- •16. Подвійний інтеграл умови його існування і властивості
- •17. Обчислення подвійних інтегралів. Приклади.
- •18. Заміна змінних в подвійному інтегралі.Подвійний інтеграл у полярних координатах.
- •21. Поняття потрійного інтегралу. Умови його існування та властивості.
- •22. Обчислення потрійного інтегралу. Приклади.
- •23. Заміна зміних у потрійному інтегралі.
- •19. Криволінійні інтеграли. Приклади.
- •20.Ф-ла Гріна
23. Заміна зміних у потрійному інтегралі.
Нехай в замкненій обмеженій області G що належить R3 U=f(X,Y,Z) і Y за формулами [X=X(U,V,W) Y=Y(U,V,W) Z=Z(U,V,W)](1)
Треба перейти до нових змінних інтегрування U,V,W.
Будемо вважати , що область G при переході до нових змінних перетворюється на замкнену обмежену область G* причому функції (1) мають неперервні частинні похідні в області G* і відмінній від 0 фyнк-ний визначник:
Будемо вважати крім того, що функція f(x,y,z) – неперервна по області G тоді справедлива формула (2)
При розвязанні задаччі найбільш часто зустрічаються циліндричні та сферичні системи координат. Розглянемо який вигляд має ф-ла(2) у таких координатах:
0 2
0 +
- z +
Перехід від Декартових координат до циліндричних виконується за ф-лою
(3)
Назва циліндричній координати повязана з тим що рівні поверхні =const в цих координатах на точках є циліндр, твірні якого паралельні осі OZ:
Перехід від Декартовіх координат до сферичних здійснюється за ф-лами :
X=sincos
Y=sin sin
Z=cos
0+
02
0
Звідси і формулу (1) можна записати у вигляді
*
(4)
Зауваження: Назва сферичні координати повязані з тим, що координатна поверхння є сферичною.
Зокрема, якщо обл. G обмежена циліндричною поверхнею
та площинами , то всі межі інтегрування в циліндричних координатах будуть сталими, тобто потрійний інтеграл:
Те ж саме буде і в сферичних координатах у випадку , коли обл. G – куля, або кульове кільце
x2+y2+z2 = 2sin2cos2 + 2sin2sin2+2cos2=2(sin2(cos2+sin2)+cos2) R R
У випадку коли G – кульове кільце: r2x2+y2+z2R2 Якщо G – куля то в ф-лі [5] r треба взяти r = 0. Загальних правил, коли треба переходити до тої або іншої системи координат не існує, тому часто потрібно записувати інтеграл у різних системах координат і лише потім вирішувати в якій із них обчислювати.
Приклад: обчислити потр інт
де G-куля 1 За ф-лами [5], поклавши
r = 0 , одержимо
19. Криволінійні інтеграли. Приклади.
Озн.:Неперервна крива x=x(t),y=y(t),де а<=t<=b наз. гладкою, якщо ф-ція x(t) і y(t) мають неперервні похідні, які не дорівнюють одночасно 0 ні в якій точці a<=t<=b
Озн:Крива LCR2 наз. Кусково гладкою, якщо вона склад. із скінченого числа гладких кривих.
Нех. в площ. хОу задана кусково гладка крива АВ і нехай на цій кривій визначена обмежена ф-ція F(x,y). Розіб’ємо криву АВ точками А=А0, А1,А2,...,Ап =В на n частин.
На кожній з дуг Аi-1Аi, i=1,n Виберемо довільну точку Мi(ﻉi ,ηi )дуги Ai-1Ai і складемо сумую
(1)
Озн: сума(1) наз. інтегральною сумою ф-ції f(x,y), по кривій
Позначемо через λ=max з li (найбільша з двох дуг Аi-1 Ai 1≤i≤n), якщо при λ→0 існує скінч. границя інтег. суми (1), яка не залежить від способу розбиття кривої АВ на дуги точками Аi
i=0,n та не залеж. від точок вибору Мi , i=1,n, то цю границю наз. кринолін. інтег. першого роду від ф-ції f(x,y). (2)
якщо границя (2) існує, то ф-цію f(x,y) назю інтегрованою на кривій АВ. Саму криву АВ наз контуром інтегрування. А наз. начальной тч. інтег., В – конечной
Обчислення криволінійних інтегралів I роду:
1)крива АВ задана параметрично x=x(t) y=y(t), a≤t≤b, причому ф-ції x(t), y(t) – неперервні разом із своїми похідними, тоді інт. по АВ
АВ задана в явному виді y=y(x), a≤x≤b. Тоді крив. інт.
леше вваж., що ф-ція у=у(х) – неперервне разом із своєю похідною y’(x).
3) АВ задане рівн. х=х(у), с≤у≤d. Ми вважаємо, що ф-ція х(у) – неперервна разом зі
своєю похідною x’(y), тоді
Приклад: обчислити , АВ: у=х3/4, А(0,0), В(4,3)
Криволінійні інтеграли II роду визначаються майже так само, як і криволінійні інтеграли I роду. Нех. в площ. хОу задана кусково гладка крива А – поч. і В – кін. кривої. Розіб’ємо на дуги А=А0,А1,...,Аn=В, на кожній з дуг Аi-1Аi виберем точку Мi (ξi,ηi). Познач. через ⌂хi проекцію вектора Аi-1Аi на вісь Ox.
Нех. f(x,y) обмеж. ф-ція, задана на кривій АВ. Розгул. інт. суму (3)
Зрозуміло, що інт. суми в ф-ях (2) і (3) – різні
Озн. Границя при інтегральних сум в випадку, коли вона скінченна не залежить від способу розбиття кривої АВ не дуги точкам Аi(=0,n) і вибору точок Mi(i=1,n) наз. криволінійним інтег. від ф-ції f(x,y) II роду по координаті х і позначається символом
, тобто за означ. Аналогічно визн .кринолін. інт. II роду від ф-ції f(x,y) по координаті у.
Нех. на кривій АВ задані функції P(x,y) і Q(x,y) - наз. криволін. інт.II роду від ф-цій P і Q по кривій АВ і познач символом
Обчислення криволінійних інтегралів II роду:
1)крива АВ задана параметрично x=x(t) y=y(t), a≤t≤b, причому ф-ції x(t), y(t) – неперервні разом із своїми похідними x’(t) і y’(t)
2)АВ задана в явному виді y=y(x), a≤x≤b вваж., що ф-ція у=у(х) – неперервне разом із своєю похідною y’(x). Тоді крив. інт. II роду
3)АВ задане рівн. х=х(у), с≤у≤d. Ми
вважаємо,
що ф-ція х(у) – неперервна разом зі
своєю похідною x’(y), тоді
Пример обчислити , АВ: у=х2 парабола, яка з’єднує тч. А(0,0) і В(1,1)
За другою ф-лою
У деяких випадках треба обчислювати крив. інтеграл по замкненому контуру.
В цьому випадку розглядають дві орієнтації: під додатною орієнтацією контура розуміють обхід контура у напрямі, що збігається з напрямом, який протилежний руху годинникової стрілки. Тобто це буде такий обхід обл., при якому внутрішність обл., яка обмежена кривою АВ залишається зліва. Крив. інтеграл по замкненому контуру познач. символом ; при обхіді контуру (за годинниковою стрілкою) вважають від’ємною і познач. символом