

4,60

Глина

4,94

3,54

7,54

4,02

8,36

4,53

Крейда

11,89

3,78

8,58

4,35

6,47

4,78

 Як впливає тип субстрату на інтенсивність біологічного круговороту в цих экосистемах?

 

Завдання 5. У табл. 2.3.21. наведено результати експерименту по визначенню впливу субстратно-фитоценотических умов экосистемы на розкладання лісового опада. Визначите коефіцієнти трансформації й гуміфікації лісового опада в різних комбінаціях умов.

Коефіцієнт трансформації (Ктр) – це відношення маси опада після розкладання до вихідної маси опада.

Коефіцієнт гуміфікації (Кг) – це відношення маси новоствореного гумусу в ґрунті до вихідної маси опада.

 

Таблиця 2.3.21 Результати експерименту по визначенню коефіцієнтів трансформації й гуміфікації лісового опада

Тип опада

Тип субстрату

Вихідна маса опада, м

Маса опада після розкладання, м

Збільшення гумусу в ґрунті, м

Кленовий

Суглинок

11,6

4,83

0,90

Липо-дубовый

Суглинок

9,36

4,46

0,58

Березовий

Пісок

6,36

2,29

0,82

Дубовий

Пісок

6,18

2,80

0,59

Кленовий

Пісок

7,93

2,19

0,72

Дубовий

Крейда

9,19

5,53

0,72

Дубовий

Глина

10,95

644

0,73

 Як впливає тип субстрату й склад опада на ефективність трансформації й гуміфікації?

Визначите ефективність фіксації гумусу в ґрунті по відношенню коефіцієнта гуміфікації до коефіцієнта трансформації.

 

Завдання 6. Оціните інтенсивність біологічного круговороту, розрахувавши значення опадо-подстилочного коефіцієнта в різних природних зонах за даними табл. 2.3.22.

Таблиця 2.3.22 Запаси опада й підстилки в різних природних зонах 

Показник, ц/га

Тундра

Лісова зона

Степу

арктична

кустарничковая

Ялинники

Діброва

лугові

сухі

Опад

2,6

9

30

40

80

15

Підстилка, повсть

35

835

300

150

120

15

 

Завдання 7. У табл. 2.3.23 наведені дані експерименту по визначенню впливу лісових біогеоценозів водозбору на винос живильних речовин з річковим стоком. Значення дані в кг/га · год.

Таблиця 2.3.23 Вплив вирубки лісу на біологічний круговорот (Уиттекер, 1980)

Елемент

Залісений водозбір

Водозбір з вирубаним лісом

Принесення

с опадами

Винос

зі стоком

Винос зі стоком

(чистий)

Кальцій

2,6

11,7

77,9

Натрій

1,5

6,8

15,4

Магній

0,7

2,8

15,6

Калій

1,1

1,7

30,4

Амонійний азот

2,1

0,3

1,6

Нітратний азот

3,7

2,0

114,0

Сірка

12,7

16,2

2,8

Кремній

сліди

16,4

30,0

Алюміній

сліди

1,8

20,7

 

Визначите співвідношення принесення й виносу елементів (чистий винос) у непорушеної лісовий экосистеме.

Визначитезміну чистого виносу елементів після вирубки лісу.

Які зміни в структурі й функціонуванні лісовий экосистемы могли стати причиною цих змін?