- •1.1. Основи загальної екології
- •1.2. Кліматичні фактори середовища
- •1.3. Ґрунт і рельєф
- •1.4. Абиотические фактори водного середовища
- •1.5. Биотические й антропогенні фактори середовища
- •1.6. Спільна дія екологічних факторів
- •1.7. Життєві форми організмів
- •1.8. Популяції
- •1.9. Біоценози
- •1.10. Екологічні системи
- •1.11. Енергія в екологічних системах (біогеоценозах) і їхня продуктивність
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.15. Основні закономірності організації й розвитку біосфери
- •1.16. Біосфера й людина
- •1.17. Антропогенні проблеми екології
- •1.18. Методи дослідження екологічних систем
- •1.19. Здоров'я середовища
- •2.1. Полеві заняття
- •Практичне заняття №1 Навколишнє середовище і її фактори
- •Практичне заняття №2 Демографічні показники популяції
- •Практичне заняття №3 Динаміки чисельності популяції
- •Практичне заняття №4 Просторова структура популяції
- •Практичне заняття №5 Видова структура біоценозу Міри видової розмаїтості
- •2. Концентрація домінування (індекс Симпсона).
- •Порівняння співтовариств по видовому складі
- •Практичне заняття №6 Функціональна й трофічна структура экосистемы
- •Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь
- •Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу
- •Практичне заняття №9 Екологічна ніша виду
- •Практичне заняття №10 Міжвидові відносини в біоценозі
- •Практичне заняття №11 Співтовариства й умови середовища
- •Інструкція
- •Практичне заняття №13 Продуктивність экосистем
- •Практичне заняття №14 Продуктивність биомов Землі
- •Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах
- •Що таке екологія? Виберіть найбільш правильне сучасне визначення
Інструкція
1. Розрахунок коефіцієнта Жаккара виробляється по формулі:
де j – число загальних видів на обох ділянках;
а – число видів на ділянці А;
b – число видів на ділянці В.
2. Метод полярної ординації дозволяє оцінити головні градієнти середовища, уздовж яких відбуваються зміна складу й структури співтовариств. Для цього видові описи співтовариств рівняються за коефіцієнтом Жаккара або Сьеренсена й визначаються два найбільш несхожі описи.
Відмінність (D) можна визначити по формулі:
D = 1 – CJ
Два найбільш несхожі описи називаються крайовими й вибираються як перша пара кінцевих крапок на осі. Інші описи розміщаються на осі між крайовими крапками по теоремі Пифагора:
де x – положення співтовариства на осі;
L – відстань (відмінність) між крайовими крапками;
D1 – відстань опису, поміщеного на осі, уважаючи від однієї крайової крапки;
D2 – аналогічна відстань, розрахована від другої крайової крапки.
Крім положення на осі, можна розрахувати положення над віссю (е):
Вид градієнта можна визначити, виходячи з оцінки умов середовища, у яких існує кожен біоценоз. Тоді зміна цих умов від одного крайового біоценозу до іншому й буде градієнтом середовища.
3. Діагностичні види дозволяють розрізнити типи співтовариств по їхній присутності в одному типі співтовариств і відсутності в інші. Виділяють два типи цих видів:
- характерні види - зосереджені в особливому типі співтовариств, але відсутні або мають меншу значимість в описах інших типів співтовариств;
- диференціальні види присутні в описах одного типу співтовариств, але відсутні в більшості або у всіх описах, що ставляться до іншого типу співтовариств, коли рівняються тільки ці два типи співтовариств.
Завдання 5. У табл. 2.3.11 показана зміна складу й життєвого стану співтовариств, розташованих на різній відстані від металургійного комбінату. Визначите, градієнт яких факторів середовища викликає зміни співтовариств. У чому ці зміни проявляються?
Таблиця 2.3.11 Склад і життєвий стан співтовариств, підданих впливу металургійного підприємства (Копцик С.В., Копцик Г.Н., Меряшкина Л.В., 2004)
Показник |
Характеристика біогеоценозів | |||
Відстань від комбінату, км |
41 |
16 |
8 |
1 |
Середньорічна концентрація SO2, мкг/м3 |
10-15 |
20-50 |
>50 |
>50 |
Випадання Ni, г/м2·год |
3 |
15 |
40 |
>100 |
Випадання Cu, г/м2·год |
<5 |
10 |
20 |
>50 |
Тип лісу |
Сосник лишайниковий |
Сосник злаково-кустарничковый |
Сосник з пустищем |
Техногенне пустище |
Порушення деревного ярусу |
Порушення покриву эпифитных лишайників, одиничний хлороз |
Хлороз і некроз хвої, дефоліація (опадання хвої), суховершинность |
Масові хлорози й некрози, зниження строку життя хвої, дефоліація |
Повна загибель древостоя |
Живі дерева, шт. /100 м2 |
9,3±1 |
2,4±0,4 |
2,8±0,4 |
0 |
Сухостій |
1,9±0,5 |
4,7±0,9 |
5,7±1,1 |
1,9±0,3 |
Зімкнутість крон, частки одиниці |
0,33±0,04 |
0,15±0,02 |
0,12±0,01 |
0 |
Число видів трав |
10 |
11 |
7 |
2 |
Число видів лишайників |
5 |
5 |
4 |
0 |
Загальне проективне покриття трав, % |
100 |
85 |
65 |
30 |
Проективне покриття лишайниками, % |
85 |
35 |
20 |
0 |
Завдання 1. У табл. 2.3.12 наведені тези концепції детермінованої сукцесії Ф. Клементса. Заповните таблицю, вписавши в неї відповідні подання опонентів цієї концепції (Уиттекера, Коннела, Слейтера).
