- •1.Поняття підприємства, його ознаки.
- •2.Основні законодавчі акти та інші документи, що регулюють діяльність підприємств в Україні.
- •3.Виробнича та загальна структура підприємства.
- •4.Класифікація підприємств за різними ознаками.
- •6.Ринок як сфера функціонування підприємств, його склад та види.
- •7.Науково-технічний прогрес: його форми і основні напрями
- •8.Поняття інновацій.
- •9.Інноваційні процеси, їхні види.
- •10.Управління: поняття, функції, принципи, методи.
- •11.Організаційні структури управління.
- •12.Планування: поняття, принципи, методи.
- •13.Прогнози.
- •14.Поняття виробничої програми та правила її розробки.
- •15.Складові елементи формування виробничої програми.
- •16.Натуральні та вартісні показники виробничої програми.
- •17.Обґрунтування виробничої програми ресурсами та виробничими потужностями.
- •18.Персонал підприємства, його склад і структура.
- •19.Класифікація персоналу підприємства.
- •20.Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання.
- •22.Функції заробітної плати.
- •23.Тарифна система як основа організації оплати праці, її елементи.
- •24.Форми і системи оплати праці.
- •25.Використання безтарифних систем оплати праці.
- •26.Поняття і класифікація основних фондів підприємства.
- •27Класифікація основних фондів за виробничим призначенням.
- •28Облік і оцінка основних фондів.
- •29Види і показники зношування основних фондів.
- •30. Поняття амортизації основних фондів, норми амортизації.
- •31Ремонт основних фондів, види ремонтів та їх фінансування.
- •33.Показники руху основних фондів підприємства. Показники руху основних фондів:
- •35.Поняття та матеріальний склад оборотних фондів підприємства.
- •37. Показники використання матеріальних ресурсів.
- •42. Поняття і склад нематеріальних ресурсів підприємства.
- •44 Оцінка вартості й амортизація нематеріальних активів.
- •47. Поняття і види собівартості продукції.
- •48. Показники собівартості продукції.
- •49. Джерела і шляхи зниження собівартості продукції.
- •50. Калькулювання собівартості одиниці продукції.
- •51. Методика обчислення основних статей калькуляції.
31Ремонт основних фондів, види ремонтів та їх фінансування.
Ремонт основних фондів — це усунення ушкоджень, поломок, вад основних засобів з метою відновлення їх експлуатаційних якостей.
Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів.
Поточний ремонт — це ремонт, при якому заміняються зношені деталі машин, устаткування, ліквідуються незначні дефекти, несправності і поломки з метою підтримки в робочому стані машин, устаткування тощо.
Середній ремонт — це ремонт, при якому заміняються зношені деталі, вузли, конструкції обмеженої номенклатури без повного розбирання об'єкта, що ремонтується.
Капітальний ремонт — це ремонт, що передбачає повне розбирання об'єкта, що ремонтується, заміну всіх зношених вузлів, деталей, конструкцій тощо з метою відновлення робочого ресурсу, поліпшення експлуатаційних показників об'єкта, що ремонтується.
Обсяг витрат на капітальний ремонт, що здійснюється підприємством у відповідному році, визначається при складанні плану капітального ремонту. План складається на основі кошторисно-фінансових розрахунків з ремонту окремих об'єктів виходячи з видів і кількості ремонтних матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, конструкцій, що витрачаються, витрат живої праці та діючих на них цін і тарифів. Складений план затверджується керівником підприємства.
Капітальний ремонт основних фондів може здійснюватись як підрядним, так і господарським способами. Залежно від цього вибирається і порядок його фінансування ремонту. Витрати на всі види ремонтів (поточний, середній, капітальний) об'єктів основних виробничих фондів протягом звітного року підприємства можуть включати у валові витрати в розмірі щонайбільше 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. У таких самих розмірах зазначені витрати відносять на собівартість виробленої продукції.
Витрати на ремонти, що перевищують 10 % балансової вартості основних фондів, відносяться на збільшення балансової вартості фондів другої та третьої груп або балансової вартості окремих об'єктів основних фондів першої групи з наступним нарахуванням на цю вартість амортизації за нормами, передбаченими для відповідних видів основних фондів.
Витрати на ремонти в межах встановлених обмежень можуть включатись у собівартість двома методами:
• повного їх віднесення на собівартість в обсязі вартості фактично виконаних ремонтів за відповідний звітний період;
• віднесення цих витрат на ремонтний фонд, створюваний за рахунок собівартості продукції.
Витрати на ремонт основних невиробничих фондів покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Витрати на капітальний ремонт орендованих основних фондів здійснюються за рахунок коштів орендаря, якщо це передбачено договором оренди. У цьому разі відрахування на капітальний ремонт не повинні включатися в суму орендної плати.
У разі виконання капітального ремонту орендованого майна орендодавцем витрати на такий ремонт включаються в орендну плату й оплачуються орендодавцем.
32. Показники використання основних фондів підприємства. Показники використання основних виробничих фондів переважно поділяються на дві великі групи:- натуральні- вартісні.ноді додатково виокремлюють ще одну групу показників — умовно–натуральні. До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./рік; км/рік; т/рік). Натуральні та умовно–натуральні показники використання основних виробничих фондів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо майже неможливо. З огляду на це для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовують вартісні показники. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів: 1.1. Коефіцієнт оновлення – характеризує інтенсивність введення в дію нових виробничих потужностей.
,де СВВЕД – вартість введених основних фондів;СПЕРВ.К.Р. – первісна вартість всіх основних фондів на кінець року; 1.2. Коефіцієнт вибуття. Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду.
де СВИБ – вартість основних фондів, що вибули;СПЕРВ.П.Р. – первісна вартість всіх основних фондів на початок року;1.1. 1.3Коефіцієнт зносу. Показує, яка частка вартості основних фондів підприємства вже перенесена на вартість готової продукції. Інакше кажучи, характеризує ступінь зносу основних фондів.
де СЗН – вартість зносу; 1.4. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням до їх первісної вартості на кінець року СІ
де СЗАЛ – недоамортизована вартість основних фондів; Слід пам’ятати, що: 2.Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів: 2.1. Фондовіддача – показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гривню вартості основних виробничих фондів.
де ОФСР.Р. – середньорічна вартість основних фондів;ВП – випуск товарної продукції; 2.2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:
де РСР.Р — середньооблікова чисельність працівників. 2.3. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою. 2.4. Рентабельність основних виробничих фондів. – показує, який прибуток отримують з кожної гривни основних фондів.
де ПБ – балансовий прибуток