Практичне заняття №10 Міжвидові відносини в біоценозі

 

Завдання 1. На наведеному нижче графіку показана динаміка чисельності трофически зв'язаних видів - заєц-русака й лисиці в Білгородській області.

Рис. 2.3.11. Динаміка чисельності заєц-русака й лисиці в Білгородській області

 

Проаналізуйте графік і спробуйте пояснити виявлені тенденції з погляду особливостей взаємин у системі «хижак - жертва».

 

Завдання 2. В екології відносини «хижак – жертва» описуються математичними моделями, найбільш простої з яких є модель Лотки – Вольтерры. Відповідно до цієї моделі, жертва збільшує число своїх особин у відповідності зі своєю внутрішньою швидкістю росту (r₁), помноженої на щільність популяції жертви (N₁), і губить число особин зі швидкістю, що пропорційна числу зустрічей особин хижака й жертви, тобто дорівнює добутку щільності популяції жертви на щільність популяції хижака (N₂):

dN₁/dt = r₁N₁ - PN₁N₂

Хижак збільшує число особин зі швидкістю, пропорційної тому ж добутку плотностей популяцій, і губить особини відповідно смертності (d₂), помноженої на щільність популяції хижака:

d₂/dt = aPN₁N₂ - d₂N₂

Тут Р – коефіцієнт хижацтва (відношення числа зустрічей до числа добутих жертв), а – коефіцієнт, що відносить число народжень хижаків до числа з'їдених ними жертв.

Використовуючи цю модель, визначите значення коефіцієнтів Р и а для ситуації стабільного стану популяцій заєц-русака й лисиці в Білгородській області (відповідно – 19,9 й 4,5 тис. голів, по среднемноголетним даним). Кожна пара лисиць у рік приносить 7 дитинчати, кожна пара зайців - 12. Теоретично припустимо, що зайці не вмирають природною смертю, а природна смертність лисиці дорівнює її народжуваності.

 

Завдання 3. Як ви думаєте, чому досвідчені городники радять нести з поля сполотые бур'яни? Чому загортання деяких бур'янів (наприклад, пирію), діє угнетающе на схожість насінь культурних рослин?

 

Завдання 4. Відомо, що в зимовий період копитні (лосі, козулі, олені, зубри) харчуються гілковим кормом. При росту чисельності поголів'я цих тварин у лісах відбувається скорочення чисельності багатьох чагарників, але не всіх. Вовче лико, навпаки, різко збільшує свою чисельність. Які фактори можуть цьому сприяти?

 

Практичне заняття №11 Співтовариства й умови середовища

 

Завдання 1. У табл. 2.3.9 наведені різні типи лісонасаджень басейну р. Сіверський Донець і деякі характеристики ґрунтів, на яких вони виростають.

Таблиця 2.3.9 Ґрунтові умови лісонасаджень басейну р. Сіверський Донець

Склад древостоя*	Тип місцеперебування (по зволоженню)	Зміст гумусу	Зміст фізичної глини в почвообразующей породі	N	P	K	рН	Тип ґрунту
		%
10 С	А1 (бор сухої)	0,61	4,5	0,03	0,01	0,08	5,5-5,7	Дернова среднемощная
10 С	В2 (суборь свіжа)	1,0	5,0	0,04	0,04	0,11	5,9-6,8	Дернова среднемощная
10 С/Д	ВР2-3 (суборь-судубрава свіжа)	1,9	5,5	0,07	0,07	0,09	5,7-6,7	Дернова малопотужна
6С4Д	З2-3 (судубрава свіжа-волога)	1,4	6,1	0,17	0,03	0,14	5,5-6,7	Черноземовидная
9Д1Я	Д2 (діброва свіжа)	4,6	52,2	0,26	0,13	0,68	6,3-7,8	Темно-сіра
10Д+Я К Л	Д2 (діброва свіжа)	5,0	28,0	0,18	0,10	0,64	7,0-8,3	Лучно-сіра
8Д1Я1ПРО	Д3 (діброва волога)	6,2	53,2	0,15	0,07	0,94	6,5-7,3	Лучно-сіра

 * – літерні позначення видів дерев: З – сосна; Д – дуб; Я – ясен; ДО – клен; Л – липа; ПРО – осика.

Які градієнти середовища, на ваш погляд, мають найбільше значення для поширення лісових фітоценозів?

Як змінюється склад лісових фітоценозів (древостоя) по градієнтах умов місцеперебувань?

 

Завдання 2. З наведених природних факторів, що впливають на поширення рослинності, виберіть ті, які формують градієнти середовища.

Міжвидові відносини, антропогенний вплив, світло, властивості ґрунту, ерозійні процеси, поемность, форми рельєфу, висотна поясность, континентальность клімату, сезонні фактори, сонячна радіація, сума температур, річна кількість опадів.

Визначите рівень їхнього впливу: планетарний, регіональний, ландшафтний і ценотический.

 

Завдання 3. Приведіть приклади градієнтів середовища, характерних для Вашого регіону, що мають регіональне, ландшафтне й локальне значення. Зобразите схему локального градієнта середовища, на якій покажіть напрямок зміни фактора (факторів) і відповідний экоклин біоценозів.

 

Завдання 4. У табл. 2.3.10 наведені скорочені описи лісових фітоценозів, характерних для Білгородської області.

 

Таблиця 2.3.10 Видовий склад лісових фітоценозів 

Назва фітоценозу	Видовий склад деревного пологу	Видовий склад підліска	Видовий склад трав'яного покриву
Сосник ракитниково-злаковый	Сосна, дуб	Рокитник, карагана, вишня степова, глід	Типчак, очиток їдкий, мятлик, овсяница, тимофіївка степова, гвоздика, вейник
Сосник трав'яної з дубом	Сосна, дуб, осика, береза, клен гостролистий	Клен татарський, жостір, бересклет бородавчастий,	Купина, конвалія, подмаренник, материнка, мятлик, перловник, грушанка, медунка, конюшина, золота різка
Дубняк осоково^-злаковий	Дуб, ясен, осика, клен польовий	Клен татарський, бересклет бородавчастий, глід, ліщина	Осока волосиста, мятлик, їжака збірня, перловник, фіалка, звездчатка, копытень, сныть, медунка
Дубняк осоково-снытьевый	Дуб, ясен, осика, клен польовий, клен гостролистий, липа, ільм	Ліщина, клен татарський, бересклет бородавчастий, бересклет європейський	Осока волосиста, сныть, купина, папороть, костяниця, грушанка, копытень, медунка
Дубняк снытьевый	Дуб, ясен, клен польовий, клен гостролистий, липа	Ліщина, бересклет бородавчастий, бересклет європейський	Сныть, копытень, звездчатка, будра, медунка, купина, фіалка, чубарка, вітрогонка

 

Визначитеподібність (за коефіцієнтом Жаккара) їхнього видового складу й методом полярної ординації розмістите їх на осі градієнта середовища. Визначите вид цього градієнта.

Зі списків видового складу наведених фітоценозів назвіть діагностичні (характерні, диференціальні види).