Таблиця 2.3.12 Концепція детермінованої сукцесії Ф. Клементса
Ф. Клементс |
Опоненти |
Сукцесія являє собою жорстко детермінований процес зміни стадій, яким відповідають групи видів. |
|
Сукцессионное розвиток экосистем даного регіону приводить до єдиного климаксному стану. |
|
У ході сукцесії відбувається поліпшення умов. |
|
Найвища видова розмаїтість характерно для климаксовых співтовариств. |
|
Клімакс – саме продуктивне співтовариство з максимальним запасом біомаси для даного клімату. |
|
Еволюція співтовариств описується континуальної (коадаптационной) моделлю. |
|
Завдання 2. Заповните таблицю, що характеризує різні моделі міжвидових відносин у ході сукцесій.
Ознака |
Модель | ||
Сприяння |
Толерантність |
Ингибирование | |
Зміна умов |
|
|
|
Зміна структури співтовариства |
|
|
|
Стратегії популяцій |
|
|
|
Характеристика міжвидових відносин |
|
|
|
Приклади |
|
|
|
Практичне використання закономірностей |
|
|
|
Завдання 3. У табл. 2.3.13 наведені деякі характеристики стадій первинної постгляциальной сукцесії. Проаналізуйте таблицю, відзначаючи тенденції в зміні умов середовища, структурі співтовариства й взаєминах організмів.
Таблиця 2.3.13 Характеристика стадій постгляциальной сукцесії (Chapin et all., 1994; цит. по Миркин, Наумова, Соломец, 2001)
Характеристика |
Стадії сукцесії | |||
I |
II |
III |
IV | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Тривалість |
до 20 років |
20-30 років |
50-100 років |
після 100 років |
Назва |
піонерна |
стадія дріади |
стадія вільхи |
стадія їли |
Склад |
Азотфиксирующие цианобактерии, мохи, лишайники, верба, тополя, вільха, ялина, чагарники |
Чагарники, верба, тополя, ялина, вільха |
Перевага вільхи |
Перевага їли |
Ґрунт | ||||
Потужність обріїв А2+В, див |
5,2 |
7,0 |
8,8 |
15,1 |
Зміст азоту, г/м2 |
3,8 |
5,3 |
21,8 |
53,3 |
Щільність корінь у шарі 0-10 див на 1 дм2 |
0 |
+ |
9,6 |
11,5 |
Кількість опада, г/м2, за рік |
1,8 |
3,0 |
307 |
|
Домінанти співтовариств | ||||
Максимальна висота |
0,3 |
0,1 |
4 |
40 |
Вік плодоносіння |
1-2 |
6-8 |
8-10 |
30-50 |
Тривалість життя, роки |
20 |
50 |
100 |
700 |
Середня вага насіння, мг |
72 |
97 |
494 |
2694 |
Фактори сприяння | ||||
Збагачення ґрунту азотом |
+ |
++ |
+++ |
- |
Микоризообразование |
+ |
++ |
+++ |
++ |
Поліпшення умов проростання насінь |
– |
– |
– |
+ |
Поліпшення умов приживання сходів |
+ |
– |
– |
– |
Фактори ингибирования | ||||
Поліпшення умов проростання насінь |
+ |
++ |
++ |
– |
Поліпшення умов приживання сходів |
– |
+ |
++ |
+++ |
Загибель насінь |
– |
+ |
++ |
+++ |
Конкуренція за світло |
– |
+ |
++ |
+++ |
Конкуренція за ґрунтові ресурси |
– |
– |
+ |
++ |
Завдання 4. На мал. 2.3.12 показана зміна степових співтовариств під впливом випасу різних видів худоби (зоогенная сукцесія).
Рис. 2.3.12. Зміна степових співтовариств під впливом випасу різних видів худоби (по: Юнусбаев, Мусіна, Суюндуков, 2003): 1 – випас овець, 2 – випас корів, 3 – випас коней; а – запас надземної фітомаси в сухій вазі, ц/га; б – відношення надземної фітомаси до підземного; в – видове багатство, число видів на 100 м2; м – частка видів, що складають природні степові співтовариства, %
Визначите, як змінюються структурні й функціональні характеристики співтовариств при різному рівні впливу випасу.
Як розрізняються ці зміни, залежно від виду випасають животных, що? Спробуйте пояснити спрямованість змін.
Завдання 5. У рівнинних ландшафтах ріки, меандрируя, формують відкладення піску, на яких починаються первинні сукцесії. Зобразите схему цього явища, розташувавши послідовно серійні співтовариства: піонерні, з домінуванням тополі, верби, липи, в'яза, вільхи чорної. Як вплине на протікання даного явища: а) вирубка лісів у водозборі ріки; б) залісення водозбору; в) вирубка лісу в заплаві?