- •1.Поняття підприємства, його ознаки.
- •2.Основні законодавчі акти та інші документи, що регулюють діяльність підприємств в Україні.
- •3.Виробнича та загальна структура підприємства.
- •4.Класифікація підприємств за різними ознаками.
- •6.Ринок як сфера функціонування підприємств, його склад та види.
- •7.Науково-технічний прогрес: його форми і основні напрями
- •8.Поняття інновацій.
- •9.Інноваційні процеси, їхні види.
- •10.Управління: поняття, функції, принципи, методи.
- •11.Організаційні структури управління.
- •12.Планування: поняття, принципи, методи.
- •13.Прогнози.
- •14.Поняття виробничої програми та правила її розробки.
- •15.Складові елементи формування виробничої програми.
- •16.Натуральні та вартісні показники виробничої програми.
- •17.Обґрунтування виробничої програми ресурсами та виробничими потужностями.
- •18.Персонал підприємства, його склад і структура.
- •19.Класифікація персоналу підприємства.
- •20.Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання.
- •22.Функції заробітної плати.
- •23.Тарифна система як основа організації оплати праці, її елементи.
- •24.Форми і системи оплати праці.
- •25.Використання безтарифних систем оплати праці.
- •26.Поняття і класифікація основних фондів підприємства.
- •27Класифікація основних фондів за виробничим призначенням.
- •28Облік і оцінка основних фондів.
- •29Види і показники зношування основних фондів.
- •30. Поняття амортизації основних фондів, норми амортизації.
- •31Ремонт основних фондів, види ремонтів та їх фінансування.
- •33.Показники руху основних фондів підприємства. Показники руху основних фондів:
- •35.Поняття та матеріальний склад оборотних фондів підприємства.
- •37. Показники використання матеріальних ресурсів.
- •42. Поняття і склад нематеріальних ресурсів підприємства.
- •44 Оцінка вартості й амортизація нематеріальних активів.
- •47. Поняття і види собівартості продукції.
- •48. Показники собівартості продукції.
- •49. Джерела і шляхи зниження собівартості продукції.
- •50. Калькулювання собівартості одиниці продукції.
- •51. Методика обчислення основних статей калькуляції.
49. Джерела і шляхи зниження собівартості продукції.
З економічних і соціальних позицій значення зниження собівартості для підприємства полягає у наступному:
- у збільшенні прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, а отже, у появі можливості не тільки в простому, але й розширеному відтворенні;
- у появі більшої можливості для матеріального стимулювання робітників і рішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства;
- у поліпшенні фінансового стану підприємства і зниженні ступеню ризику банкрутства;
- у можливості зниження ціни реалізації на свою продукцію, що дозволяє значною мірою підвищити конкурентоздатність продукції і збільшити обсяг продажів.
Основним джерелом зниження собівартості продукції є зростання продуктивності праці. Це обумовлюється тим, що, по-перше, за рахунок зростання продуктивності праці досягається економія заробітної плати, так як зростання продуктивності праці призводить до скорочення витрат на виробництво продукції, а по-друге, завдяки зростанню продуктивності збільшується випуск продукції, за рахунок чого досягається зниження собівартості продукції шляхом економії непропорційних витрат.
Друге джерело – зменшення витрат на матеріали, паливо, енергію – має найважливіше значення для матеріалоємних галузей. Зменшення витрат матеріалів здійснюється шляхами: скорочення втрат, заміна дорогих матеріалів більш дешевими, зменшення витрат на постачання матеріалів, покращення нормування витрат матеріалів.
Скорочення витрат на обслуговування виробництва та на управління досягається головним чином шляхом зменшення чисельності робітників за рахунок застосування ефективніших методів організації управління та обслуговування виробництва, більш прогресивної техніки.
Економія витрат на збут досягається завдяки укріпленню дисципліни праці, ритмічності виробництва, дотримання договірної дисципліни.
Ефективним методом пошуку шляхів зниження собiвартостi продукції є функціонально-вартісний аналіз. Функцiональний підхід передбачає абстрагування від iснуючого iнженерного рiшення, видiлення функцiй, якi виконує вирiб, та пошук альтернативних варіантів виконання функцiй з меншими витратами.
Пiд час функцiонально-вартiсного аналiзу необхідно передусiм з’ясувати: що являє собою вирiб, функцiю якого необхідно виконати з мiнiмальними витратами; яку функцiю він виконує; якi фактичнi витрати на виконання цiєї функцiї; якi максимально можливi витрати на реалiзацiю цiєї функцiї; якими iншими способами можна здiйснити функцiю; якi будуть витрати на її здiйснення.
Мета функцiонально-вартiсного аналiзу полягає в наступному: привернути увагу конструкторів та технологiв до тих функцiональних частин виробу, де виникають диспропорцiї мiж важливiстю виконуваних функцiй, якiстю та витратами на їх здiйснення для того, щоб виявити зайвi витрати, причини їх виникнення та знайти резерви зниження собівартості виробу.
Отже, найбільш ефективними шляхами зниження собівартості продукції є впровадження економних технологій виробництва, використання світового досвіду щодо зменшення собівартості. Саме ресурсоекономні, ресурсозберігаючі технології – це вихід для українського товаровиробника.
Не менш важливим чинником, що сприятиме скороченню витрат підприємств, є дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і сировинною базою.
Таким чином, дотримання загальних економічних принципів та законів є одним з найважливіших чинників зниження собівартості продукції, що не буде призводити до погіршення кінцевого продукту і дасть для вітчизняного товаровиробника можливість отримувати додаткових покупців та додаткові прибутки.